Ухвала суду № 67191349, 08.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

08 червня 2017 року м.Київ 810/5172/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Тятькова І.А.,

представників сторін

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідачів - не з'явились,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

від третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6- не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалагротрейд"

до Приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Криворучко Оксани Вікторівни,

Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області,

Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області Геращенка Володимира Васильовича

треті особи: ОСОБА_2,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6

про визнання протиправними дій та скасування записів та рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалагротрейд" з позовом до Приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Криворучко Оксани Вікторівни, Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області, Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області Геращенка Володимира Васильовича, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій та скасування записів та рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

У судове засідання призначене на 08.06.2017 з'явились уповноважені представник позивача та третьої особи - ОСОБА_2

Інші учасники судового процесу до суду не з'явились та/або явку уповноважених представників не забезпечили. У свою чергу, судом встановлено, що відповідачі та треті особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними у справі доказами, а саме: поштовими конвертами та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень зі штриховими ідентифікаторами: 0113326409234, 0113326409200, 0113326409226, 0113326409218, а також розпискою уповноваженого представника Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області про отримання повістки.

Крім того, судом також встановлено, що у матеріалах справи наявне клопотання приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Криворучко О.В. про розгляд справи без її участі.

З огляду на зазначене, враховуючи думку представників позивача та третьої особи ОСОБА_2, керуючись приписами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд протокольною ухвалою вирішив провести судовий розгляд справи за даною явкою.

В ході судового засідання суд оголосив зміст клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.

В обґрунтування доводів вказаного клопотання представник ОСОБА_2 зазначив, що позивач у позовній заяві просить суд скасувати реєстрацію права власності, зокрема, ОСОБА_2, на земельну ділянку площею 0,8778 га, посилаючись на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2012 по справі № 2/1005/4/2012 (2-23/11), яке було залишено без змін ухвалами Апеляційного суду Київської області від 07.06.2012 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.06.2016. Зауважив, що наявність вказаного рішення є фактично єдиним обґрунтуванням заявлених позовних вимог.

Водночас, вказаним судовим рішенням було скасовано державні акти ОСОБА_9 та ОСОБА_10, проте не було скасовано жодних правопосвідчуючих документів третіх осіб по даній справі, оскільки останні навіть не брали участі у розгляді справи № 2/1005/4/2012.

Представник третьої особи ОСОБА_2 також звертав увагу суду, що позивач обґрунтовує позовні вимоги виключно наявністю в цього товариства права власності на земельні ділянки (що на даний час належать на праві власності третім особам в даній справі), водночас, жодних правопосвідчуючих або правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності підприємства на вказане нерухоме майно ТОВ «Універсалагротрейд» не має.

Разом з цим, представник третьої особи ОСОБА_2 наполягає, що договори купівлі-продажу на підставі яких нотаріус здійснював державну реєстрацію права власності на оспорювані земельні ділянки за ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є дійсними.

Крім того, зауважив, що позивач в адміністративному позові, зокрема, просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на належні їм на праві власності земельні ділянки, проте, вказані особи не є відповідачами у даній справі, а тому позбавлені права на належний захист своїх законних прав та інтересів, а саме: права власності на земельну ділянку.

На думку представника третьої особи зазначений спір є спором про право та не має публічно-правового характеру, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, представник третьої особи ОСОБА_2, звертав увагу суду, що існують чисельні рішення Верховного Суду України з аналізу яких вбачається, що аналогічні правові спори, зокрема, щодо захисту цивільних прав, які виникають із земельних відносин, а також оскарження реєстраційних дій, яким передує не вирішений спір між його учасниками про право цивільне (в тому числі права власності на конкретну земельну ділянку) мають не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За наведених обставин, представник ОСОБА_2 стверджує, що даний спір має вирішуватись судом за правилами Цивільно-процесуального кодексу України та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим просив суд закрити провадження у даній справі.

У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 підтримав доводи викладені у письмовому клопотанні про закриття провадження у справі та надав аналогічні викладеним в цьому клопотанні пояснення. Разом з цим, додатково пояснив, що адміністративні суди розглядають спори, що виникають між фізичними (юридичними) особами та суб'єктами владних повноважень щодо здійснення останніми владних управлінських функцій. Тобто, у справах щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень адміністративні суди вирішують питання щодо правомірності/протиправності дій/бездіяльності державних реєстраторів щодо проведення державної реєстрації. Проте, у даному випадку, позивачем в позовній заяві не наведено жодного доводу щодо протиправності дій відповідачів, та при цьому, єдиним аргументом позовних вимог є визнання права власності на оспорювані земельні ділянки за ТОВ "Універсалагротрейд" на підставі судового рішення. Наведене, на думку представника третьої особи ОСОБА_2, вкотре свідчить про те, що даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки у даному випадку вирішується виключно спір про право, зокрема права власності на земельні ділянки, які на даний час на законних підставах належать ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

На підставі викладеного представник третьої особи ОСОБА_2 просив суд закрити провадження у справі.

Разом з цим, під час розгляду справи суд також доповів зміст клопотань про закриття провадження у даній справі, які надійшли до суду від приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Криворучко О.В. та Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області.

В обґрунтування доводів цих клопотань відповідачі зазначили, що у даній справі має місце не публічно-правовий спір, а спір про право.

Посилались на рішення Верховного суду України від 14.06.2016 по справі № 21-41а16 в якому колегіями суддів трьох судових палат (в цивільних, адміністративних, господарських справах) зазначено, що спір, який випливає з договірних відносин не є публічно-правовим і має вирішуватись судами за правилами ЦПК.

З огляду на зазначене, суб'єкти владних повноважень стверджують, що справи про законність реєстраційних дій, які ґрунтуються на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про право на земельну ділянку, до вирішення і поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права власності на землю, мають вирішуватись за правилами ЦПК.

За наведених обставин Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської та приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Криворучко О.В. просили суд закрити провадження по справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення вказаних клопотань про закриття провадження у справі. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що рішення Бориспільського міськрайонного суду, яким було визнано недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 1 червня 2007 року на ім'я ОСОБА_9 та відповідно договори купівлі-продажу земельної ділянки, укладені 14 червня 2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 № 3042, № 3038, № 3046, а також державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 видані 20 вересня 2007 року на ім'я ОСОБА_10, є таким, що набрало законної сили та підлягає виконанню.

Наголошував, що первинна підстава набуття права власності відсутня, наступні підстави (договори відчуження та державний акт на право приватної власності) визнані недійсними, а тому відповідно до приписів статті 228 Цивільного судочинства України всі наступні операції по зміні власника є нікчемними.

При цьому зауважив, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За наведених обставин, представник позивача стверджує, що позовні вимоги про скасування реєстрації права власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії від 20.09.07 на земельну ділянку площею 1,0722 га кадастровий номер № НОМЕР_4 та скасування реєстрації права власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 20.09.07 на земельну ділянку площею 0,8778 га кадастровий номер № НОМЕР_5 підлягають розгляду виключно в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача також звертав увагу суду на ту обставину, що рішення Бориспільського міськрайонного суду від 15.02.2012 у справі № 2/1005/4/2012, яке набрало законної сили є приюдиційним, а визнання первинних правочинів недійсними не створює жодних юридичних наслідків у подальшому, крім тих що пов'язанні з недійсністю цих правочинів.

Зауважив, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 15.02.2012 у справі № 2/1005/4/2012 власником вказаних земельних ділянок було визнано ТОВ "Універсалагротрейд". Таким чином, представник позивача наголошував, що спір про право вже був вирішений судом в порядку цивільного судочинства, а тому на даному етапі єдиним можливим та належним способом захисту прав позивача щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном є саме вирішення даного адміністративного спору, зокрема, визнання протиправними дій та скасування записів та рішень суб'єктів владних повноважень щодо належного позивачу майна.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи ОСОБА_2, дослідивши наявні у справі докази та, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд:

1. скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732300253 20.09.2007 про реєстрацію права власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6 на земельну ділянку площею 1,0722 га кадастровий номер № НОМЕР_4 з відміткою від 13.07.2010 в Поземельній книзі про перехід права власності до ОСОБА_11 за реєстровим № 938060010200001;

2. скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732300252 20.09.2007 про реєстрацію права власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_7 на земельну ділянку площею 0,8778 га кадастровий номер № НОМЕР_5 з відміткою від в Поземельній книзі про перехід права власності до ОСОБА_11 за реєстровим № 3220886200060010201:3:2;

3. скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732300254 20.09.2007 про реєстрацію права власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8 на земельну ділянку площею 2,000 га кадастровий номер № НОМЕР_9 з відміткою від 25.04.2012 в Поземельній книзі про перехід права власності до ОСОБА_11 за реєстровим № 220886200060010202:3:2;

4. скасувати рішення приватного нотаріуса Криворучко Оксани Вікторівни:

індексний номер 28506714 від 29.02.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 1,0722 га кадастровий номер № НОМЕР_4;

індексний номер 28506566 від 29.02.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер № НОМЕР_5;

індексний номер 28506402 від 29.02.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер № НОМЕР_9;

індексний номер 29401621 від 25.04.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 на земельну ділянку, кастровий номер НОМЕР_10;

індексний номер 29290787 від 18.04.2016 року про державну реєстрацію прав та обтяжень за ОСОБА_4 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_11;

індексний номер 29264519 від 15.04.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_4 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_12;

індексний номер 29405380 від 25.04.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_13;

індексний номер 29291697 від 18.04.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_14;

індексний номер 29292600 від 18.04.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_15;

індексний номер 29405989 від 25.04.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_16;

індексний номер 29295286 від 18.04.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_17.

5. визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Бориспільському районі Київської області ОСОБА_12 щодо відкриття поземельних книг на земельні ділянки НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_19 та їх державної реєстрації;

6. визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Бориспільському районі Київської області ОСОБА_12 щодо державної реєстрації утворених внаслідок поділу земельних ділянок НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_18, НОМЕР_17 та відкриття поземельних книг;

Отже, з наведенного вбачається, що вказані позовні вимоги безпосередньо стосуються права власності третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет даного спору, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Разом з цим, як вбачається зі змісту адміністративного позову та підтвердив представник позивача під час судового розгляду справи, зазначені вимоги ТОВ «Універсалагротрейд» ґрунтуються виключно на рішенні Бориспільського міськрайонного суду, яким було визнано недійсними:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 1 червня 2007 року на ім'я ОСОБА_9,

- договори купівлі-продажу земельної ділянки, укладені 14 червня 2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 № 3042, № 3038, № 3046,

- державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_6, серії НОМЕР_20 та серії НОМЕР_21, видані 20 вересня 2007 року на ім'я ОСОБА_10

При цьому, суд зауважує, що жодних доводів відносно протиправності дій та рішень відповідачів - суб'єктів владних повноважень позивач у позові не вказав.

Таким чином, судом встановлено, що в якості підстав звернення з даним адміністративним позовом позивач вказує не на конкретні порушення профільного законодавства в сфері реєстрації прав на нерухоме майно, допущених суб'єктами владних повноважень під час виконання покладених на них державою функцій (що є предметом розгляду адміністративним судом), а припинення/зміну права власності третіх осіб на нерухоме майно.

У свою чергу, зі змісту рішення Бориспільського міськрайонного суду, на яке посилається позивач в обґрунтування позовних вимог вбачається, що вказаним рішенням було визнано недійсними лише державні акти, а також договори купівлі-продажу земельної ділянки. Суд також звертає увагу, що вказані правовстановлюючі документи були видані на ім'я осіб, які не є учасниками даного судового процесу та яких не стосуються позовні вимоги ТОВ «Універсалагротрейд» у даній адміністративній справі, а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та вказує позивач в адміністративному позові (у редакції від 23.10.2015), питання щодо скасування права власності на ці земельні ділянки ТОВ «Універсалагротрейд» не вирішувалось.

Суд також акцентує увагу, що в результаті розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2012 року по справі № 2/1005/4/2012 Апеляційний суд Київської області зазначив: «..як вбачається зі змісту оспорюваних договорів ОСОБА_2 не є стороною правочинів, а тому його права внаслідок визнання недійсними договорів та державних актів не порушуються». (ухвала від 17.03.2016 справа № 2-23/11, провадження № 22-ц/780/525/16).

Тобто, з наведеного вбачається, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду (на яке посилається позивач як підставу позову) були вирішені правовідносини, які не мають безпосереднього відношення до предмету даного адміністративного позову.

Крім того, судом встановлено, що договори купівлі-продажу на підставі яких у третіх осіб виникло право власності на земельні ділянки є чинними. Факт набуття зазначених речових прав на нерухоме майно офіційно визнанний і підтверджений державою шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, позивач не вказує про порушення відповідачами норм чинного законодавства щодо реєстрації відповідних прав за третіми особами.

У свою чергу, суд зауважує, що згідно з приписами Конституції України кожному гарантується право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (частини перша, четверта, п'ята статті 41 Основного Закону України).

Право власності є одним із основоположних прав як для приватних осіб, так і для суспільства в цілому. Конституційні засади права власності, а саме: принципові положення щодо непорушності права власності, рівності усіх власників перед законом, а також зазначення на те, що власність зобов'язує, покладені в основу регулювання цивільних відносин як основних засад цивільного законодавства.

Конституційний принцип непорушності права власності проявляється насамперед як засада впевненості власника в незмінності того становища (забезпечення його прав), у якому він перебуває і яке йому гарантовано державою з усім комплексом відповідних засобів, які остання для цього застосовує.

Відповідно до частини 1 статті 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), а також статті 17 Конвенції, згідно з якими кожен має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, державам-учасницям Конвенції заборонено скасовувати встановлені нею права.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не наведено у позові жодних доводів щодо протиправності дій та рішень відповідачів - суб'єктів владних повноважень, судом встановлено, що на даний час фактично власниками згідно офіційних даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Тобто, вирішуючи даний спір по суті, суд фактично вирішить питання щодо права власності вказаних осіб на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_18, НОМЕР_17, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_9, в той час як предметом розгляду в адміністративному судочинстві є правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Приписами частини 1 статті 1 Цивільного кодексу передбачено, що особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин розглядається судами у порядку цивільного судочинства.

Суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що у разі відсутності первинної підстави набуття права власності, наступні підстави (договори відчуження та державний акт на право приватної власності) є також недійсними, а тому відповідно до приписів статті 228 Цивільного судочинства України всі наступні операції по зміні власника є нікчемними.

Частиною 1 статті 228 Цивільного судочинства України врегульовано правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та при цьому, вказаною нормою не передбачено, що у разі визнання правочину нікчемним, зокрема договорів купівлі-продажу нерухомого майна, всі наступні правочини вчинені із вказаним майном є нікчемними.

Крім того, як вже зазначалось, рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 15.02.2012 у справі № 2/1005/4/2012 визнано недійсними (а не нікчемними) договори купівлі-продажу земельної ділянки, укладені 14 червня 2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 № 3042, № 3038, № 3046.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас, треті особи не були стороною правочину який був предметом розгляду у справі № 2/1005/4/2012.

Отже, встановлені у ході розгляду даної адміністративної справи обставини в їх сукупності та взаємозв'язку свідчать про те, що між позивачем та третіми особами: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишається не вирішеним спір про право цивільне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, згідно з вимогами частини 3 вказаної норми, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на адміністративні суди покладено обов`язок перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності саме рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, суд зауважує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

У свою чергу, як було встановлено судом, позивач не вказує на порушення вимог законодавства суб'єктів владних повноважень (відповідачів) під час здійснення ними владних управлінських функцій. Наведене свідчить також про те, що у даному випадку у суб'єкта владних повноважень відсутня необхідність доказувати правомірність своїх дій чи рішень, та разом з цим, вирішуючи даний адміністративний спор по суті, суд фактично вирішить питання щодо права власності третіх осіб на земельні ділянки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, а саме: про право власності на конкретні земельні ділянки, і право власності на які може бути визнане судом лише у випадку, якщо це не порушуватиме прав інших осіб.

Крім того, як було встановлено судом, позовні вимоги ТОВ «Універсалагротрейд» ґрунтується виключно на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про право. При цьому, судом також встановлено, що до вирішення вказаного спрору і поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права власності на землю.

Разом з цим, суд зауважує, що Верховний суд України у постановах від 24.01.2017 у справі № 21-1559а16 та від 31.01.2017 у справі № 21-1237а16 зазначив, що справи щодо правомірності реєстраційних дій, які ґрунтується на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про право на земельну ділянку, до вирішення якого і поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права власності не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У свою чергу, у постанові від 25.04.2017 у справі № 21-3197а16 Верховний Суд України скасував ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.08.2016, якою суд закрив провадження у справі, з тих мотивів, що у цій справі не існує спору про право, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські функції та дії державного реєстратора саме тому, що безпосередньою підставою позову були порушення державним реєстратором порядку реєстрації. Тобто, Верховний Суд України своїм рішенням підтвердив, що у разі, якщо підставою позову є виключно процедурні питання невиконання державним реєстратором порядку державної реєстрації такий спір підсудний адміністраивному суду. У свою чергу, у даній справі, позивач, як вже було зазначено, не посилається як на підставу позову, на порушення відповідачами будь-яких вимог чинного законодавства під час проведення реєстраційних дій.

Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на зазначене та враховуючи, що судом не встановлено публічно-правового характеру даного спору, оскільки спірні правовідносини стосуються права власності на нерухоме майно, а також пов'язані з цивільно-правовими угодами, тобто цивільним правом, суд дійшов висновку що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проаналізувавши вказані обставини справи в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі 810/5172/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалагротрейд" до Приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Криворучко Оксани Вікторівни, Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області, Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області Геращенка Володимира Васильовича, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій та скасування записів та рішень.

2. Копію ухвали про закриття провадження в адміністративній справі надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні, або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13 червня 2017 року