Постанова № 67191220, 13.06.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року , о 16:47 годині,

Справа № 808/3814/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ»

до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0004201200 від 30.09.2016,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що, на підставі висновків акту перевірки №677/12-017/39539267 від 29.09.2016, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004201200 від 30.09.2016, яким товариству донараховано штраф у розмірі 28238,5 гривень.

Позивач не погоджується із цим рішенням, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Позивач зазначає, що об’єм доходу ТОВ «ВБК Юженергомонтаж» за 2015 рік не перевищує 20 мільйонів гривень, тому факт проведення перевірки підприємства є незаконним. Вважає, що відповідачем порушено приписи чинного законодавства в частині проведення перевірки за відсутності права на її проведення.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати вищезазначене рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує, просить задовольнити позов, виходячи із викладених в ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених в запереченнях, зазначивши, що в даному випадку посадовою особою Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ВБК Юженергомонтаж». Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність платників податків – юридичних осіб суцільним порядком за кожний звітний (податковий) період, оскільки законодавство не визначає підстав проведення камеральних перевірок. Вказує, що камеральна перевірка є перевіркою податкової звітності, а не перевіркою підприємств, установ та організацій. Приписи вищевказаного Закону №71-VIII мають проміжний, тимчасовий характер та розраховані на певний період, а отже, не вносять змін в законодавство, а лише встановлюють правовий режим правовідносин на певний період. Представник відповідача просить відмовити в позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Запорізькою ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ВБК Юженергомонтаж» за період жовтень - грудень 2015 року, січень – квітень, червень – серпень 2016 року, результати якої викладені в акті камеральної перевірки №677/12-017/39539267 від 29.09.2016.

За результатами камеральної перевірки відповідачем встановлено факт несвоєчасності реєстрації платником податку-продавцем податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень-грудень 2015 року, січень – квітень, червень – серпень 2016 року, що не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний період. Таким чином, на порушення п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, платником порушено термін реєстрації податкових накладних, встановлений пунктом 201.10 ст. 201 ПК. На сторінці другій акту перевірки наведено перелік податкових накладних, зареєстрованих з порушенням терміну реєстрації податкових накладних, встановленого п. 201.10 ст. 201 ПК.

На підставі вказаного акту ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0004201200 від 30.09.2016, яким до ТОВ «ВБК Юженергомонтаж» застосовано штрафні санкції у сумі 28238,5 гривень.

Як встановлено судом зі змісту позовної заяви, позивачем не оскаржуються висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених порушень. Позивач як на підставу для скасування податкового-повідомлення рішення посилається на відсутність у контролюючого органу права проводити його перевірку у відповідності до приписів пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК (тут і надалі – в редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За приписами статті 76 ПК, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пп.3.1.3.4 пп. 3.1.3 п. 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013, з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Комплексне відпрацювання платників ПДВ, які декларують за звітний період податковий кредит, сформований за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, проводиться відповідно до вимог Методичних рекомендацій № 420.

Отже, системним аналізом вищенаведених приписів податкового законодавства судом зроблено висновок, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального, без будь-якого спеціального рішення керівника контролюючого органу, направлення на її проведення, та камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Таким чином, камеральна перевірка проводиться не у відношенні платника податків, а у відношенні задекларованих ним даних, та такій перевірці підлягає уся звітність платника податків, без виключень, в тому числі й з податку на додану вартість в частині своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи із системного аналізу вищевикладених норм права, фактичних обставин справи, заявлених позовних вимог та підстав позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суд не приймає до уваги покликання позивача на приписи пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014, якими установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з абз. 1 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Проте, в даному випадку контролюючим органом не проводилася перевірка ТОВ «ВБК Юженергомонтаж» як підприємства, установи та організації, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В даному випадку контролюючим органом проводилася камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка проводилася на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального, без будь-якого спеціального рішення керівника контролюючого органу, направлення на її проведення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

В силу приписів ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим такий принцип не має абсолютного характеру та не звільняє позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, від обов’язку заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень відповідно до принципу змагальності.

З огляду на вищевикладені норми права, фактичні обставини справи й те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність процедури проведення камеральної перевірки позивача та настання юридичних наслідків такої перевірки, суд дійшов висновку, що в позові належить відмовити.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш