Ухвала суду № 67190919, 15.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/390/2017(м)

263/10425/14-ц

Головуючий І інстанції Скрипниченко Т.І. Єдиний унікальний номер 263/10425/14-ц

Номер провадження 22-ц/775/390/2017(м)

Категорія 24 Доповідач Барков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Баркова В.М.,

суддів Мироненко І.П.

ОСОБА_1,

секретар Брежнєв Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 березня 2017 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року позивач публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі за текстом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 посилаючись на те, що 13 березня 2014 року при перевірці представниками позивача виконання вимог Закону України «Про електроенергетику» за місцем проживання відповідачки у АДРЕСА_1 було виявлено порушення ст.ст. 26, 27 цього Закону та п.п. 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, що полягало у самовільному підключенні відповідачем електроустановок до електромережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке при проведенні контрольного огляду не можливо, шляхом монтування розетки з прихованою електропроводкою, про що було складено Акт № 197645. На підставі цього акту та у відповідності з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, відповідачу була нарахована вартість спожитої, але не врахованої приладом обліку, електричної енергії в розмірі 14 028 грн. 02 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачки разом із судовими витратами.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 квітня 2015 року позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість в сумі 14028 гривень 02 коп. та судовий збір в сумі 243 гривень 60 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 квітня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 березня 2017 року позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість в сумі 14028 гривень 02 коп., судовий збір в сумі 243 гривень 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_2, яка просила скаргу задовольнити, пояснення представника ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_3, яка просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», суд першої інстанції виходив з доведеності факту наявності порушення відповідачкою Правил користування електричною енергією для населення.

З таким висновком не погодитися не можна.

Відповідно до п. 9 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі за текстом Правила), споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків передбачених цими Правилами.

Пунктами 48, 53 Правил передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, зокрема фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених п. 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачка є споживачем електричної енергії в квартирі АДРЕСА_2.

13 березня 2014 року працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в квартирі відповідачки виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення у вигляді самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке при проведенні контрольного огляду не можливо, шляхом монтування розетки з прихованою електропроводкою, про що було складено акт № 197645. При цьому також було встановлено, що електрична енергія споживається, але приладом обліку не обліковується.

Згідно з протоколом засідання комісії РЕМ № 3419 від 15 квітня 2014 року з розгляду актів про порушення ПКЕЕН за актом № 197645 від 13 березня 2014 року зроблено нарахування за недообліковану електричну енергію в сумі 14 028 грн. 02 коп. за період з 03 липня 2012 року по 13 березня 2014 року згідно п.3.1. Методики та наведено розрахунок за 619 днів.

Відповідно до п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

З копії акту, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що він складений та підписаний трьома працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в присутності відповідачки, яка також його підписала без зауважень. В цьому акті зазначені обставини порушення правил користування електричною енергією, матеріал проводу електропроводки та його переріз, а також складено схему порушення.

Отже, складений публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» акт відповідає вимогам закону та в ньому зафіксоване порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання Правил.

Заперечення позивачки щодо неправильного вимірювання перерізу проводу самовільного підключення є безпідставними, оскільки всупереч вимогам ч. 3 ст. 10 ЦПК України належними та допустимими доказами не підтверджені.

В п. 3 акту зазначений тип засобу вимірювальної техніки, яким визначався переріз проводу, його інвентарний номер та дата повірки. Інші прилади використовувалися працівниками відповідача для виявлення прихованої проводки наявність якої позивачкою не заперечується, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не впливають на правильність ухваленого судом першої інстанції рішення і не можуть бути підставою для його скасування.

Також не можна погодитися і з доводами відповідачки щодо недійсності акту в звязку з не виявленням точки самовільного підключення, оскільки при проведенні перевірки був виявлений подовжувач при підключенні до якого електричних приладів, електрична енергія ними споживалася та приладом обліку не враховувалася.

Крім того, відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду підтвердила, що за кілька місяців до перевірки нею було виявлене це самовільне підключення, але вона продовжувала користуватися ним і позивача про це не повідомила.

Пункт 4 «Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 08.02.2006 року, встановлює, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Постановою НКРЕ України від 04.05.2006р. № 562 (далі - Методика).

Відповідно до п.п. 6 п. 3.1 Методики вона застосовується у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів та елекропроводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з п. 3.3 Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).

Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені п. п. 2.7, 3.4 та п. 3.6 Методики.

Кількість днів при цьому, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки (п. 3.3. Методики).

При цьому згідно з підпунктом а) пункту 3.3 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, відраховується з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Пунктом 1 Правил визначені поняття термінів «технічна перевірка» та «контрольний огляд»:

- технічна перевірка виконання комплексу робіт із метою визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку цим Правилам та іншим нормативно-правовим актам; виявлення самовільного підключення, використання "штучного нуля", порушення роботи засобу обліку електричної енергії.

- контрольний огляд вузла обліку візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій;

Відповідно до а. 10 п. 21 Правил контрольний огляд засобу обліку проводиться представниками електропостачальника під час зняття показів засобу обліку.

Таким чином оскільки відповідачка вчинила інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості (прихована електропроводка), позивач обґрунтовано визначив вартість спожитої електричної енергії з дати набуття прав власності на квартиру до дати виявлення порушення, тобто за 619 днів, але не більше ніж за три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі зазначеного акту визначений обсяг та вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення відповідачкою правил користування електричною енергією в сумі 14 028 грн. 02 коп. (том 1 а.с. 8).

Підпункт б) п. 3.3 Методики застосовуватися до спірних правовідносин не може, оскільки передбачає відповідальність за самовільне підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника, в той час коли відповідачка підключилася до електричної мережі, яка є власністю власника багатоквартирного будинку, а не енергопостачальника.

Інші доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з якими законодавство повязує можливість скасування чи зміни рішення.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що зясувавши в достатньо повному обємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді В.М. Барков

ОСОБА_4

ОСОБА_1