Постанова № 6719069, 14.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.09 Справа №2а-6717/09/2/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Рябоконь В.Е.»

до Красноперекопської районної державної адміністрації третя особа ТОВ «Герої Перекопу»

про спонукання до виконання певних дій.

за участю представників:

від позивача Сухорученко П.Б. пред-к, дов. № 02-15/245 від 08.01.2008 р.

від відповідача Максимова Н.Ф. пред-к, дов. № 02-15/24 від 08.01.2008 р. .

від третьої особи Шинкорук П.Ф. пред-к, дов. від 30.06.2009 р.

Суть спору: Селянське (фермерське) господарство «Рябоконь В.Е.» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом , в якому просило визнати договір , укладений між Красноперекопською районною державною адміністрацією (далі відповідач) та ТОВ «Герої Перекопу ( далі третя особа) від 30.04.2009 р. загальною площею 120,9714 га недійсним, зобовязати Голову Красноперекопської районної державної адміністрації у класти з позивачем договір оренди земельної ділянки загальною площею 50,85 га в тому числі 45,90 га рілля , 4,95 га пасовища, розташований на території Совхозненської сільської ради строком на 5 років.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.05.2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалами суду від 18.06.2009 р. первинного відповідача по справі Голову Красноперекопської районної державної адміністрації Трандафіла К.І.- замінено на належного відповідача - Красноперекопську районну державну адміністрацію, провадження по справі закрито в частині позовних вимог щодо визнання договору, укладеного між відповідачем та третьою особою від 30.04.2009 р.

Представник позивача , керуючись ст. 49, 51 КАС України , у судовому засіданні 07.10.2009 р. заявив клопотання про уточнення позовних вимог, просив визнати таким , що не відповідає чинному законодавству та скасувати абз. 2 п. 1 Розпорядження відповідача № 317 від 13.10.2008 р. , спонукати відповідача виконати Розпорядження від 27.04.2007 р. № 160 шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові, вважав, що відповідач неправомірно відмовив в укладені з ним договору оренди земельної ділянки.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 14.10.2009 р., надав заперечення на позов ( вих. 02-15/4266 від 13.10.2009 р.) , в яких зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, на його думку відповідачем не були виконані умови розпорядження № 160 від 27.04.2007 р. в частині розробки землевпорядної документації, в наслідок чого було прийнято рішення щодо надання земельної ділянки третій особі. На думку представника відповідача у позивача були відсутні правові підстави для оренди земельної ділянки .

Третя особа письмові пояснення на позов до суду не надіслала, її представник у судовому засіданні 14.10.2009 р., зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з причин невиконання вимог відповідача щодо оформлення землевпорядної документації, на час розгляду справи земельна ділянка , яку просить надати в оренду позивача , вже використовується на підставі іншого договору оренди.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 27.04.2007 р. прийнято розпорядження № 160, згідно зяким на підставі ст.17, 93, 124,125 , п.12. Розділу Х Земельного кодексу України , ст. 5, 6,7 Закону України «Про оренду землі», рішення комісії по організації фермерських господарств, позивачу була надана земельна ділянка площею 50,85 га на умовах оренди із земель громадян, які мають право на земельні частки (пай), яки не витребували сертифікати, на території Совхозненської сільської ради (п.1), позивач мав приступити до використання земельної ділянки після укладення договору оренди(п.2).

Між позивачем та відповідачем 04.05.2007 р. був укладений попередній договір оренди землі, у п. 1.1 якого було визначено, що сторони зобовязані укласти договір оренди землі, розташованої на території Совхозненської сільської ради, протягом десяти днів з моменту отримання позивачем технічної документації з відміткою Кримської філії Центра ДЗК про прийняття «обмінного файлу».

Відповідно до умов зазначеного договору позивачу в строкове платне користування була надана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 50,85 га, в тому числі 45,90 га рілля, 4,95 га - пасовища .

Відповідачем 13.10.2008 р. прийнято розпорядження № 317 «Про визнання розпоряджень такими, що втратили силу» , в якому зафіксовано, що в наслідок ненадання землевпорядної документації у встановлені строки визнано втративши силу, зокрема, розпорядження № 160 від 27.04.2007 р.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Серед передбачених ст. 17 Земельного кодексу України ( далі ЗК України) повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин є розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У ст. 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Земельний кодекс України ( ст. 116 ЗК України).

Згідно зі ст. ст. 123, 124 ЗК України (в редакції , яка діяла на момент прийняття відповідачем Розпорядження № 160 від 27.04.2007 р.) передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності , здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки за проектами відводу цих ділянок , за умови звернення у відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який розглядає заяву та у місячний термін дає відповідь на цю заяву. Рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про відмову у наданні земельної ділянки у користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів , затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 ЗК України). Ст. 126 ЗК України передбачає, що право оренди земельної ділянки оформляється договором , який реєструється відповідно до закону .

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідними радами.

У ст.6 Закону визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно із ст. 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.92 р. № 2535-XII ( із змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати , що визначається залежно від грошової оцінки землі. Власники земельних ділянок , земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Відповідно до ст. 13 вказаного закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру , а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальної власності договір оренди такої земельної ділянки.

Ст. 15 Закону України “Про плату за землю” передбачене зобовязання власників землі та землекористувачів сплачувати земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач протягом 2008-2009 р.р. неодноразово звертався до відповідача з заявами про вирішення питання щодо надання йому в оренду земельної ділянки, визначеної у попередньому договорі оренди земельної ділянки від 04.05.2007 р.

Відповідач надіслав на адресу позивача за підписом заступника Голови лист (вих. 02-11/1267 від 17.04.2008 р.), в якому сповістив його про те, що передача в оренду земельних ділянок державної власності здійснюється виключно на аукціонах.

Дійсно Законом України № 309- IU від 03.06.2008 р., який набрав чинність 04.06.2008 р. внесені зміни до ст. 124 ЗК України, відповідно до яких набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).

Але надані сторонами документи свідчать про те, що земельна ділянка, яка зазначена у попередньому договорі оренди землі від 04.05.2007 р. , відносилась до земель громадян, які мають право на земельну частки (пай), та не витребували сертифікати, на території Совхозненської сільської ради. Зазначений факт був підтверджений представником відповідача під час розгляду справи.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем на надано доказів того, що він , відповідаючи на звернення позивача щодо вирішення питання по оренді зазначеної земельної ділянки, наполягав на виконанні ним умов по розробленню землевпорядної документації. У попередньому договорі оренди землі від 04.05.2007 р. взагалі не встановлений термін підготовки позивачем землевпорядної документації.

Під час розгляду справи судом було встановлено , що відповідачу було у 2008 р. відмовлено у вирішенні питання щодо укладення договору оренди в порядку, передбаченому чинним законодавством тільки з підстав, необхідності проведення аукціону, в той час як позивач сплачував орендні плату за її використання , надавав до податкових органів необхідну звітність ( декларації , розрахунки тощо).

Вивчивши зазначені вище факти, суд прийшов до висновку, що не можна визнати , що розпорядження № 317 прийняте обґрунтовано та неупереджено, а питання оренди земельної ділянки вирішено відповідачем з дотриманням ним принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, в наслідок чого існують підстави для задоволення позовних вимог.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.10.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.10.2009р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Красноперекопської районної державної адміністрації № 317 від 13.10.2009 р. в частині визнання таким, що втратило силу Розпорядження від 27.04.2007 р. № 160.

3. Зобовязати Красноперекопську районну державну адміністрацію виконати Розпорядження № 160 від 27.04.2007 р. шляхом проведення в порядку, передбаченому чинним законодавством України, дій щодо укладення з Селянським (фермерським) господарством «Рябоконь В.Е.» (с. Совхозне, вул. Ювілейна 10, кв. 11, код ЄДРПОУ 30863263) договору оренди земельної ділянки, наданої на умовах оренди згідно з зазначеним розпорядженням.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.