Постанова № 6719050, 09.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.10.09Справа №2а-9974/09/8/0170 (17:39) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-2007"

до Державного закладу "Сімферопольська міська санітарно-епідеміологічна станція"

про визнання протиправною та скасування постанови

за участю представників сторін:

від позивача: Якутін В.А., дов. б\н від 20.08.09

від відповідача: Фадєєв В.В., дов.№02-2501 від 23.09.09

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро-2007» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державного закладу «Сімферопольська міська санітарно-епідеміологічна станція» про визнання протиправною та скасування постанови № 109 від 26 березня 2009 року головного санітарного лікаря м.Сімферополя Гончаренко О.В. про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства у вигляді заборони експлуатації кафе «Метро». Позивачем також заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаної постанови до прийняття рішення по адміністративній справі.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в оскаржуваній постанові власником кафе вказано «Приватний підприємець Мельниченко А.М.», в той час як за адресою: вул.. К. Маркса, 28/10 знаходиться кафе ТОВ «Метро-2007», керівником якого є Медиченко А.М.

Крім того, позивач вказує, що про проведення перевірки відповідач його не попереджував, акт перевірки не складався, а якщо і складався, то не в присутності уповноваженої особи позивача, яка відповідає за дотримання санітарного законодавства.

До того ж, як зазначає позивач, застосування відповідачем санкцій у вигляді заборони експлуатації кафе суперечить Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України № 67 від 14 квітня 1995р.

При цьому вказує, що згідно спірної постанови № 109 заборона експлуатації кафе застосована за порушення Санітарних правил для підприємств громадського харчування, затверджених Мінздравом СРСР 19.03.1991р., а саме: за неузгодженість дозволу на розміщення кафе, асортименту блюд, які готуються та реалізуються, однак ці порушення не передбачені вказаними нормативно-правовими актами.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9974/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 21.08.2009р. Окружним адміністративним судом АР Крим задоволено клопотання позивача по даній справі про забезпечення адміністративного позову та до набрання постановою по справі № 2а-9974/09/8/0170 законної сили зупинено дію постанови №109 від 26.03.2009р. головного санітарного лікаря м. Сімферополя Гончаренко О.В. про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства у вигляді заборони експлуатації кафе «Метро».

Відповідач проти позову заперечує, але відзиву на позов у письмовому вигляду суду не надав.

Слухання справи відкладалось та в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 150 КАС України.

Після перерви слухання справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.03.2009р. головним санітарним лікарем м. Сімферополя Гончаренко О.В. на підставі ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» винесено постанову № 109 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства у вигляді заборони експлуатації кафе «Метро», вул.. Карла Маркса, № 28/10 (Приватний підприємець Мельниченко А.М.) (а.с. 19).

В даній постанові зазначено, що вона винесена за результатами розгляду матеріалів перевірки вказаного кафе, якою встановлено, що з 2000р. не узгоджуються з санітарно-епідеміологічною станцією м. Сімферополя дозвільні документи на роботу кафе «Метро» по вул.. Карла Маркса, № 28/10, а саме: дозвіл на розміщення кафе, асортимент блюд, які готуються та реалізуються (ПП Мельниченко А.М.), що є порушенням Санітарних правил для підприємств громадського харчування № 42-123-5777-91, П-1, затверджених Мінздравом СРСР 19.03.1991р.

Вказана постанова направлена на адресу позивача по справі – ТОВ «Метро-2007» для виконання.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Метро-2007» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ст. 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994р., з наступними змінами і доповненнями, визначає, що центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

На установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я покладаються функції відповідних адміністративно-територіальних, транспортних та об'єктових органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюють свою діяльність на підставі положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні та положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а також положень про державну санітарно-епідеміологічну службу інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, що затверджуються керівником відповідного державного органу за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

В силу ст. 32 вказаного Закону головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, районів у містах, на водному, залізничному, повітряному транспорті, лінійних підрозділах та об'єктах транспорту, на об'єктах з особливим режимом роботи є керівниками відповідних установ державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Ст. 33 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» визначає, що основними напрямами діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є, зокрема, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, як суб’єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що вищевказаним вимогам спірна постанова не відповідає.

Так, порядок застосування посадовими особами державної СЕС адміністративно-запобіжних заходів регулюється Інструкцією про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення)», затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 67 від 14.04.1995р. (надалі – Інструкція).

В силу п. 1.2 вказаної Інструкції підставою для застосування адміністративно-запобіжних заходів є порушення санітарного законодавства.

При цьому, до санітарного законодавства відносяться Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (надалі - Закон), інші акти законодавства, що стосуються забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, а також державні санітарні норми, правила і гігієнічні нормативи (надалі - санітарні норми) (п. 1.3 Інструкції).

П. 3.3 Інструкції містить вимоги до складання та змісту постанови. Так, постанову слід складати у трьох примірниках за встановленою формою (додаток N 1 до цієї Інструкції) та обов'язково указувати: місце, дату винесення; посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову; обставини, внаслідок яких виноситься постанова; нормативний акт, який передбачає винесення постанови; конкретну дію, яку особа повинна здійснити або від якої вона повинна утримуватися; термін виконання постанови; порядок оскарження; попередження про відповідальність за невиконання постанови; особу, яка відповідає за виконання постанови.

Згідно зі ст. 39 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

До основних завдань цієї діяльності відноситься, зокрема, нагляд за дотриманням санітарного законодавства.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.

П. 9 Положення «Про державний санітарно-епідеміологічний нагляд» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1109 від 22.06.1999р. (в редакції постанови КМУ від 19.08.2002р. № 1217), також встановлено, що обстеження та перевірка об’єктів нагляду проводиться вибірково за планами, що розробляються органами, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, позапланово-залежно від санітарної та епідеміологічної ситуації, а також за повідомленнями підприємств, установ і організацій та за заявами громадян.

Плани обстеження та перевірки об'єктів нагляду затверджуються головним державним санітарним лікарем. Позапланові обстеження та перевірка проводяться за рішенням головного державного санітарного лікаря. Обстеження та перевірка об'єктів проводиться посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби за направленням головного державного санітарного лікаря або його заступників.

Даним пунктом також встановлено, що результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.

Так, як вбачається з постанови № 109 від 26.03.2009р., в її основу покладені матеріали перевірки кафе «Метро» по вул.. К. Маркса, № 28/10.

Проте, будь-якого посилання на акт перевірки, складений у встановленому законом порядку, вказана постанова не містить.

На запит суду щодо надання матеріалів перевірки, покладених в основу спірної постанови, 25.09.2009р. до Окружного адміністративного суду АР Крим від відповідача надійшла відповідь за вих.. № 022546 від 24.09.2009р. з доданими матеріалами, з яких вбачається, що 19.09.2008р. Державною СЕС м. Сімферополя був складений акт перевірки санітарного законодавства, якою встановлено, що приміщення кафе взято в оренду ФОП Кошубою Я.В. у Мельниченко А.М. (договір оренди від 10.07.2008р., дозвіл на розміщення об’єкта № 121 від 20.06.2008р.), асортимент блюд, що готуються та реалізовуються, з міськСЕС не узгоджено, санітарно-епідеміологічний стан приміщень кафе незадовільний (а.с. 43).

Вказаний акт перевірки було покладено в основу постанови Головного державного санітарного лікаря м. Сімферополя № 462 від 29.09.2008р., якою до ФОП Кошуби Я.В. застосовані адміністративно-запобіжні заходи за порушення санітарного законодавства у вигляді тимчасової заборони експлуатації кафе «Метрополітен» по вул.. К. Маркса, 28/10 з 01.11.2008р. до проведення ремонту приміщення (а.с. 44).

Ця постанова одержана ФОП Кошубою Я.В., про що свідчить підпис цієї особи на даній постанові.

Факт використання на той час спірного кафе ФОП Кошубою Я.В. підтверджується також відповіддю на запит суду Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради за вих. № 10656/24/01-53 від 08.10.2009р., де вказано, що дозвіл № 121 на право розміщення об’єкту ресторанного господарства – кафе «Метрополітен» по вул.. К. Маркса, 28/10 в м. Сімферополі було видано СПД Кашубі Я.В., строком дії з 07.07.2008р. до 31.12.2008р.

В свою чергу, 25.10.2008р. санітарним лікарем міської СЕС Коваль В.В. та помічником санітарного лікаря Бєляєвою Л.І., з метою контролю за виконанням вказаної постанови № 462 від 29.09.2008р., було проведено обстеження кафе «Метро» по вул.. К. Маркса, 28/10, яким встановлено, що кафе не функціонує, що підтверджується актом санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта м. Сімферополя від 25.10.2008р. (а.с. 45).

Як пояснив представник відповідача, додаткових матеріалів по перевірці кафе «Метро-2007» немає (а.с. 47).

Отже, будь-яких доказів проведення перевірки у встановленому законом порядку, якою було б виявлено порушення Санітарних правил для підприємств громадського харчування № 42-123-5777-91, П-1, затверджених Мінздравом СРСР 19.03.1991р., а саме: неузгодження з СЕС дозволу на розміщення кафе, асортимент блюд, які готуються та реалізуються, а також підстави такої перевірки, відповідачем суду не надано.

До того ж, як слідує з постанови відповідача № 109, відповідальною особою за її виконання зазначено ПП Мельниченко А.М.

Доказів того, що ця особа має будь-яке відношення до кафе «Метро» по вул.К.Макса, 28/10, в тому числі є орендарем чи суборендарем, відповідачем суду також не надано.

В той же час, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро-2007» має статус юридичної особи з 08.02.2008р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію позивача від 08.02.2008р. та Статутом ТОВ «Метро-2007», державну реєстрацію якого проведено 08.02.2008р., номер запису 11341450000001364 (а.с. 8-16, 21).

Як слідує з довідки Головного управління статистики в АР Крим, керівником ТОВ «Метро-2007» є Медіченко Андрій Михайлович (а.с. 20).

Відповідно до п. 1.3 вказаного Статуту, товариство створене в результаті перетворення фірми «Метро». Товариство є правонаступником фірми «Метро» (ідентифікаційний код 31009422). До товариства переходить усе майно, а також усі права та обов’язки фірми «Метро» (ідентифікаційний код 31009422).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2000р. між Кримським медичним коледжем (Орендодавець) та Фірмою «Метро» (Орендар) укладено договір оперативної оренди нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає Орендарю в оперативну оренду нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 281 кв.м., приміщення підвалу загальною площею 44,7кв.м., розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул.. К Маркса, 28/10, для розміщення кафе.

Строк дії даного договору, згідно з п. 7.1 договору, становить 10 років з 01.09.2000р. по 01.09.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2008р. між Кримським Республіканським вищим навчальним закладом «Кримський медичний коледж» та Фірмою «Метро» укладена додаткова угода № 1 до договору оперативної оренди нерухомого майна, що належить АРК від 01.09.2000р., відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди в преамбулі договору замінити найменування орендаря Фірма «Метро» на ТОВ «Метро-2007», у зв’язку зі зміною організаційно-правової форми та найменування підприємства.

Таким чином, суд доходить висновку, що правонаступником прав та обов’язків за даним договором оренди є позивач по справі.

Згідно з п. 3.2 Інструкції постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів (надалі - постанова) - це письмовий організаційно-розпорядчий документ держсанепідслужби, який зобов'язує посадову особу або громадянина, котрому його надіслано, у встановлений термін виконати вимоги, викладені в ньому.

Як слідує з матеріалів справи, спірна постанова № 109 була надіслана за адресою кафе «Метро», орендарем якого є позивач по справі, а тому тягне для нього певні юридичні наслідки, що свідчить про те, що ТОВ «Метро-2007» є належним позивачем по справі.

В матеріалах справи містяться копії дозволів на право розміщення об’єкта торгівлі – кафе «Метрополітен» по вул.. К. Маркса, 28/10, з яких вбачається, що у 2001р., 2002р., 2003р., 2004р., 2006р., 2007р. вони були видані Фірмі «Метро», а після державної реєстрації в якості юридичної особи позивача у 2008р.(з 06.03.2008р. по 31.06.2008р.) - ТОВ «Метро-2007» (а.с. 32-36).

Однак, будь-яких доказів того, що кафе за адресою: м. Сімферополь, вул.. К. Маркса, 28/10 належить ПП Мельниченко А.М., а також доказів, що у даному кафе проводилась перевірка у встановленому законом порядку, відповідачем суду не надано.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Окрім цього, про протиправність винесеної постанови № 109 свідчать також наступні обставини.

Згідно з п. 2.1 вищенаведеної Інструкції, до адміністративно-запобіжних заходів, порядок застосування яких регулюється цією Інструкцією, відносяться: обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення.

В силу п. 2.6 Інструкції заборона – це адміністративно-запобіжний захід, що встановлюється посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби безстроково, щодо: використання та реалізації продуктів, якщо це здійснюється при відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо вони (хімічні речовини, продукти харчування, технологічне устаткування, будівельні матеріали, біологічні засоби, товари народного споживання та джерела іонізуючих випромінювань) визнані шкідливими для здоров'я людей; викидів речовин за умови порушення санітарних норм, якщо ні за яких умов у конкретному випадку усунення порушень санітарних норм неможливе.

Жодних доказів виявлення вищевказаних порушень, які б стали підставою для застосування санкцій саме у вигляді заборони експлуатації кафе, відповідачем суду також не надано.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено.

Вказане свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У зв’язку зі складністю справи, судом 09.10.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 14.10.2009р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 109 від 26 березня 2009 року головного санітарного лікаря м. Сімферополя Гончаренко О.В. про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства у вигляді заборони експлуатації кафе «Метро».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро-2007» (95000, АР Крим, Сімферопольський район, с. Шкільне, вул.Мира, 19, кв. 42) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.