Ухвала суду № 67187303, 12.06.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2374/17

№ 2-з/183/86/17

У Х В А Л А

12 червня 2017 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого суді ОСОБА_1,

секретаря Макаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів.

Провадження у справі відкрито 26.05.2017 року.

26.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна», ідентифікаційний код юридичної особи: 40481805, місцезнаходження юридичної особи: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 57 офіс 57/1, що знаходяться на рахунку №26007532869, відкритому у АТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805 в межах заявлених позовних вимог на суму 22224,44 грн.

Сторони у судове засідання не викликалися, оскільки відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено судом, що між сторонами дійсно існує спір з приводу визнання недійсним договору фінансового лізингу №350 укладений 18.01.2017 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна». Крім іншого, позивач ставить питання про стягнення з відповідача грошових коштів сплачених за договором фінансового лізингу №350 від 18.01.2017 року в розмірі 22224 грн. 44 коп.

З урахуванням зазначених позивачем обставин, дійсно, встановлено реальну загрозу утруднення виконання можливого рішення суду, у випадку задоволення позову, те що за квитанцією №ПН4316 від 18.01.2017 року ОСОБА_2 сплачено на рахунок ТОВ «Єврокар Україна» комісію за організ. по договору фінансового лізингу №350 в розмірі 22224,44 грн. Зазначена сума співпадає з зазначеною в позовній заяві ОСОБА_2 ціною позову 22224,44 грн.

З поданих доказів не вбачається створення перешкод господарській діяльності іншим юридичним особам або фізичним особам, порушення інтересів інших осіб у випадку забезпечення позову.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.152 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Абзац 2 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року визначає, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення позовних вимог по зазначеній справі, враховуючи, що предметом позову у справі є вимоги, щодо стягнення з відповідача грошових коштів сплачених за договором фінансового лізингу №350 від 18.01.2017 року в розмірі 22224 грн. 44 коп., визнання договору фінансового лізингу №350 укладеного 18.01.2017 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» недійсним, суд вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 /РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 /Радянська/, буд.43 кв.56/ про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна», ідентифікаційний код юридичної особи: 40481805, місцезнаходження юридичної особи: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 57 офіс 57/1, що знаходяться на рахунку №26007532869, відкритому у АТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805 в межах заявлених позовних вимог на суму 22224,44 грн.

Копію ухвали негайно надіслати заявнику та заінтересованим особам.

Виконання ухвали покласти на Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк предявлення виконавчого документа до виконання протягом трьох років з наступного дня після постановлення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.І. Городецький