Ухвала суду № 67185175, 08.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/173/16-ц Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю.Провадження № 22-ц/780/1704/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 08.06.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Східно-промисловий комерційний банк» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19 січня 2017 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Східно-промисловий комерційний банк» про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Східно-промисловий комерційний банк» про стягнення грошових коштів. В ході розгляду справи представник позивачаподав до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 20 липня 2016 року заяву було задоволено. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2016 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Східно-промисловий комерційний банк» було задоволено частково, ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20.07.2016 року скасовано, передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході нового судового розгляду представник позивача відмовився від вимог в частині забезпечення позову, які стосуються дій Національного Банку України, в іншій частині заяву підтримав та просивзабезпечити позов шляхом заборони посадовим особам нижченаведених банківських установ здійснювати будь-які дії направлені на списання грошових коштів в національній валюті та грошових коштів в іноземній валюті з наступних кореспондентських рахунків публічного акціонерного товариства «Східно-промисловий комерційний банк»:

-№ 32002172901 (в гривні) в Управлінні НБУ в Луганській області;

-№16007012120869.978, №16007012120869.840, №16007012120869.643 (мультивалютний в євро, доларах США та російських рублях) в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

-№ 16000021476.840, №16000021476.980 (мультивалютний в доларах США та гривні), №1600501476.980 (в гривні) АБ «Укргазбанк».

Також просив заборонити будь-яким посадовим особам ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» здійснювати будь-які дії, направлені на списання грошових коштів в національній валюті та грошових коштів в іноземній валюті з кореспондентських рахунків ПАТ «Східно-промисловий комерційний банк», а саме №16007012120869.978, №16007012120869.840, №16007012120869.643 (мультивалютний в євро, доларах США та російських рублях); заборонити будь-яким посадовим особам ПАТ «Укргазбанк» здійснювати будь-які дії, направлені на списання грошових коштів в національній валюті та грошових коштів в іноземній валюті з наступних кореспондентських рахунків ПАТ «Східно-промисловий комерційний банк»: № 16000021476.840, №16000021476.980 (мультивалютний в доларах США та гривні), №1600501476.980 (в гривні).

Свою заяву обґрунтував тим, що на вказаних кореспондентських рахунках відповідач може накопичувати валютні цінності, на які претендує позивач, або ж виручку від їх продажу, з метою самостійного розпорядження ними, що свідчить про небезпеку невиконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 січня 2017року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що судом невірно надано оцінку наданим доказам та допущено невідповідність його висновків обставинам справи. Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджували б, що між сторонами є спір, суд не встановив, чи є позивач кредитором відповідача, та чи можливе будь-яке стягнення з відповідача на користь позивача. Крім того вказує, що судом порушено спеціальну норму - ч.4 ст. 152 ЦПК України, оскільки заборонено накладати арешт на майно та кошти неплатоспроможного банку, а заборона розпорядження коштами на банківських рахунках по своїй суті і є накладенням арешту. Вважає оспорювану ухвалу незаконною, у звязку з чим вона підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав:

У відповідності до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, на будь-якій стадії розгляду справи може вжити передбачені законом заходи забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Зважаючи на наведену процесуальну норму, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є вона реальною, обрати вид та спосіб забезпечення позову, який є співмірним із вказаною небезпекою, оцінити інші обставини, що мають значення при вирішенні даного питання, та навести мотиви й підстави для таких своїх висновків.

Згідно ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій в обовязковому порядку зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також порядок виконання ухвали. Необхідність обовязкового зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про можливість в майбутньому ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення, як і обґрунтування, в чому таке унеможливлення чи ускладнення може полягати, відображено й у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або ж унеможливити виконання рішення суду. В той же час жодного обґрунтування того, в чому саме полягає ризик можливого невиконання рішення суду, мотивів, з яких суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви, підстав обрання саме такого засобу забезпечення оскаржувана ухвала не містить. Фактично суд обмежився лише формальною фразою про наявність ризику безпідставної реалізації валютних цінностей позивача, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, відтак невжиття запропонованих заходів може утруднити виконання рішення суду. При цьому оцінка та обґрунтування такого висновку, як і дослідження питання про те, чи перебувають та взагалі можуть перебувати кошти позивача на наведених кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, в оскаржуваній ухвалі відсутня. За таких умов колегія суддів вважає, що при розгляді питання про забезпечення позову суд не дослідив та не оцінив ряд обставин, що мають вирішальне значення для його вирішення.

Окрім наведеного, колегія суддів апеляційного суду також звертає увагу й на ту обставину, що незважаючи на посилання суду на співмірність обраних заходів забезпечення позову, оскаржувана ухвала не містить конкретного розміру сум, в межах яких посадовим особам як відповідача, так і інших банків було заборонено списання коштів з вказаних рахунків, що фактично означає встановлення повного припинення операцій по рахункам, в незалежності від кількості (як і належності та правового статусу) наявних на них коштів. За таких умов застосування заходів забезпечення позову в наведеному варіанті безумовно порушує принцип визначеності судового рішення та не дає можливості оцінити співмірність застосованих обмежень обставинам справи.

В той же час, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо неналежного доведення відповідачем по справі його посилань на встановлені ч.4 ст. 152 ЦПК України обмеження для забезпечення даного позову (з огляду на наявність судового рішення про скасування постанови правління НБУ про ліквідацію відповідача), оскільки необхідні для цього документи на час розгляду спірного питання до суду першої інстанції представлено не було. За таких умов доводи апеляційної скарги в цій частині свого підтвердження не знайшли.

У відповідності до положень ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги приходить до висновку про те, що судом першої інстанції не було належним чином дотримано встановленого процесуальним законом порядку вирішення питання про забезпечення позову у даній справі, ряд обставин, які мають вирішальне значення, не були досліджені судом, їм не було надано відповідної правової оцінки, що зумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Східно-промисловий комерційний банк» задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19 січня 2017року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.О.Журба

Судді: О.П. Коцюрба

ОСОБА_3