Ухвала суду № 67180548, 15.06.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3524/17 Справа № 199/1264/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2,ОСОБА_3,

за участю секретаря - Григорєвій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргуОСОБА_4 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя ом особа ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2017 року повернуто ОСОБА_4 заяву про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.54).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність ухвали, ставить питання про її скасування та прийняття рішення про задоволення заяви про забезпечення позовних вимог (а.с.57).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Повертаючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що в заяві про забезпечення позову, в порушення вимог ст.151 ЦПК України, не вказано, на яке саме майно відповідача необхідно накласти арешт та не зазначено, де знаходиться майно та грошові кошти відповідача, на яке він просить накласти арешт. Крім того, позивач просив накласти арешт на активи фірми «Мельник» та розрахункові рахунки СТО та автокрамниці, однак не надав докази, що це майно належить саме відповідачу. Також позивачем не зазначені та не надані докази наміру виїзду відповідача за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду.

Не можуть бути підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги про те, що заяву про забезпечення позову розглянуто з порушенням строків розгляду.

Відповідно до вимог ч.2, 3 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

А частиною 8 ст.153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_4 просив вжити заходи забезпечення позову, причиною такого звернення зазначив, що на протязі пяти місяців, Відповідачем не вчинено жодних дій із відшкодування йому матеріальної шкоди, у звязку з чим у позивача маються підстави вважати його поведінку недобросовісною та спрямованою на ухилення від відшкодування матеріальної шкоди. При цьому заявник не навів конкретних доводів та доказів, щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, у звязку із чим його обґрунтування необхідності забезпечення позову є лише припущенням.

Також заявник не звертався до суду із клопотанням щодо витребування доказів про наявність майна у відповідача, і такі докази в матеріалах справи відсутні, у звязку із чим висновки суду не суперечать нормам процесуального права.

За таких обставин ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді