Ухвала суду № 67177102, 14.06.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4534/14-ц

УХВАЛА

Іменем України

14 червня 2017 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді: Постигач О.Б.

при секретарі: Яшук К.В.

скаржника ОСОБА_1

представника скаржника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Залізничного ВДВС м. Львова ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця та просить суд поновити строк подання скарги та скасувати постанову державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 24.04.2015 року ВП №47261137 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору. Свою скаргу обґрунтував тим, що 16.04.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП47261137 про стягнення заборгованості. 24.04.2015 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 21844,99 грн., а 02.09.2016 р. постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору. Вважає постанову від 24.04.2015 р. незаконною, оскільки з 19.03.2015 р. по 28.04.2016 р. він перебував на службі в Збройних силах України, про існування виконавчого провадження дізнався лише в травні 2015 р. та 16.05.2015 р. звернувся до Залізничного ВДВС ЛМУЮ із заявою про зупинення виконавчого провадження. 29.05.2015 року виконавче провадження було зупинено до демобілізації. Після демобілізації, а саме 10.05.2016 р. ОСОБА_1 сплатив борг, у звязку з чим 17.08.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №47261137. Відтак, у звязку із неналежним повідомленням його про відкриття виконавчого провадження, він був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду. Крім цього, після закінчення строку встановленого для добровільного виконання рішення суду державним виконавцем не було вчинено жодних дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду. Також просить поновити строк оскарження постанови, оскільки про існування постанови від 24.04.2015 р. він дізнався лише 28.09.2016 р., коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2016 р.

В судовому засіданні скаржник та його представник подану скаргу підтримали з підстав викладених у ній, просили таку задовольнити.

Державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши пояснення скаржника та його представника, вивчивши матеріали скарги, дослідивши докази по справі, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 383 ЦПК Українипередбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 16.04.2015 р. державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП47261137 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ «Кредобанк» та надано строк для добровільного виконання рішення суду до 23.04.2015 р./а.с.68/

У звязку із невиконанням боржником добровільно рішення суду у вказаний строк, державним виконавцем 24.04.2015 р. винесено постанову ВП № 47261137 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 21844,99 грн./а.с.69/

Як ствердив скаржник з 19.03.2015 р. по 28.04.2016 р. він перебував на службі в Збройних силах України, що також підтверджується матеріалами скарги, зокрема довідкою ТВО командира військової частини пп В4264 ОСОБА_1 18.03.2015 р. призваний за мобілізацією відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та станом на 24.03.2015 р. рядовий ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині пп В4264. /а.с.122/

Крім цього, про існування виконавчого провадження ОСОБА_1 дізнався лише в травні 2015 р. та 16.05.2015 р. звернувся до Залізничного ВДВС ЛМУЮ із заявою про зупинення виконавчого провадження №47261137./а.с.72/

Як вбачається з долучених до скарги матеріалів, 29.05.2015 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до демобілізації./а.с.77/

Заявою від 13.04.2016 р. ОСОБА_1 повідомив державного виконавця про те, що на даний час він перебуває на службі в Збройних Силах України та після демобілізації здійснить оплату боргу на користь ПАТ «Кредобанк»/а.с.73/

З матеріалів скарги вбачається, що оплату боргу ОСОБА_1 здійснив 10.05.2016 р., про що повідомив державного виконавця заявою з доданою квитанцією /а.с.75,76/

17.08.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №47261137, виконавчий збір виведено в окреме провадження./а.с.78/

Як ствердив скаржник та цього не заперечив державний виконавець, про існування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №47261137 від 24.04.2015 р., йому стало відомо 28.09.2016 р. /а.с.71/, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору від 02.09.2016 р. /а.с.70/

Відповідно до ч. 1ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно достатті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналіз вказаної правової норми дає підстави зробити висновок, що на час постановлення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.04.2015 року, дані про вручення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2015 року, як того вимагає ч. 1ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), були відсутні, у звязку з чим було порушено право боржника на добровільне виконання судового рішення та інформованість про хід виконавчого провадження, оскільки як ствердив скаржник та цього не заперечив державний виконавець, про постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2015 р., йому стало відомо лише 16.05.2015 р., та в подальшому виконавче провадження було зупинено до демобілізації ОСОБА_1, після якої останній сплатив борг, а саме 10.05.2016 р.

Як вбачається із Правової позиції ВСУ у справі №6-785цс15 від 6 липня 2015р. положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець повязує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Окрім того, положеннями частини третьої статті 27 зазначеного закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим законом. Виконавчий збір та витрати, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно долучених до скарги матеріалів, державним виконавцем в період з 16.04.2015 р. по 24.04.2015 р., тобто до моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору, не було вчинено дій, спрямованих на примусове виконання.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не був вчасно та належно повідомлений про відкриття виконавчого провадження по стягненню боргу і про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору, про яке дізнався лише 28.09.2016 р., перебуваючи на службі в Збройних Силах України, не мав фізичної змоги добровільно виконати рішення суду, про що добросовісно повідомив державного виконавця, після демобілізації сплатив суму боргу, державним виконавцем не вчинялись дії щодо примусового виконання рішення суду, тому постанова державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3В, від 24.04.2015р. ВП №47261137 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору підлягає скасуванню.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 дізнався про постанову про стягнення з нього виконавчого збору лише 28.06.2016р., коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2016р., суд вважає, що строк на оскарження постанови від 24.04.2015р. ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, а тому поновляє його. Будь-яких інших доказів того, що скаржником вчасно отримано оскаржувану постанову чи постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2016р. суду не надано.

Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», Постановою ВСУ від 6 липня 2015р., ст. 1, 3, 10, 11, 57, 60, 383-389 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови державного виконавця залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3В, від 24.04.2015р. ВП №47261137 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Скасувати постанову державного виконавця залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3В, від 24.04.2015р. ВП №47261137 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4

З оригіналом згідно

Суддя Постигач О.Б.