Ухвала суду № 67176766, 13.06.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/9900/15 Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.

Провадження № 22-ц/778/1910/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» червня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3

В обґрунтування позову зазначало, що 21.03.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № R53700214608B, за умовами якого відповідач одержав від банку кредит в розмірі 60 000, 00 грн. зі сплатою 31,00 % річних з кінцевим терміном погашення 21.03.2016 року.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору за ним виникла заборгованість, яка станом на 15.01.2015 року становить 51 906, 96 грн. та складається з: 38 426, 18 грн. - заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; 9 807, 48 грн. - заборгованість за відсотками з урахуванням 3% річних; 3 673, 30 грн. заборгованість за пенею.

З огляду на зазначене просило достроково стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 51906, 96 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» суму заборгованості за кредитним договором № R53700214608B від 21.03.2012 року в розмірі 51906,96 грн., яка складається з: 38 426, 18 грн. - заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; 9 807, 48 грн. - заборгованість за відсотками з урахуванням 3% річних; 3 673, 30 грн. заборгованість за пенею, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з нього 7602,58 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.03.2012 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № R53700214608B, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредитні кошти у сумі 60 000 грн. на строк до 21 березня 2016 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 31 % річних (а.с.13-19).

13.05.2014 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № R53700214608B від 21.03.2012 року, згідно якого сторони домовилися внести зміни до договору, виклавши його у новій редакції (а.с.194-199). Строк кредитного договору продовжений до 21.03.2017 року.

Згідно з п. 4.3. вказаного договору про внесення змін сторони дійшли згоди, що кредит повертається, а проценти та комісія сплачуються позичальником 28 числа кожного місяця у відповідності до графіка, який є невідємною частиною цього договору та включає в себе суму щомісячних платежів по поверненню кредиту, сплати процентів, комісійних винагород, інших супутніх платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки.

Відповідно до п.п. 4.14., 4.15., 4.16. Договору про внесення змін прострочена заборгованість по кредиту на 13.05.2014 року переноситься з рахунку простроченої заборгованості за кредитом на рахунок строкової заборгованості за кредитом, в сумі 1179,55 грн. Сплата нарахованих процентів, перенесених з рахунку прострочених процентів на рахунок строкових процентів в сумі 1 029, 45 грн. сплачується починаючи з 28.08.2014 року рівними частинами, щомісячно, в день здійснення основного платежу до кінця строку кредитування. З дати 28.05.2014 року по 28.07.2014 року позичальнику встановлюється фіксований платіж по кредиту в розмірі 300, 00 грн. протягом вищезазначеного терміну нараховані проценти акумулюються на рахунку строкових процентів. Позичальник сплачує 5 (пять) гривень в перший місяць дії встановлення фіксованого платежу на рахунок нарахованих процентів в день здійснення платежу згідно графіку. Починаючи з дати 28.08.2014 року акумульовані нараховані проценти сплачуються рівними частинами, щомісячно, в день здійснення основного платежу до кінця строку кредитування. Банк здійснює коригування платежів за кредитом, оформлюючи при цьому позичальнику новий графік. Новий графік починає діяти, а старий втрачає силу з дня внесення відповідних змін.

Відповідно до п. 5.4. Договору про внесення змін, пені та штрафи, які виникли до 13.05.2014 року не стягуються банком.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обовязки за кредитним договором належним чином не виконав, вносив щомісячні платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту з порушенням графіку погашення заборгованості, а тому має заборгованість, яка станом за розрахунком банку на 15.01.2015 року становить 51 906, 96 грн. і складається з: 38 426, 18 грн. - заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних (в тому числі: 34 109, 30 грн. поточна заборгованість за кредитом; 4 090, 34 грн. заборгованість за простроченим кредитом; 201, 00 грн. інфляційні втрати; 25, 54 грн. 3% річних); 9 807, 48 грн. - заборгованість за відсотками з урахуванням 3% річних (в тому числі: 5 487, 70 грн. сума простроченої заборгованості за відсотками; 34, 84 грн. 3% річних; 275, 47 грн. - інфляційні втрати; 4 009, 47 грн. сума заборгованості за відсотками за період з 13.05.2014 року по 15.01.2015 року);3 673, 30 грн. заборгованість за пенею.

22 грудня 2014 року банком на адресу ОСОБА_3 був направлений лист-вимога про дострокове повернення кредиту, в якому було повідомлено про суму заборгованості за кредитом, та попередження про можливість прийняття примусових заходів стягнення заборгованості у разі несплати боргу протягом встановленого строку (а.с.24, 25).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 неналежним чином виконувались зобовязання за кредитним договором № R53700214608B від 21.03.2012 року, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 51906,96 грн., що підлягає стягненню на користь позивача. Розмір заборгованості підтверджується наданим ПАТ «ВТБ Банк» розрахунком та не спростовано відповідачем.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Нормою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються кредитним договором № R53700214608B, договором про внесення змін № 1 до кредитного договору № R53700214608B від 21.03.2012 року, розрахунком орієнтовної сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, графіком повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг, умовами надання кредиту.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що ним було сплачено 56788,19 грн. з 60000 грн., що були взяті ним у кредит, а тому несплачена сума кредиту становить 3211,81 грн., не можуть бути прийняті до уваги, оскільки кредитним договором № R53700214608B від 21.03.2012 року, договором про внесення змін № 1 до кредитного договору № R53700214608B від 21.03.2012 року передбачений обовязок позичальника здійснювати платежі для погашення не тільки тіла кредиту, а й сплати процентів, комісійних винагород, інших супутніх платежів.

Розрахунок ПАТ «ВТБ Банк» здійснений у відповідності до вимого законодавства, відповідачем не спростований.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що судом повно і всебічно зясовані обставини справи, висновки суду відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору застосовані правильно, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: