Рішення № 67176553, 07.06.2017, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/137/17

Провадження № 2/327/67/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2017 року смт.Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Антіпової Т.А.,

при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Розівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.09.2010 року у розмірі 12 132 грн. 00 коп., яка складається із тіла кредиту - 4 635 грн. 71 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 1 083 грн. 35 коп., заборгованості за пенею 5 359 грн. 04 коп., а також штрафу відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) - 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) - 553 грн. 90 коп. Також, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрат у розмірі 1 600 грн. 00 коп.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а.с. 53).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення повідомлена належним чином, причини своєї неявки судові не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі не заявила (а.с. 63,66).

За письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158, ст.224 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін та їх представників.

У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, з'ясувавши позицію позивача у справі, викладену у позовній заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 склалися кредитні правовідносини.

При цьому, в матеріалах справи наявний пакет документів, який підтверджує, що сторони, діючи вільно, та відповідно ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) уклали кредитний договір.

Згідно зі ст. ст. 207, 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах де відображена воля сторін.

Зміст кредитного договору, укладеного між сторонами, зафіксований в кількох документах, договір підписаний сторонами: від імені банку - уповноваженою на це особою та скріплений печаткою юридичної особи, а від імені позичальника - особисто ОСОБА_2.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначені у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, 09 вересня 2010 року укладено Кредитний договір та приєднання до Умов та правил надання кредитних карт, згідно з якою остання отримала кредит у розмірі 5 600 грн. 00 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов, позивальник ОСОБА_2 дала свою згоду на встановлення кредитного ліміту за рішенням Банку, що, в свою чергу, дає право ПАТ КБ «Приватбанк» в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком (а.с. 33).

Крім того, згідно п. 2.1.1.5.5, п. 2.1.1.5.6 Умов, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту, у тому числі простроченого кредиту та овердрафту (а.с. 36). При порушенні строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів Клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначеній банком термін. (п. п. 2.1.1.7.6) (а.с. 36 зворотній бік).

09.09.2010 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про видачу кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. При цьому позичальник вказала, що ознайомлена і згодна з Умовами, Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані останній для ознайомлення у письмовому вигляді, своїм підписом вона підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк» та висловила згоду, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею і банком Договір (а.с. 12).

Позичальник ОСОБА_2 користувалася коштами, разом з цим, не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а.с. 6-10).

Станом на 29.12.2016 року сума заборгованості склала 12 132 грн. 00 коп., де тіло кредиту 4 635 грн. 71 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 083 грн. 35 коп., заборгованість за пенею - 5 359 грн. 04 коп., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) -500 грн. 00 коп., та штраф (процентна складова) - 553 грн. 90 коп.

Зазначена сума заборгованості за Договором, відповідачем ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у добровільному порядку на час розгляду цієї справи у суді, не сплачена.

Відповідач ОСОБА_2 заперечень проти позову у будь-якій формі не надала, а також не надала доказів, які б підтверджували факт повної сплати грошових коштів за Договором, чим не виконала вимоги ст. 10 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами Договору, а саме пунктом 1.1.5.25 передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення (а.с. 26 зворотня сторона).

У той самий час, умовами цього Договору передбачена сплата штрафів, як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення, а саме порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому Договором, більш ніж на 30 днів (п.2.1.1.7.6) (а.с. 36 зворотня сторона).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15).

В даному випадку штрафи і два різних види пені, нараховані в один і той же період, на переконання суду, є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) -500 грн. 00 коп., та штраф (процентна складова) - 553 грн. 90 коп. не підлягає задоволенню, оскільки за цей же період суд вважає необхідним і обґрунтованим стягнути пеню відповідно до пункту 1.1.5.25 Умов.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткову доведеність тих обставин, на які посилається ПАТ КБ «ПриватБанк», як на підставу своїх вимог до відповідача ОСОБА_2, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором, яка станом на 29 грудня 2016 року складає: в сумі 11 078 грн. 10 коп., де тіло кредиту 4 635 грн. 71 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 083 грн. 35 коп., заборгованість за пенею - 5 359 грн. 04 коп.. В іншій частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 88 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_2 в сумі 1 461 грн. 01 коп., виходячи з розрахунку: (11 078 грн. 10 коп. (розмір задоволених позовних вимог) * 1 600 грн. 00 коп. (сума сплаченого судового збору) / 12 132 грн. 00 коп. (розмір заявлених позовних вимог) = 1 461 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 549, 610, 612, 626, 627, 629, 631, 1048-1050, 1055 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (розрахунковий рахунок №29092829003111, МФО банку 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094 м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором в сумі 11 078 гривень (одинадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 10 коп., з яких 4 635 (чотири тисячі шістсот тридцять п`ять) грн. 71 коп. - тіло кредиту, 1 083 (одна тисяча вісімдесят три) грн. 35 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 359 (п`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 04 коп. - заборгованість за пенею, а також суму понесених судових витрат в розмірі 1 461 (однієї тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив - Розівським районним судом Запорізької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Т.А. Антіпова