Ухвала суду № 67171525, 14.06.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9216/17

У Х В А Л А

14 червня 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумов С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

з участю прокурора Пилипіва В.М.,

слідчого Козири В.Р.,

підозрюваногоОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, -

В с т а н о в и в:

Слідчий в ОВС СВ УСБ України в Рівненській області ОСОБА_3 звернувся в суд із вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_4з якого вбачається, що слідчим відділом проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000016 від 14.03.2017р. за підозрою громадян України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, за підозрою громадянин ОСОБА_5, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Встановлено, що громадянка України ОСОБА_1, діючи умисно, з метою отримання прибутку від вчинення тяжкого злочину у сфері незаконного обігу психотропних речовин, за попередньою змовою з громадянином ОСОБА_5, здійснювали виготовлення психотропної речовини первітину з метою його подальшого збуту.

Зокрема, громадянин ОСОБА_5 орендував приміщення, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, м.Здолбунів, вул. 8-го Березня, 41, де він утримував спеціальне обладнання та компоненти, за допомогою яких незаконно спільно з ОСОБА_1 виготовляли з придбаних псевдоефедриновмісних пігулок «Cirrus» психотропну речовину первітин.

Так, 12.06.2017 за вказаним фактом громадянці ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вищевказані обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 11.06.2017, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 12.06.2017, протоколами за наслідками проведення оперативно-розшукового заходу, довідкою від 12.06.2017 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1, в ході якого зафіксовано стан наркотичного спяніння останньої, іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Ашмаріно Новокузнецького району Кемеровської області РФ, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжня, офіційно не працююча, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Крім того, згідно отриманої відповіді на доручення слідчого, що надійшла з відділу в м. Вараш Управління №25/404 від 13.06.2017, ОСОБА_1 прибула до м. Рівне із м. Нікополь (Дніпропетровської області) 2 роки тому. Під час перебування в м. Рівне почала вживати на постійній основі психотропну речовину метамфетамін. Приблизно в січні-лютому 2017 року ОСОБА_1 почала співмешкати із ОСОБА_5, який, в свою чергу, залучив її до протиправної діяльності, повязаної із незаконним виготовленням метамфетаміну та його подальшого збуту. При цьому, ОСОБА_5 навчив ОСОБА_1 технології виготовлення метамфетаміну, внаслідок чого, остання здобула необхідні знання та практичний досвід для незаконного виготовлення вказаної психотропної речовини. Грошові кошти, отримані від збуту незаконного виготовленого ОСОБА_5 та ОСОБА_1 метамфетаміну, стали для останньої єдиним джерелом доходів. При цьому, вартість таблеток «Cirrus», які 10.06.2017р. на замовлення ОСОБА_5 контрабандним шляхом ввозили в Україну ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також виготовлених ОСОБА_5 та ОСОБА_1 психотропних речовин, які були вилучені в учасників зазначеної групи осіб під час проведення слідчих та процесуальних дій, на так званому «чорному ринку» становить понад 2 000 000 гривень.

Крім того, встановлено, що у м. Рівне ОСОБА_1 немає постійного місця проживання, у неї відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, а також відсутні будь-які родичі та близькі друзі, за виключенням ОСОБА_5 та залучених ним до протиправної діяльності осіб.

Так, згідно наявної у матеріалах кримінального провадження інформації громадянка ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон FG 336873 від 18.05.2017, використовуючи який вона, з урахуванням слабких соціальних звязків за місцем вчинення злочину та з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування шляхом виїзду за кордон.

Крім того, у разі застосування до неї більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_1 зможе знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий вказує, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваної ОСОБА_1 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також вказує, що визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обовязків, у звязку з чим сторона обвинувачення при обранні судом даного заходу забезпечення клопоче про збільшення максимального розміру застави, передбаченого ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 1 000 000 гривень, оскільки саме така сума співмірна з наявними ризиками та може забезпечити виконання покладених на ОСОБА_1 обовязків у разі внесення застави.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що вона працездатна, тимчасово не працює, незаміжня, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено, тому просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник адвокат ОСОБА_2в судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт, який вона буде відбувати за місцем свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, де проживає її дідусь та бабуся.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що у провадженні СВ УСБ України в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017180000000016 від 14.03.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

11.06.2017р. ОСОБА_1 затримана в порядку ст. 208 КПК України.

12.06.2017р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, злочин вчинений ОСОБА_1 кваліфікується за ч. 2 ст. 307 КК України, як тяжкий злочин, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно ( п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Тому враховуючи викладене, оскільки визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не зможе гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обовязків, суд вважає за необхідне збільшення максимального розміру застави до 600 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а також те що вона може уникнути слідства та суду, оскільки місцем її проживання є м. Нікополь, Дніпропетровської області, впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до неї вказаного запобіжного заходу не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,

У х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5 РФ, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжньої, офіційно не працюючої, раніше несудимої - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали терміном 60 (шістдесят) діб, а саме, з моменту затримання 11 червня 2017 року до 10 серпня 2017 року.

Одночасно визначити розмір застави у сумі 600000,00 (шістсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області № 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, в тому числі використовуючи інших осіб як посередників, у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10 серпня 2017 року.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом пяти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов