Ухвала суду № 6717048, 29.09.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2009 року № 22-а-14621/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Каралюса В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тааюр» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2008 року по справі за адміністративним позовом Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Тааюр» про звернення стягнення на активи боржника, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2008 року позивач Тернопільська ОДПІ звернулась в суд з адміністративним позовом до ПП «Тааюр» про звернення стягнення на активи боржника.

09 вересня 2008 року Тернопільським окружним адміністративним судом було прийнято постанову в даній адміністративній справі, згідно якої позов було задоволено, а саме стягнуто з відповідача за рахунок його активів заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по оплаті за придбання торгового патенту на здійснення роздрібної торгівлі в сумі 385 грн. 72 коп.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач, представник якого в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, зокрема що відповідач звернувся до Тернопільської ОДПІ про тимчасове припинення торгівельної діяльності на літній період. 18 червня 2008 року така заява була надана після того як підприємством було встановлено, що ніякої встановленої форми на надання заяви Законодавством не встановлено. При придбанні Торгового патенту підприємство сплатило перший та останній місяць року (авансує місячний платіж). В наказі Державної податкової адміністрації України №107 від 13.03.1998 року заборона про тимчасове припинення торгової діяльності відсутня. Застосування працівниками Тернопільської ОДПІ пп.5.3.1.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111 зі змінами і доповненнями не коректне і є помилковим. До даного випадку необхідно застосувати п-т 4.4 - цього Закону „Конфлікт інтересів та податкові роз'яснення". Вказана в рішенні заборгованість підприємства перед ДПІ платником податку не погоджена відповідно до Закону №2181-111 від 21.12.2000 року і в рішенні відсутній розгляд даного факту. З огляду на це апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволені позовних вимог.

Представник ПП «Тааюр» в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить її відхилити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач ПП «Тааюр» зареєстроване 10.07.207р., як юридична особа суб'єкт підприємницької діяльності із присвоєнням ідентифікаційного коду 35219092 і є платником податків, зборів (обов'язкових платежів), через що перебуває на обліку в податковій інспекції та подає податкові декларації, на підставі яких здійснює нарахування та сплату податків і зборів.

Відповідно п.п. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III (далі Закон 2181) контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу. При цьому судом правильно враховано, що податкова інспекція є контролюючий орган, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов'язань (податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплату до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені законодавством). Суд першої інстанції встановив, що позивач, як контролюючий орган, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов'язань, за результатами проведеної перевірки, щодо своєчасності та повноти сплати узгоджених сум податкових зобов'язань виявив у відповідача заборгованість перед бюджетом по платі за придбання торгового патенту на здійснення роздрібної торгівлі на загальну суму 385,72 грн. Відповідно до статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» п атентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів (частина перша). Вартість Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах граничних рівнів. Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному (частина п’ята). Таким чином, податковим органом, за наслідками дослідження документів зроблено правильний висновок, з яким погодився суд першої інстанції, що відповідач не оплачуючи вартість торгового патенту, порушив вимоги спеціального Закону ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а відтак не сплативши в передбачені строки вартості торгового патенту порушив вимоги п.п. 5.3.1, 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-111, оскільки придбавши торговий патент на 12 місяців із зобов’язавшись оплачувати його вартість щомісячно у визначеному розмірі, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені податкові зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу. Вказане вище, дало підстави позивачу, як контролюючому органу нарахувати відповідачу заборгованість перед бюджетом по платі за придбання торгового патенту здійснення роздрібної торгівлі в сумі 385,72 грн. в т.ч. 1,11 грн. пені, яка на час розгляду справи судом першої інстанції не була погашена, що підтверджується належно завіреними картками особового рахунку платника податку та заявкою на придбання торгового патенту. Судом першої інстанції також правильно відхилено заперечення відповідача, на те, що ним була тимчасово призупинена господарська діяльність, а тому заборгованість нарахована неправомірно, оскільки п.3 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» передбачає, що суб’єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб’єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту. З огляду на зазначене, встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-Ш. Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає. Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, 206 КАС України, колегія суддів – у х в а л и л а : Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тааюр» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2008 року по справі № 2-а-494/08 – без змін. Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.М.Каралюс

Д.М.Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 02.10.2009 року.