Рішення № 67163141, 08.06.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3898/16-ц

Провадження № 2/522/3811/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення обєкта самочинної реконструкції у попередній стан, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив зобов`язати ОСОБА_1 власними силами і за рахунок власних коштів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинної прибудови до кв. № 116, розташованої на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-А, та приведення даної квартири у попередній стан, а також стягнути судові витрати.

Представник позивача просив суд слухати справу без фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому порядку (згідно ст. 74 ЦПК України).

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у його відсутність, згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у порядку ст.ст. 224-225 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 09.09.2015 року Одеською міською радою отримано лист Приморської районної адміністрації від 09.09.2015 року № 01-11/719(2) щодо факту самовільної реконструкції квартири № 116, розташованої у житловому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-А. Зі змісту даного листа та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 (далі Відповідач), який є власником квартири № 116, розташованої на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-А, самовільно виконав роботи з реконструкції вказаної квартири з улаштуванням прибудови, площею до 40,0 кв.м., з тильної сторони будинку за рахунок території двору загального користування, чим значно погіршив технічний стан будинку та житлово-побутові умови його мешканців.

Результат даної реконструкції, а саме улаштована прибудова, збудована відповідачем на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

З метою фіксації та усунення вказаних порушень комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (далі КП «ЖКС «Порто-Франківський») було складено акти обстеження від 03.06.2015 року, від 05.06.2015 року та від 05.06.2015 року квартири № 116, по вул. Маразліївська, 1-А, у м. Одесі. Вручення Відповідачу приписів про призупинення будівельних робіт з реконструкції та приведення вказаної квартири в первинний стан, не надається можливим із-за його тривалої відсутності.

На підставі наданих КП «ЖКС «Порто-Франківський» документів, а саме: доповідної записки від 10.06.2015 року № 1200/11, акти обстеження від 03.06.2015 року, від 05.06.2015 року та від 05.06.2015 року, приписів від 13.06.2015 року та 15.06.2015 року, копії план-схеми вище розташованої квартири № 119 над квартирою № 116, довідки (виписки із домової книги) про склад сімї та реєстрацію від 04.06.2015 року, копії ордера на жиле приміщення № 008977 від 18.06.2010 року, фотофіксації самовільно реконструйованої квартири, Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження від 17.07.2015 року № 337 «Про приведення самовільно реконструйованої квартири № 116, яка розташована у житловому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-А, в первинний стан».

На сьогоднішній день приписи КП «ЖКС «Порто-Франківський» та розпорядження Приморської районної адміністрації Відповідачем у добровільному порядку не виконані.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (далі ЗК України) суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Виходячи зі змісту ст. 12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, тощо.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання у сфері регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної або міської ради.

Одеською міською радою земельна ділянка по вул. Марзаліївська,1-А, відповідачу або іншим особам не передавалась, також не приймалось рішення про надання гр. ОСОБА_1 у власність або у користування земельної ділянки по вул. Маразліївська, 1-А у місті Одесі з метою здійснення реконструкції квартири № 116, розташованої на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку по вул. Маразліївська, 1-А, а відтак має місце самовільне зайняття земельної ділянки.

Крім того, зазначаємо, що у діях відповідача вбачаються ознаки самочинного будівництва з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України (далі ЦК) житловий будинок, будівля, споруда або інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані отримувати в установленому законодавством порядку дозвільний документ на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування статті 376 Цивільного кодексу України» (про правовий режим самочинного будівництва) під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України дозвільний документ, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того обєкта і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

У даній ситуації Відповідач здійснив реконструкцію квартири № 116 у житловому будинку по вул. Маразліївська, 1-А, у м. Одесі за відсутності необхідної проектної документації, а також дозволу на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією об'єкта архітектури, а відтак дане будівництво є самочинним.

Зазначені протиправні дії Відповідача порушують не тільки публічний порядок, а й права територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Здійснюючи самочинне будівництво шляхом самовільного виконання робіт з реконструкції квартири № 116, розташованої у житловому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-А, Відповідач створив перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні даною земельною ділянкою, чим порушив права територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради як власника земельної ділянки.

Виходячи зі змісту ст. 391 ЦК України та ст.ст. 152, 212 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі шляхом повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, яке здійснюється за рахунок громадян, що самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідност. 57 ЦК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідност. 58 ЦК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення обєкта самочинної реконструкції у попередній стан задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 власними силами і за рахунок власних коштів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинної прибудови до кв. № 116, розташованої на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-А, та приведення даної квартири у попередній стан.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради (УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок одержувача ВДК у місті Одесі, ЄДРПОУ 23862106, код бюджетної кваліфікації 13050200) судові витрати у розмірі 1378 гривень..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: 08.06.2017