Вирок № 67161708, 15.06.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5438/14-к

Номер провадження 1-кп/623/3/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

прокурора: Красилі І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданніобєднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220320001374 від 08.10.2014 року та №12015220320002290 від 27.08.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: вул. Солдатська, 8, с. Камянка, Ізюмського району, Харківської області, раніше судимому:

1 ) 15.02.2006 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської обл. за ст.ст. 153 ч. 3, 186 ч. 1, 70 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 04.10.2013 року з Холодногірської виправної колонії № 18 Харківської області по відбуттю строку покарання;

2) 27.02.2014 року Ізюмським районним судом Харківської області, за ст. 185 ч. 2 КК України, до 2 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

3) 16.05.2014 року, Ізюмським районним судом Харківської області, за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України, до 4 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, повторно, в середині січня 2014 року, знаходячись на території домоволодіння № 3 по вул. Пятницького в м. Ізюм, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю уваги власника ОСОБА_3, таємно викрав гроші, в сумі 750 гривень, зі спортивної куртки останнього, та чавунну плиту вартістю 132,52 гривень, що належала ОСОБА_3, чим потерпілому завдав матеріального збитку на загальну суму 882,52 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, в кінці лютого 2014 року, в денний знаходячись біля дачного будинку № 136-А по вул. Комінтерна в м. Ізюм, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав металеві труби в кількості 4 шт., довжиною 325 см., діаметром 3 см., товщиною 1,5 мм. кожна, які знаходились біля дачного будинку № 136-А, що належать ОСОБА_4, чим потерпілій завдав матеріального збитку на загальну суму 224,91 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

На початку серпня 2014 року, ОСОБА_1, в період іспитового строку, повторно, в денний час, знаходячись біля огорожі дачної дільниці № 69, кварталу № 3 Садового Товариства «Приладобудівник» в м. Ізюм, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав алюмінієвий кабель, котрий був натягнутий на деревяних стовпах по периметру дачної дільниці, загальною довжиною 45 метрів, вагою 15, 75 кг. на загальну суму 228,37 гривень, що належав ОСОБА_5, чим потерпілому завдав матеріального збитку на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Крім того, ОСОБА_1, в період іспитового строку, повторно, в середині вересня 2014 року, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_6 в буд. № 139 по вул. Комінтерна в м. Ізюм, в стані алкогольного спяніння, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю власника ОСОБА_6, таємно викрав чавунну плиту, що належала ОСОБА_6, чим потерпілій завдав матеріального збитку на суму 270 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

11 серпня 2015 року, близько 13-00 години, ОСОБА_7, повторно, знаходячись в домоволодінні за адресою: Ізюмський район, с. Камянка, вул. Першотравнева, 1, що належить ОСОБА_8, переслідуючи корисливу мету наживу, маючи умисел на заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю до нього уваги з боку ОСОБА_8, таємно викрав мобільний телефон «Sony-Ericsson W-205», вартістю 210 грн., із встановленою сім-картою оператора мобільного звязку України «МТС», вартістю 10 грн. та балансом 15 грн. на рахунку, чим завдав потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 235 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за скоєння умисних злочинів, знаходячись під адміністративним наглядом, встановленим постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2014 року строком на 12 місяців, з 16 червня 2014 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, без поважних причин і повідомлення працівникам міліції, здійснюючим нагляд, в період з 24.10.2014р. до 30.10.2014р., залишив своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та мешкав за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Камянка, вул. Солдатська, 8.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 395 КК України, тобто, самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Потерпілий ОСОБА_8 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру немає.

Потерпіла ОСОБА_6 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1, за ч. 2 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі, за ст. 395 КК України 5 місяців арешту, з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати покарання за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2014р. у вигляді 2 місяців позбавлення волі, остаточно призначивши до відбування 4 роки 2 місяці позбавлення волі та зарахувати строк попереднього увязнення з перерахунком один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому залишити без змін.

Захисник ОСОБА_2 просила суд виправдати обвинуваченого ОСОБА_1

Напідставіч. 3 ст. 349 КПК України зазгодою учасниківсудового провадження, судомвизнано недоцільним дослідженнядоказів посправі, стосовно доказів,щодо тих обставин, якініким з учасників процесу неоспорюються - дата, час, місце вчинення злочину, об`єкт злочину, мотив, тощо.При цьомусудом було з'ясовано, щообвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_9 та прокурор правильнорозуміють змістцихобставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм розяснено, що утакому випадку вони будуть позбавленіправа оскаржити ціобставини вапеляційномупорядку, а тому суд вирішив недоцільним досліджувати докази по епізодам крадіжок 11 серпня 2015р. у ОСОБА_8, у вересні 2014р. у ОСОБА_10, та порушення адміністративного нагляду, обмежившись допитом обвинуваченого, оскільки ОСОБА_1 визнає вину в скоєнні вказаних злочинів.

При цьому суд відхиляє посилання іншого захисника ОСОБА_2 на те, що порядок та обсяг дослідження доказів було узгоджено із захисником ОСОБА_9, яка діяла не в інтересах обвинуваченого, та в подальшому була позбавлена права на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки суд під час вирішення цього процесуального питання розяснив обвинуваченому всі наслідки його згоди на розгляд деяких епізодів, які інкримінуються, в скороченому порядку, на що обвинувачений не заперечував такий розгляд. При вирішенні цього питання був присутній захисник обвинуваченого, який станом на 18 лютого 2016 року мав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та відповідно здійснював захист за призначенням обвинуваченому.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що принцип захисту полягає у відстоюванні правової позиції захисником, заявленої обвинуваченим, а не навпаки, а тому суд під час зясування порядку та обсягу дослідження доказів спочатку вислухує думку обвинуваченого, а потім захисника, правова позиція якого не може відхилятись від позиції обвинуваченого.

Судом було досліджено докази, в тому числі допитані обвинувачений, потерпілі, свідки, тощо.

Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_1 своювину ускоєннізлочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України по епізоду крадіжки мобільного телефону «SonyEricsson W-205» від 11.08.2015р. та чавунної плити у вересні 2014 року визнав повністю, підтвердив обставини справи, та пояснив по епізоду крадіжки у вересні 2014 року, що проживав ІНФОРМАЦІЯ_5, у своєї тітки ОСОБА_6 У звязку з браком коштів вирішив викрасти у ОСОБА_6 чавунну плиту та здав її на металобрухт, одержані кошти витратив на харчування. Потім потерпіла звернулася до міліції та обвинувачений зобовязався повернути чавуну плиту. Він поїхав до м. Харкова працювати, та по приїзду в м. Ізюм, купив на базарі плиту та віддав ОСОБА_6 Підтвердив, що вказаний злочин вчинений в стані алкогольного спяніння.

По епізоду крадіжки мобільного телефону «SonyEricsson W-205» від 11.08.2015 року повідомив суд, що проживав в с. Камянка з співмешканкою, у ввечері подруга співмешканки Роза пришла до нього додому та запропонувала продати банки, щоб купити за гроші горілки. Потім вони у центрі зустріли ОСОБА_8, випили з ним горілки в кафе та пішли до останнього додому. Потерпілий ОСОБА_8 дав пакет з мобільним телефоном та паспортом. Вдома у потерпілого нікого не було, він ліг спати, а Роза попросила подивитись що у пакеті. Вказаний мобільний телефон він взяв та продав знайомому Рози за 20 грн. За одержані кошти купили пляшку горілки.

По епізоду за ст. 395 КК України ОСОБА_1 зазначив, що дійсно залишив місце проживання, не попередив про це працівника міліції, оскільки перебував у райвідділу протягом тижня, та коли його відпустили, вирішив поїхати до с. Камянка.

Вину у вчиненні злочинів за ч. 2 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки у січні 2014 року крадіжка грошей в сумі 750 грн. та чавунної плити, що належить потерпілому ОСОБА_3, крадіжки у лютому 2014 року 4 шт. металевих труб, які належать ОСОБА_4, по епізоду крадіжки в серпні 2014 року алюмінієвого кабелю, який належить потерпілому ОСОБА_5 не визнав.

По епізоду крадіжки у січні 2014 року повідомив, що йшов з відмітки та по вулиці зустрів ОСОБА_3, який запросив його у гості випити горілки. Коли вони прийшли до ОСОБА_11 додому, у нього були незнайомі ОСОБА_1 люди, які вже перебували в стані алкогольного спяніння. Зазначив, що у ОСОБА_11 в дома був декілька раз та чавунної плити не бачив, та вказані у ОСОБА_11 печі немає, вона у нього в розібраному стані. Покази, які давав під час досудового розслідування заперечує, стверджує, що на нього здійснювали тиск працівники міліції.

По епізоду крадіжки у серпні 2014 року повідомив суд, що вказаний період жив у тітки ОСОБА_6 по вул. Комінтерна, 139 в м. Ізюмі, та займався риболовлею, працював на будівництві у бабусі, в цей час до тітки переїхав жити її син, який почав приносити додому речі, походження яких невідоме. На думку обвинуваченого, коли син тітки дізнався, що ОСОБА_1 звільнився з місць позбавлення волі, то вину за вчинений злочин переклав на нього. Де розташоване Садове Товариство «Приладобудівник» не знає, алюмінієвих кабелів не бачив.

По епізоду крадіжки в лютому 2014 року повідомив суд, що в той період часу проживав у тітки ОСОБА_6 по вул. Комінтерна, 139, оскільки раніше проживав ІНФОРМАЦІЯ_6, потерпілу ОСОБА_4 не знає.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 повідомила суд, що 5 років тому її син ОСОБА_12 придбав дачний будинок по вул. Комінтерна, 136-а в м. Ізюмі, вказаний будинок продавався з будівельними матеріалами та не мав огорожі. Повідомила, що приїхала до неї міліція та повідомили, що з дачного будинку вкрали 4 металеві труби. Вона написала заяву до міліції, та вказані 4 металеві труби їй повернуті, претензій вона не має.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 повідомив суд, що він попросив 800 грн. у знайомих щоб зробити томограф та енцефалограму, 50 грн. взяв на продукти харчування, а решту залишив в домі. Оскільки взимку будинок не опалювався, він проживав у знайомого. Коли прийшов додому на вул. Пятницького, 3 в м. Ізюмі, на дверях був навісний замок, який впав коли останній почав відкривати двері та двері відчинилися. Потім він виявив, що зникли гроші з будинку. В сараї, де знаходилась чавунна плита, двері щільно закривались, але не на замок, та він виявив відсутність чавунної плити та викликав міліцію. Влітку приїхали робітники міліції з ОСОБА_1, який вказував та розказував яким чином, в який спосіб він викрав у ОСОБА_3 чавунну плиту та гроші в сумі 750 грн. Чавуну плиту йому повернули, претензій немає. Зазначив, що восени ОСОБА_1 був у нього вдома один раз.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 повідомив суд, що має дачну дільницю №69 та на початку серпня 2014 року виявив, що на другому поверсі вказаної дачі було розбите вікно та викрадено майно: телевізор, сковорода, газова піч, робочий інвентар та відсутній алюмінієвий кабель, який обмотаний на стовпах та слугував як огорожа. Потерпілий зазначив, що самостійно знайшов трьох осіб, які вчинили крадіжку та ОСОБА_1 був серед них. Вони повернули йому телевізор. Потерпілий ОСОБА_5 в якості компенсації попросив вказаних осіб скопати огород, але вони цього не зробили, та потерпілий через три дні після виявлення крадіжки повідомив до правоохоронних органів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомив суд, що у 2014 році приймав металобрухт за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_7. ОСОБА_1 бачив пару раз, коли приносив металобрухт на здачу. Потім влітку приїхали працівники міліції з ОСОБА_1, вказали на 4 металеві труби та ОСОБА_1 зізнався, що він приносив ці труби.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив суд, що працює слідчим Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області та у 2014 році проводив одноособово досудове розслідування по факту крадіжки у ОСОБА_5 металевих труб. У своїй заяві та при допиті як потерпілого зазначав лише про викраденні металеві труби, будь-яких інших речей: телевізор, газова піч, пательня, потерпілий не зазначав. Слідчим Громицьким О.В. після проведення огляду місця події внесено відомості до ЄРДР лише за фактом крадіжки у ОСОБА_5 металевих труб стосовно ОСОБА_1, відносно інших осіб, які могли вчинити крадіжку разом з ОСОБА_1 в матеріалах кримінального провадження відомості відсутні.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 повідомила, що вона є оцінювачем-спеціалістом, її дані внесені до реєстру оцінювачів майна України. Повідомила, що до експертної установи надійшла постанова слідчого про проведення товарознавчої експертизи та на основі неї проведено експертизу. Зазначила, що відомості про вартість металевих труб беруться з мережі Інтернет та виводиться середня ціна з розрахунку стану майна.

Судом було досліджено письмові докази по справі, надані сторонами судового провадження, зокрема:

По епізоду крадіжки в січні 2014 року у потерпілого ОСОБА_3:

-протокол огляду місця події від 10.10.2014року з фототаблицею до нього за участю свідка ОСОБА_16, згідно якого проведено огляд домоволодіння №25-а по вул. Комінтерна в м. Ізюмі. На території домоволодіння знаходиться чавунна плита розміром 40х60см, прямокутної форми, в якій є два отвори для конфорок, діаметром 20 см., без пошкоджень, товщиною 1,5 см, вказана чавунна плита для твердопаливної печі(том 2а.с.203-205);

-протокол проведення слідчого експерименту від 18.11.2014р. з фототаблицею за участю ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 показав місце скоєного злочину, механізм проникнення до будинку ОСОБА_3 (том 2 а.с.227-228);

По епізоду крадіжки в лютому 2014 року у потерпілої ОСОБА_4:

-протокол огляду місця події від 17.10.2014 року з фототаблицею до нього за участю потерпілої ОСОБА_4, яким оглянуто домоволодіння №136-а по вул. Комінтерна в м. Ізюмі, на території якого розташована двохповерхнева споруда. Вхід на територію здійснюється через двохстворчаті металеві ворота та одностворчаті дерев`яні двері, які на момент огляду були зачинені, та слідів пошкоджень не виявлено. (том 2. а.с.208-211);

-протокол огляду речей від 18.10.2014р. за участю ОСОБА_4, яким оглянуто чотири труби довжиною 325 см., діаметром 3,0см., товщиною 1,55мм., що були викраденні з домоволодіння №136-а, по вул. Комінтерна в м. Ізюмі, які впізнала потерпіла ОСОБА_4 (том 2 а.с.212);

-майнова розписка ОСОБА_4 про отримання металевих труб на зберігання (том 2 а.с.213);

-протокол проведення слідчого експерименту від 24.10.2014р. з фототаблицею за участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого, перебуваючи по вул. Комінтерна в м. Ізюмі, ОСОБА_1 вказав на домоволодіння №136-а, де він в кінці лютого 2014 року викрав 4 металеві труби. Потім ОСОБА_1 вказав на ліву сторону будинку, де він викрав 4 металеві труби, які потім продав знайомому ОСОБА_13 за 60 грн. (том 2 а.с.215-216);

По епізоду крадіжки в серпні 2014 року у потерпілого ОСОБА_5:

-протокол огляду місця події від 06.11.2014р. з фототаблицею за участю ОСОБА_5, яким оглянуто територія дачної дільниці №69, 3 квартал Садового Товариства «Приладобудівник», домоволодіння не огороджено, будь-яких пошкоджень, слідів та сторонніх предметів не виявлено. (том 2. а.с.217-219);

-протокол огляду речей від 10.11.2014р. з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_17, потерпілого ОСОБА_5, яким оглянуто фрагмент алюмінієвого кабелю, виконаний із семи дротів довжиною 1 м., шириною та діаметром 10мм., вагою 350г., який впізнав потерпілий ОСОБА_5, як той що знаходився на стовпах на належній йому дачній дільниці. (том 2. а.с. 222-223);

-сохранна розписка ОСОБА_5, якому повернуто фрагмент алюмінієвого кабелю, довжиною 1 м. ( том 2 а.с.224);

-протокол проведення слідчого експерименту від 18.11.2014 року з фотаблицею за участю ОСОБА_1, згідно якого останній показав місце скоєння злочину, механізм вчинення крадіжки алюмінієвих кабелів.(том 2 а.с.225-226);

-протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 10.11.2014р., який досліджено в частині добровільної видачі ОСОБА_17 фрагменту алюмінієвого кабелю довжиною 1 м працівникам міліції (том 2 а.с.220-221);

-витяг з кримінального провадження №12014220320001525 від 07.11.2014р. за фактом вчинення крадіжки у серпні 2014р. алюмінієвого кабелю з дачного кооперативу «Приладобудівників», який належить ОСОБА_5 (том 3, а.с.161);

-членська книжка садова №69 садівниче товариство «Приладобудівник», в якому зазначена ділянка яка належить ОСОБА_5 (том 2, а.с. 231-232);

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06.11.2014р. за підписом ОСОБА_5, який повідомив, що 04.08.2014р. о 10-00 год. виявив відсутній алюмінієвий кабель, який був натягнутий по периметру дачного кооперативу «Приладобудівник»,3 квартал, дільниця №69 (том 3, а.с.160);

- висновок судової товарознавчої експертизи №9129 від 07.04.2017р., яким встановлена ринкова вартість викрадених речей, а саме:

1)ринкова не наданих для дослідження чотирьох труби, виконаних зі нержавіючого сплаву, діаметром 30 мм. з товщиною стінки 1,5 мм., довжиною кожної 3,25 м., зазначених в ухвалу о призначенні даної судово-товарознавчої експертизи, з урахуванням зниження якості від зносу, на лютий 2014 складала: 224,91 грн. (двісті двадцять чотири грн. 91 коп.).

2) ринкова вартість не наданої для дослідження чавунної пити для печі опалення твердим паливом, розміром 400x600 мм., зазначеної в ухвалі о призначенні даної судово-товарознавчої експертизи, з урахуванням зниження якості від зносу, на січень 2014 складала: 132,50 грн. (сто тридцять дві грн. 50 коп.).

3) ринкова вартість підлягаючого дослідженню кабелю довжиною 45 метрів, виготовленого з алюмінію, загальною вагою 15,75 кг., зазначеного в ухвалі о призначенні даної судово- товарознавчої експертизи, по вартості брухту алюмінію електротехнічного, вагою 15,75 кг. на серпень 2014 складала: 228,37 грн. (двісті двадцять вісім грн. 37 коп.)(том 4, а.с. 81-86).

-акт судово-психіатричного експерта №1027 від 11.11.2014р. яким встановлено, що в період часу, до якого відносяться правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_1 знаходився поза будь-якого тимчасового хворобливого розладупсихічної діяльності, міг усвідомлювати та керувати своїми діями. Виявляє легку розумову відсталість у звязку з порушеннями поведінки та синдромом залежності від алкоголю (том 2 а.с.199-202);

Висновки товарознавчої експертизи №51 та №55 за підписом фахівця-оцінювача ОСОБА_15 суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_15 не є судовим експертом згідно ст. 69 КПК України, а тому ці висновки є недопустимими доказами.

Згідно висновку експерта №545-ИЗ\14 від 09.12.2014р. на час проведення експертизи будь-яких тілесних ушкоджень чи слідів їх загоювання, які могли бути причинені 07.04.2014р. у обвинуваченого не виявлено.(том 2 а.с.196);

Судом було проаналізовано кримінальне провадження №42016220000000347, яке порушено за заявою ОСОБА_1 та клопотанням захисника ОСОБА_2 Судом робиться висновок що старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області з метою встановлення обставин справи було отримано дозвіл суду на побачення з обвинуваченим, проведено допит потерпілого ОСОБА_1, в ході якого обвинувачений відмовився давати показання. В сукупності з іншими зібраними у справі доказами було винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину. Така позиція обвинуваченого ОСОБА_1 трактується судом як намір ввести суд в оману, повідомляючи про застосування недозволених методів та одночасно відмовляючись надавати будь які пояснення з цього приводу.

Крім того, судом було розяснено обвинуваченому та захиснику наслідки винесеної постанови, а також звернуто увагу на те, що суд не має права вчиняти дії за результатами проведення іншого досудового розслідування, а тому за ініціативою сторони захисту можливо оскарження постанови про закриття кримінального провадження.

Однак сторона захисту не скористалась таким правом, а наголошення на те, що перевірка проводилась по відношенню до іншої особи та в межах іншого кримінального провадження судом відхиляється, оскільки вочевидь допущення прокурором орфографічної описки, з огляд на те, що в усіх інших місцях постанови йде мова про обвинуваченого ОСОБА_1

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого ОСОБА_1, свідків та потерпілих, суд вважає доведеною його вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за ст. 395 КК України як порушення правил адміністративного нагляду.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працює, у лікаря психіатра стоїть на обліку з 2013р. з діагнозом 1-70.1 (легка розумова відсталість з емоційно-волевими порушеннями), на обліку у лікаря нарколога та в Ізюмсько-Борівському ОМВК не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості, довідка з військкомату та його свідчення.

Припризначенніпокарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, які вчинені обвинуваченим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до злочинів: за ч.2 ст. 185 КК України до злочину середньої тяжкості та за ст. 395 КК України до невеликої тяжкості злочину.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України (по епізодам крадіжки у ОСОБА_6М.у вересні 2014р., ОСОБА_8 11 серпня 2015р.), ст. 395 КК України щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (по епізоду крадіжки у ОСОБА_6 у вересні 2014р.). вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України - рецидив злочинів.

Обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 185 КК України (по епізодам крадіжок у ОСОБА_3, ОСОБА_4В, ОСОБА_5 в січні 2014р., лютому 2014р., серпні 2014р.). судом не встановлено.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжок по епізодах у січні 2014р., лютому 2014р., серпні 2014 р.). судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесені до середньої та невеликої тяжкості злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2014 року до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання на строк 2 роки, два злочини вчинив до, а інші - після попереднього вироку суду, вирок набрав законної сили, а тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до ч. 1, ч. 4 ст.70, 71 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання за попереднім вироком невідбутої частини покарання та за сукупністю вироків.

Міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинна бути обрана в межах санкції ч.2 ст.185, ст. 395 КК України у вигляді позбавлення волі та арешту.

Цивільний позов відсутній.

Судові витрати (ч.2 ст. 124 КПК України), а саме витрати, повязані з проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 1188,00грн., що проводилась експертами Харківського науково-дослідного інституту експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_18 підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на те, що судом призначається реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, а тому наявні ризики, передбачені пп. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 70, 71, 72, ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України, ст. ст. 100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 185 КК України (по епізоду крадіжок у січні 2014р., лютому 2014р.) 1 рік позбавлення волі;

На підставі ч.4ст.70 КК Україниза сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити 3 (три) роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 185 КК України (по епізодам крадіжок у серпні 2014р., вересні 2014р., 11.08.2015р.) 2 роки позбавлення волі;

-за ст. 395 КК України 3 місяці арешту.

За сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання 2 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення з 03.11.2015 року по 15.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання з 03.11.2015р.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили..

Цивільний позов по справі не заявлено.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової експертизи №9129 від 07.04.2017р. що проводилась експертами Харківського науково-дослідного інституту експертиз ім. Засл.Проф. ОСОБА_18 в розмірі 1188,00 грн. на користь держави (ЄДРПО 37283992, МФО 851011, р/р 31110115700012, код платежу 24060300).

Речові докази:

2)чавунна плита повернута потерпілій ОСОБА_6 під розписку, вважати повернутою;

3)чавунна плита повернута потерпілому ОСОБА_3 під розписку, вважати повернутою;

4)чотири металеві труби, довжиною 3,25 м. кожна, повернуті потерпілій ОСОБА_4 під розписку, вважати повернутими;

5)фрагмент алюмінієвого кабелю, довжиною 1м., повернуто потерпілому ОСОБА_5 під розписку, вважати повернутим;

6)мобільний телефон «Sony-Ericsson W-205», повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_8, вважати повернутим.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк