Ухвала суду № 67155472, 14.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2017 р. м. Київ К/800/31313/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016

у справі № 821/816/16

за позовом приватного підприємства «Водолей»

до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року приватне підприємство «Водолей» (далі - позивач, ПП «Водолей») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Генічеська ОДПІ), в якому просило суд: - визнати протиправними дії Генічеської ОДПІ, за результатами яких складено акт від 24.09.2014 № 424/22-1/32647302; - визнати протиправними дії Генічеської ОДПІ щодо коригування показників податкової звітності ПП «Водолей» в інформаційній системі «Податковий блок» за період червень-липень 2012 року, вересень 2012 року - січень 2013 року, березень-червень 2013 року, вересень 2013 року та лютий-червень 2014 року; - зобов'язати Генічеську ОДПІ вчинити дії щодо коригування і відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Водолей» в інформаційній системі «Податковий блок», задекларованих ПП «Водолей» за період червень-липень 2012 року, вересень 2012 року - січень 2013 року, березень-червень 2013 року, вересень 2013 року та лютий-червень 2014 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.07.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.07.2016 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.07.2016.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 09.09.2014 по 17.09.2014, на підставі наказу від 02.09.2014 № 286, наказу від 12.09.2014 № 297, згідно статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та у зв'язку із службовою запискою сектору оподаткування і контролю об'єктів і операцій від 15.08.2014 № 50/15-009, посадовою особою Генічеської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Водолей» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками за період червень-липень 2012 року, вересень 2012 року - січень 2013 року, березень-червень 2013 року, вересень 2013 року, лютий-червень 2014 року, за результатами якої складено акт від 24.09.2014 № 424/22-1/32647302 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за період червень-липень 2012 року, вересень 2012 року - січень 2013 року, березень-червень 2013 року, вересень 2013 року, лютий-червень 2014 року на суму 640 985,68 грн.; - пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість за період червень-липень 2012 року, вересень 2012 року - січень 2013 року, березень-червень 2013 року, вересень 2013 року, лютий-червень 2014 року на суму 553 481,48 грн.; - частин першої та п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 626, частини першої статті 628, статей 629, 655, 656, 658, 662, частини другої статті 689, частини другої статті 712 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених контрагентами-постачальниками, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»; - не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період червень-липень 2012 року, вересень 2012 року - січень 2013 року, березень-червень 2013 року, вересень 2013 року, лютий-червень 2014 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Податкові повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки податковим органом не приймалися.

Разом з тим, на підставі зазначеного акту податкової перевірки відповідачем було внесено зміни до АІС «Податковий блок», а саме проведено коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «Водолей» за період червень-липень 2012 року, вересень 2012 року - січень 2013 року, березень-червень 2013 року, вересень 2013 року, лютий-червень 2014 року.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ПП «Водолей» з позовом до суду у даній справі.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що в даному випадку податковим органом фактично реалізовано дії на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а включення до бази даних інформації про результати такої перевірки не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії податкового органу по проведенню спірної податкової перевірки та самостійному коригуванню в електронних базах даних автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» є такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги фактично полягають в оскарженні сформульованих перевіряючими тверджень викладених в акті податкової перевірки.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до пункту 3 оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно абзацу четвертого пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовів щодо протиправності актів перевірки, а так само дій щодо включення до актів перевірки будь-яких даних (незалежно від того, яким чином сформульовані відповідні позовні вимоги).

Виходячи з вищезазначеного та враховуючи, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки можливих процедурних порушень, допущених контролюючим органом при проведенні податкової перевірки та те, що задоволення позову в цій частині не призводить до відновлення порушених прав платника податків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову ПП «Водолей» у задоволенні позову щодо визнати протиправними дій Генічеської ОДПІ, за результатами яких складено акт від 24.09.2014 № 424/22-1/32647302.

Крім того, пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю, згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.2 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Вищезазначені положення законодавства та обставини справи судом апеляційної інстанції до уваги прийняті не були. Натомість суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України на підставі положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 - скасувати, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.07.2016 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін