Ухвала суду № 67155346, 07.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року м. Київ К/800/26551/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2014р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання незаконними дій та зобов'язання утриматись від вчинення дій,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання незаконними дій особи з назвою "УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області" щодо складання вимоги №Ф-431 від 04.06.2013р. та зобов'язання цієї особи утриматись від складання щодо позивача таких вимог.

Обґрунтовуючи позов, підприємець ОСОБА_4, не заперечуючи по суті вказаної вимоги як такої, зазначила про відсутність у відповідачі повноважень для її складення, оскільки особа з назвою «УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області» не є уповноваженим органом Пенсійного фонду України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду 30.10.2014р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати й закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України (оскільки, на її думку, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства) із визначенням її підвідомчості в порядку ч.2 ст.157 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

04.06.2013р. Управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області складено та надіслано позивачеві вимогу №Ф-431 про сплату недоїмки та штрафу в сумі 10116,75грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що спірна вимога №Ф-431 від 04.06.2013р. складена Управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для визнання незаконними його дій щодо складення останньої відсутні.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 08.07.2010р. №2464-VI (далі - Закон №2464), відповідно до п.5 ч.1 ст.1 якого мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

За змістом п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 1 частини 2 ст.6 Закону №2464 до обов'язків платників єдиного внеску віднесено своєчасні та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464).

Згідно з ч.11 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

При цьому, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону №2464).

Відповідно до ч.1 - ч.4 ст.25 Закону №2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Як вже вказувалось в цій ухвалі, вимогою №Ф-431 від 04.06.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області зобов'язало Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 сплатити 10116,75 грн., з яких: 9776,75 грн. - недоїмка та 340,00 грн. - штраф, а тому, враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність у відповідача як територіального органу Пенсійного фонду України підстав та повноважень для складення та надіслання позивачеві зазначеної вимоги.

Твердження ж Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про відсутність у відповідача повноважень для складання та надсилання їй вимоги про сплату недоїмки з огляду на те, що він не є територіальним органом Пенсійного фонду України, та, як наслідок, непідвідомчість даної справи адміністративним судам, як правильно зазначили суди, спростовується пунктами 1 та 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, за змістом яких Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, здійснюючи свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, а також наявними в матеріалах справи копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії «АЕ» №878972 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України «АБ» №064754, в якій зазначено, що організаційно-правовою формою Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області за КОПФГ є 425 - «державна організація (установа, заклад)», видами його діяльності за КВЕД є 75.11.4 - управління на рівні районів, міст, районів у містах; 75.30.0 - діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування; інституційний сектор економіки за КІСЕ - S.1311 центральні органи державного управління.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильних рішень, а тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.210,220,222,223,224,230,231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2014р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: Пасічник С.С.

Стародуб О.П.

Швець В.В.