Ухвала суду № 67154932, 14.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/10381/2011

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (нині - державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05.12.2011р. ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0006731504 від 07.11.2011р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень) нової податкової декларації з плати за землю за 2011 рік ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», за результатами якого був складений акт від 24.10.2011 № 7543/15-4/32432486/53, яким встановлено недостовірність зазначених даних у новій звітній податковій декларації, а саме в уточненій звітній декларації позивач зменшив нарахування по сплаті земельного податку за 2011 рік. Проте, як зазначено в акті перевірки рішенням Одеської міської ради від 29.04.2011 року позивачу надано пільгу по сплаті земельного податку, а саме підприємство звільнено від плати за землю з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року. Проте, в супереч тому, що вищезазначеним рішенням Одеської міської ради підприємство звільнено від плати за землю з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року, позивачем надана уточнена податкова декларація з плати за землю за 2011 рік, у якій зменшено нарахування земельного податку з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Отже, згідно акту перевірки встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. /а.с.5-7/

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2011 року № 0006731504 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок за основним платежем в розмірі 529756,78грн. та за штрафними санкціями в розмірі 132439,20грн. /а.с.4/

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позову виходячи з наступного.

За змістом пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 цього Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Справляння плати за землю здійснюється згідно з положеннями розділу ХIII ПК України.

Так, пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв). При цьому в силу вимог пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Отже, обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Стаття 284 ПК України встановлює особливості застосування пільгового оподаткування.

Відповідно до п. 284.1 цієї статті Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Відповідно до п. 284.2 ст. 284 ПК України якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що 09.12.2010 року ДП «Клінічний санаторій» «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» надіслало Одеському міському голові листа за № 349 з проханням включити до порядку денного чергової сесії міської ради питання про продовження пільги зі сплати земельного податку на 2011 рік. /а.с.10/

Проте, згідно витягу з протоколу засідання комісії по плануванню, бюджету та фінансів Одеської міської ради від 26.01.2011 року № 540/1-10, було вирішено вважати недоцільним надання ДП «Клінічний санаторій» «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» пільг по платі за землю. /а.с.11/

Судом встановлено, що 27.01.2011 року позивачем подана до ДПІ у Приморському районі податкова декларація з плати за землю, в якій зазначена загальна сума земельного податку на 2011 рік у сумі 1074005,17грн. /а.с.45-46/

В зв'язку зі зміною оцінки земельної ділянки 15.03.2011 року позивачем подана до ДПІ у Приморському районі уточнена податкова декларація з плати за землю на загальну суму за 2011 рік на суму 1689327,25грн. /а.с.47-48/

08.06.2011р. позивачем була надана до ДПІ у Приморському районі м. Одеси уточнена податкова декларація за 2011 рік з плати за землю, в якій зазначено, що позивач має заборгованість по земельному податку на загальну суму 529756,78грн.

Згодом позивачем була подана до ДПІ у Приморському районі м. Одеси уточнена податкова декларація з плати за землю за 2011 рік від 10.06.2011 р., в якій позивачем була зменшена сума орендної плати за землю в сумі 529756,78грн., в зв'язку з тим що, згідно рішення Одеської міської ради від 29.04.2011 року №743-VI ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» надано пільгу по платі за землю.

Разом з тим, рішенням Одеської міської ради від 29.04.2011 року №743-VI ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» надано пільгу по платі за землю з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року, тому відповідно до п. 284.2 ст. 284 ПК України позивач звільняється зі сплати земельного податку тільки з 01 травня 2011 року. /а.с.9/

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач неправомірно зазначив в уточненій декларації зі сплати земельного податку від 10.06.2011 року про відсутність заборгованості зі сплати земельного податку за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року у загальній сумі 529756,78грн.

Відповідно до п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія