Ухвала суду № 67153699, 14.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року справа №805/4572/16-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бахмутської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 805/4572/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Бахмутської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Горлівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області вимоги № 1129-23 від 9 березня 2016 року, зобовязання Бахмутської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) на загальну суму 13 388,17грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмутської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі відповідач, податкова орган, контролюючий орган) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Горлівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області вимоги № 1129-23 від 9 березня 2016 року, зобовязання Бахмутської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) на загальну суму 13 388,17грн. (а.с.2-10).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року адміністративний позов задоволений, визнана протиправною та скасована податкова вимога Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 09 березня 2016 року форми «Ю» №1129-23, якою зобов`язано Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 08 березня 2016 року у розмірі 56458,27 грн. Зобовязано Бахмутську обєднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) на загальну суму 13388,17 грн. (а.с.206-211).

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції й прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що сума боргу платника податків вважається узгодженою, оскільки ним самостійно визначені нарахування земельного податку у податковим деклараціях, поданих до податкового органу. Посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України та зміна до положень цього кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін саме до цього кодексу, а не іншими Законами (а.с.215-216).

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, позивачем надана заява про розгляд справи за його відсутності.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не оспорюється сторонами наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» зареєстроване в статусі юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 00131268 за адресою: вул. Островського, буд. 8, м. Краматорськ, 84302, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в якості платника окремих податків та зборів за неосновним місцем обліку. Здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту підприємства (а.с.11-14).

Відповідач, Бахмутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, є правонаступником Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та Податкового кодексу України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Платником податків 18 лютого та 20 квітня 2016 року подані податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб із визначенням зобов'язань на 2016 рік (а.с.38-66).

Податковим органом 09 березня 2016 року винесено податкову вимогу форми «Ю» №1129-23, якою зобов`язано підприємство сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 08 березня 2016 року у розмірі 56458,27 грн. (а.с.13).

Не погодившись із вказаною вимогою, товариство звернулося зі скаргами до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Державної фіскальної служби України.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 21 квітня 2016 року вих. №2056/10/05-99-17-01 скаргу підприємства на вимогу податкового органу від 09 березня 2016 року форми «Ю» № 1129-23 залишено без задоволення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 27 травня 2016 року вих. №13665/6/99-99-17-01-15 скаргу підприємства на вимогу податкового органу від 09 березня 2016 року форми «Ю» №1129-23 залишено без задоволення (а.с.199-200).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності винесення контролюючим органом вимоги щодо сплати суми податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за самостійно визначеними податковими зобовязаннями у податкових деклараціях, що регулюється нормами Конституції України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі ОСОБА_2 № 1669-VII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За вимогами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Положеннями пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За вимогами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 цієї норми визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На виконання наведеної норми відповідачем були зараховані кошти сплачені підприємством в рахунок податкового боргу позивача, який виник у період до 08 червня 2016 року.

Указом Президента України від 14 червня 204 року № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

За приписами статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014року.

ОСОБА_2 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Приписами статей 6 та 7 Закону № 1669-VII визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція та згідно з додатком до якого до відповідних населених пунктів належить, зокрема, місто Горлівка та місто Торецьк (м. Дзержинськ).

З матеріалів справи вбачається, що платник податків був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 16 липня 2015 року перереєструвався до міста Краматорськ, вулиця Островського, 8 і відповідно земельні ділянки позивача, де здійснюється господарська діяльність знаходяться за адресами населених пунктів, що включені та належать до затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, а саме в місті Горлівка та місті Торецьк (м. Дзержинськ).

Системний аналіз вищезазначених нормативно-правових актів в редакції, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення та на час дії відповідної редакції Закону, тобто в період до 08 червня 2016 року, дають підстави вважати, що платники земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, які перебувають на обліку у фіскальних органах, і знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, а також земельні ділянки державної та комунальної власності якими такі платники податків користуються знаходяться на території де проводилась антитерористична операція, на цей період звільняються від виконання своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в місті їх розташування, а саме: в місті Горлівка та місті Торецьк (м. Дзержинськ).

Статтею 10 Закону № 1669-VII врегульовано порядок підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме: протягом терміну дії цього Закону належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За приписами статті 11 Закону № 1669-VII дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Торгово-промислова палата України 05 вересня 2014 року своїми Сертифікатами №2878/05-4 та №2888/05-4 засвідчила факт настання обставин непереборної сили, зумовлених використанням зброї на території розташування підприємства з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення податків та обов'язкових платежів та надання звітності (а.с.196, 197).

Також колегія суддів враховує, що 28 грудня 2016 року позивачем надано до податкового органу уточнюючі податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, в яких у рядку 6-12 нараховане до зменшення податкові зобов`язання за періоди січень, лютий, березень, квітень, травень та частина червня 2016 року. (а.с.122-141).

Вказані уточнюючі податкові декларації за 2016 рік прийняти відповідачем, що підтверджується квитанцією №2 та не заперечувалось представником відповідача.

Відповідно до відомостей наявних в інтегрованій картці платника податку на початок 2016 року за позивачем не обліковувалась недоїмка з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що підтверджується в тому числі і витягами з Електронного кабінету Платника податку та наданими Відповідачем до матеріалів справи інтегрованих карток (а.с.133-163).

З 28 липня 2016 року позивач почав сплачувати визначені зобов'язання та 28 грудня 2016 року відповідно ним подано уточнюючий розрахунок. Тобто, при рознесені даних, щодо зменшення податкових зобов'язань з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб у період з 01 січня 2016 року, податковим органом в автоматичному режимі нарахована пеня у розмірі 13388,17 грн. виходячи з чого на дату звернення до суду відповідно до інтегрованої картки платника податку вже обліковувався борг у визначеному розмірі.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Податкового кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Отже, сплата податку являє собою фактичне внесення сум податку, які підлягають сплаті до відповідного бюджету.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Враховуючи вимоги п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 Податкового кодексу України пеня, передбачена статтею 129 Податкового кодексу України не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Скориставшись правом, передбаченим Податковим кодексом України, позивачем подано податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік та уточнюючі розрахунки до них, тобто мало місце зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не фактична сплата грошових зобов'язань.

Пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, відповідальність у вигляді штрафу застосовуються у разі не сплати платником податків протягом строків, визначених Податковим кодексом, суми самостійно визначеного грошового зобов'язання та внаслідок набуття узгодженості грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.

Аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і ним подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Матеріалами справи підтверджується подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.

Згідно з положеннями пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

З огляду на фактичні обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати земельного податку у період з 15 жовтня 2014 року до 08 червня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу цієї спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 09 березня 2016 року.

Відповідачем в картках особового рахунку позивача за несвоєчасну сплату відповідних зобов'язань самостійно нараховане та в подальшому погашено пені за рахунок фактичної сплати зобов'язань та за наданими уточнюючими податковими деклараціями на 2016 рік у загальному розмірі 13388,17 грн.

Тобто, при погашенні позивачем своїх зобов'язань починаючи з 08 червня 2016 року, податковим органом зараховувались суми грошових коштів у рахунок зобов'язань, які виникли починаючи з 01 січня 2016 року, відповідно до чого і виникла пеня.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про судовий збір», статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахмутської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 805/4572/16-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 805/4572/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Бахмутської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Горлівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області вимоги № 1129-23 від 9 березня 2016 року, зобовязання Бахмутської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) на загальну суму 13 388,17 грн. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_3