Рішення № 67150009, 16.05.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/6390/15-ц

пр.2/336/16/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2017 року Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Голубкової М.А.., при секретарі Когут С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, зверненням стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4 про визнання договору кредиту № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання договору кредиту № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом уточненим в процесі розгляду, в якому зазначає, що відповідно до Кредитного договору №014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року АПП Банк «Аваль» було надано громадянці ОСОБА_3 кредит у сумі 30 000,00 дол. США строком до 28.04.2026 року із сплатою 12,0% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні договором.

Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог ст. 3.2. Кредитного договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.

13.04.2009 р. до Кредитного договору укладено Додаткову угоду №1, у якій змінено Преамбулу кредитного договору та реквізити, ОСОБА_5 на ОСОБА_3 у зв'язку з вступом у шлюб позичальника.

12.11.2010 р. до Кредитного договору укладено Додаткову угоду №014/17-40/961 -36/3, якою пролонговано дію кредитного договору до 28.04.2036 року та тимчасово зменшено розмір щомісячного платежу (надано «кредитні канікули»), у зв'язку з чим графік погашення було викладено у новій редакції у Додатку № 1 до зазначеної угоди

Відтак ОСОБА_3 зобов'язалася щомісячно повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 28.04.2036 року.

Позивач також зазначає, що «28» квітня 2006 року р. між Кредитором та ОСОБА_5 (іпотекодовець), укладено Договір іпотеки (далі по тексту - «Договір іпотеки», згідно якого виконання зобов'язань за Кредитним договором забезпечено нерухомим майном, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та яка належить ОСОБА_5.

20 листопада 2010 року між Кредитором та ОСОБА_5 (іпотекодовець), укладено Додатковий договір № 1 про внесення змін до Договору іпотеки від 28.04.2006 р. згідно якого було змінено предмет іпотеки, а саме: «п.1.2. У забезпечення зобов'язань іпотекодавця перед їпотекодержателем за Кредитним договором № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року їпотекодавець надає Іпотекодержателю в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, загальною площею 42,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 73-а, яке належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 13.05.2008 року, виданого на підставі рішення Виконавчого документу Запорізької міської ради від 22.11.2006 року за номером 425/16.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_3, умов кредитного договору було укладено Договір поруки №014/17-40/961-36 від 18.04.2006 року (далі - договір поруки), згідно якого ОСОБА_4 (далі Відповідач-2) виступила поручителем Відповідача-1 і взяла на себе зобов'язання перед банком АППБ «Аваль» відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3., що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.

Позивач посилається на ті обставини, що ОСОБА_3 не виконуються умови кредитного договору, а саме не здійснюється щомісячна сплата кредиту, в зв'язку з чим станом на 21.04.2015 р. заборгованість по кредиту становить 33 753,54 дол. США (751 164,34 гри.), з яких прострочена сума боргу складає 231,45 дол. США (5 150,78 грн.). Відповідачем-1 не виконуються умови щодо сплати відсотків та станом на 21.04.2015 р. заборгованість по сплаті відсотків становить 3 073,22 дол. США (68 392,63 гривень).

Позивач зазначає, що на підставі п. 9.1. Кредитного договору нараховує ОСОБА_3, як позичальнику пеню в розмірі 0.5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, розмір якої станом на 21.04.2015р, становить 8180,19 доларів США (182 045,11 гривень).

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач за первісним позовом просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 45006,95 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1001602,08 грн. та у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки нежиле приміщення, загальною площею 42,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 73-а, яке належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності САС № 099682 від 13.05.2008 року, виданого на підставі рішення Виконавчого документу Запорізької міської ради від 22.11.2006 року за номером 425/16 - шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій.

Відповідачем за первісним позовом ОСОБА_6 до суду подано зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4 про визнання договору кредиту № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року недійсним. В своїй позовній заяві ОСОБА_3 стверджує, що грошову суму коштів у розмірі 30 000, 00 доларів США, або її еквівалент ніколи не отримувала. Кредитний договір факт передачі коштів підтвердити не може, а Заява на видачу готівки №1 взагалі не може бути прийнята до уваги, оскільки підписана тільки з одного боку. З вказаних підстав вважає вимоги позивача за первісним позовом незаконними та посилаючись на вказані обставини просить суд визнати кредитний договір № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року недійсним.

Відповідачем за первісним позовом ОСОБА_4 до суду подано зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання договору кредиту № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року недійсним. В своїй позовній заяві ОСОБА_4 посилається на ті обставини, що кредитором було змінено розмір зобов'язання без її згоди як поручителя, внаслідок чого розмір відповідальності був збільшений. Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_4 просить суд визнати договір поруки 014/17-40/961-36 від 18.06.2006 року недійсним.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вважав позов обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Проти позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_3 заперечував в повному обсязі, вважав такі підстави для скасування кредитного договору, як підробка банком документів, надуманими недоведеними та такими, що направлені на затягування розгляду справи, що перебуває в провадженні суду з 2015 року. Також зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів, що підтверджують факт підробки, як то обвинувальний вирок суду, а також вважав, що позивач ОСОБА_3 фактично визнала свої зобов'язання перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» сплачуючи наданий кредит до жовтня 2014 року.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» проти позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_4 заперечував в повному обсязі зазначивши, що ОСОБА_4 знала про зміну розміру основного зобов'язання оскільки вказіні зміни були погоджені в тому числі з нею про що в додатковій угоді стоїть підпис ОСОБА_4 від 12.11.2010 року.

В судове засідання призначене на 16.05.2017 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом вручення судової повістки представнику. В своїх письмових поясненнях заперечували, проти задоволення первісного позову, через недоведеність отримання відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів, посилались на ті обставини, що кредитний договір яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги підписаний не ОСОБА_2, а банк звертаючись до суду, вказані документи підробив. З цих же підстав в своїх письмових заявах просили суд задовольнити зустрічний позов та визнати кредитний договір недійсним. Проти задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 - не заперечували.

В судове засідання призначене на 16.05.2017 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом вручення судової повістки представнику. В своїх письмових поясненнях заперечували, проти задоволення первісного позову, через те що кредитором було змінено розмір зобов'язання без її згоди як поручителя, внаслідок чого розмір відповідальності був збільшений. З цих же підстав в своїх письмових заявах просили суд задовольнити зустрічний позов та визнати договір поруки недійсним. Проти задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 - не заперечували.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги заявлені у первісному позові є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин. А зустрічний позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_9 недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порядку ст. 589 ЦК України, ст.ст. 12,33 Закону України «Про іпотеку», за рахунок заставного майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставного майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення мають місце в ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Статтею 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Статтею ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст. 1 названого Закону майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Статтею 11 Закону передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Так судом встановлено та перевірено доказами наступне:

28.04.2006 року між АПП Банк «Аваль» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №014/17-40/961-36 відповідно до якого, АПП Банк «Аваль» громадянці ОСОБА_5 було надано кредит у сумі 30 000,00 дол. США строком до 28.04.2026 року із сплатою 12,0% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні договором. (а.с. 21-22)

Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог ст. 3.2. Кредитного договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника. Вказані обставини підтверджуються копією банківського меморіального ордеру № 40/961-36 від 28.04.2006 року.

13.04.2009 р. до Кредитного договору укладено Додаткову угоду №1, у якій змінено Преамбулу кредитного договору та реквізити, ОСОБА_5 на ОСОБА_3 у зв'язку з вступом у шлюб позичальника. (а.с. 23)

12.11.2010 р. до Кредитного договору укладено Додаткову угоду №014/17-40/961 -36/3, якою пролонговано дію кредитного договору до 28.04.2036 року та тимчасово зменшено розмір щомісячного платежу (надано «кредитні канікули»), у зв'язку з чим графік погашення було викладено у новій редакції у Додатку № 1 до зазначеної угоди (а.с. 24-27)

Відповідно до вказаної додаткової угоди та графіком ОСОБА_3 зобов'язалася щомісячно повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 28.04.2036 року.

28 квітня 2006 року р. між АППБ «Аваль» та ОСОБА_5 (іпотекодавець), укладено Договір іпотеки, згідно якого виконання зобов'язань за Кредитним договором від 28.04.2008 року №014/17-40/961-36 забезпечено нерухомим майном, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та яка належить ОСОБА_5. (а.с. 28-29).

В забезпечення належного виконання ОСОБА_3, умов кредитного договору між АППБ «Аваль» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №014/17-40/961-36 від 18.04.2006, згідно якого ОСОБА_4 виступила поручителем і взяла на себе зобов'язання перед банком АППБ «Аваль» відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3., що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.

20 листопада 2010 року між Кредитором та ОСОБА_5 (іпотекодовець), укладено Додатковий договір № 1 про внесення змін до Договору іпотеки від 28.04.2006 р. згідно якого було змінено предмет іпотеки, а саме: «п.1.2. У забезпечення зобов'язань іпотекодавця перед їпотекодержателем за Кредитним договором № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року їпотекодавець надає Іпотекодержателю в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, загальною площею 42,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 73-а, яке належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності САС № 099682 від 13.05.2008 року, виданого на підставі рішення Виконавчого документу Запорізької міської ради від 22.11.2006 року за номером 425/16.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником АПП Банку «Аваль» відповідно до п. 13 статуту зареєстрованого 06.06.2012 року.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 509, 526, 610, 611, 624, 625, 651, 1050 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином у строки та в порядку відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено судом та перевірено доказами, що відповідач ОСОБА_3 в період дії договору свої зобов'язання за договором виконувала невчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 21.04.2015 року заборгованість за кредитним договором складає: за кредитом - 33753,54 дол. США, заборгованість за відсотками 3073,22 дол. США, пеня - 8180,19 дол. США, а взагалі - 45006,95 дол. США, що є еквівалентом в національній валюті 1001602,08 грн.

Доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, або частково, відповідачем не надано.

Відповідно до даних на офіційному сайті НБУ курс станом на 21.04.2015 року становив USD - 22.2544 грн. за 1 долар США.

Згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вказаний порядок надсилання вимоги про усунення порушень умов кредитного договору позивачем був дотриманий та на виконання вказаних вимог закону позивачем на адресу відповідачів було надіслано вимоги про усунення порушень, що підтверджується матеріалами справи до яких додано і вимоги і повідомленні з копіями конвертів. Проте, вказані у вимозі порушення відповідачами усунуто не було.

В своїх запереченнях та зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 як на підставу визнання вищезазначеного кредитного договору недійсним посилалась на ті обставини, що грошову суму коштів у розмірі 30 000, 00 доларів США, або її еквівалент ніколи не отримувала. Кредитний договір факт передачі коштів підтвердити не може, а Заява на видачу готівки №1 взагалі не може бути прийнята до уваги, оскільки підписана тільки з одного боку. Також заявляла клопотання про проведення про призначення почеркознавчої експертизи, що залишені судом без задоволення.

Так відповідно до матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_3 заявлено клопотання про витребування з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та НБУ України інформацію щодо курсу долара США в період з 2006 року по жовтень 2015 року. В своєму клопотанні зазначила: «…У зв'язку з тим, що кредит на суму 30 000 дол, США брався за курсом валюти за І долар США - 5 грн. , а зараз курс за 1 долар США =21,5 грн, необхідно витребувати З ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» інформацію щодо зростання курсу долара США в період з 2006 року по жовтень 2015 року, щоб довести несправедливість нарахування заборгованості за Кредитним договором… У зв'язку з тим, що я не маю документів підтверджуючих офіційний курс іноземної валюти, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. З, 27, 137 ЦПК У країни,- прошу витребувати з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» інформацію щодо курсу долара США…» (а.с. 55)

Згідно наданого представником позивача за первісним позовом розрахунку заборгованості останній платіж за вказаним кредитним договором було здійснено 17.10.2014 року.

Також судом взято до уваги що ОСОБА_3 звернулась до суду з вимогою про визнання договору недійсним лише через 9 років після підписання кредитного договору та виконувала хоча і частково його умови на протязі 8 років з моменту підписання вказаного кредитного договору.

Посилання відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 на фальсифікацію та підробку документів, а також на ті обставини, вона не вчиняла дій по отриманню кредиту не доведені жодними доказами. Інформації щодо звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів з питання підробки її підпису чи фінансових документів відповідачем за первісним позовом не надано, також у матеріалах справи відсутні обвинувальні вироки суду чи постанови в адміністративних справах з цього приводу.

Вказані обставини та заяви, що містяться в матеріалах справи, свідчать про те, що ОСОБА_3 знала про свої обов'язки та погоджувалась з ними і почала вважати їх несправедливими після утворення заборгованості перед фінансовою установою та зверненням до суду із позовом про стягнення заборгованості. А клопотання про проведення почеркознавчих експертиз спрямовані на затягування розгляду справи, що знаходиться в провадження суду з 2015 року.

На підтвердження висновків суду також свідчать подання 09.11.2015 року відповідачем ОСОБА_3 та 01.03.2016 року відповідачем ОСОБА_4 апеляційних скарг на постанову про відкриття провадження у справі. Вказані скарги ухвалами Апеляційного суду Запорізької області в результаті були повернуті апелянтам, як не подані.

В своїх запереченнях та зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 як на підставу визнання вищезазначеного договору поруки недійсним зазначала, що кредитором було змінено розмір зобов'язання без її згоди як поручителя, внаслідок чого розмір відповідальності був збільшений та є всі підстави вважати договір поруки припиненим.

Як передбачено ч. 1 ст. 549 ЦК Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Так відповідно до матеріалів справи 28.04.2006 року між АПП Банк «Аваль» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №014/17-40/961-36 відповідно до якого, АПП Банк «Аваль» громадянці ОСОБА_5 було надано кредит у сумі 30 000,00 дол. США строком до 28.04.2026 року із сплатою 12,0% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні договором.

28. 04.2006 року р. між АППБ «Аваль» та ОСОБА_5 (іпотекодавець), укладено Договір іпотеки, згідно якого виконання зобов'язань за Кредитним договором від 28.04.2008 року №014/17-40/961-36 забезпечено нерухомим майном, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та яка належить ОСОБА_5.

12.11.2010 р. до Кредитного договору укладено Додаткову угоду №014/17-40/961 -36/3, якою пролонговано дію кредитного договору до 28.04.2036 року та тимчасово зменшено розмір щомісячного платежу (надано «кредитні канікули»), у зв'язку з чим графік погашення було викладено у новій редакції у Додатку № 1 до зазначеної угоди

Враховуючи, що вказана Додаткова угода №014/17-40/961 -36/3 підписана майновим поручителем ОСОБА_4 12.11.2010 року, суд не встановив підстав на для визнання поруки припиненою, ні визнання договору поруки недійсним.

Ст. 1049 ЦК України визначено: Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.

Єдиним доказом безгрошовості кредитного договору є свідчення самої ОСОБА_3, та свідчення осіб, що перебувають з нею у родинних відносинах.

На підставі ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рішення суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Як вказано у правовому висновку ВСУ у справі № 6-1080цс15 від 3.02.2016 року Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.

Вказаний висновок який відповідно до статті 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні цієї норми права.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором укладеним з позивачем, виконувала не належним чином, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду із позовом про захист порушеного права, позовні вимоги первісного позову підлягають задоволенню в повному обсязі. Позовні вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 за зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4 про визнання договору кредиту № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року недійсним - задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю. Позовні вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання договору кредиту № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року недійсним задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідачів за первісним позовом підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»судовий збір, підтверджений документально.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, , 208-209, 212, 215, 218ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 533, 536, 543, 549, 550, 551, 610, 611, 624, 625, 1049, 1051, 1054 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку»

ВИРІШИВ:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, зверненням стягнення на предмет іпотеки - задовольнити в повному обсязі.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4 про визнання договору кредиту № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року недійсним.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання договору кредиту № 014/17-40/961-36 від 28.04.2006 року недійсним.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м.Запоріжжя, ІПН-НОМЕР_3) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н, уродж. м. Запоріжжя, ІНН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції (р/р № 6499475 в Запорізькій обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) достроково заборгованість за Кредитним договором №014/17-40/961-36 від 28.04.2006 р. у сумі 45006,95 доларів США, що по курсу (22,25 гривень за 1 доллар США) станом на дату виконання розрахунку (21.04.2015року) становить 1001602,08 гривень (один мільйон тисяча шістсот дві гривні 08 копійок)

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 014/17-40/961-36 від "28" квітня 2006 р. у сумі 45 006,95 доларів США (1 001 602,08 гривень), звернути стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення, загальною площею 42,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № 73-а, яке належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 13.05.2008 року, виданого на підставі рішення Виконавчого документу Запорізької міської ради від 22.11.2006 року за номером 425/16 - шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предмету іпотеки майнові вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м.Запоріжжя, ІПН-НОМЕР_3) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н, уродж. м. Запоріжжя, ІНН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції (р/р № 6499475 в Запорізькій обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) витрати по оплаті судового збору в сумі 3654,00 грн

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А.Голубкова