Вирок № 67144905, 15.06.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3332/17

Провадження № 1-кп/639/367/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Васильєвої Н.М.,

за участю секретаря - Чорного О.С.,

прокурора - Сагуна М.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 07.12.2017 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12016220500002903 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2, 2012р.н., з неповною вищою освітою, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

30.11.2016 року приблизно об 06 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в гостях у своєї знайомої ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, під час розпивання спиртного помітив у вітальні на дивані мобільний телефон моделі «Nomi i401» чорного кольору, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону, що належить ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, використовуючи ту обставину, що ОСОБА_4 знаходиться в іншій кімнаті, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу заволодів мобільним телефон моделі «Nomi i401» чорного кольору, що належить ОСОБА_4, вартістю 754 грн. згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 6397 від 28.12.2016 року, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними і протиправними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_1 було повідомлено про те, що 04.06.2017 року він з потерпілою уклали угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Так, згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_4, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, обов'язку ОСОБА_1 беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри в судовому провадженні, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину визнав повністю, просив затвердити угоду про примирення,укладену між ним та потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із письмовою заявою, в якій просила розглядати справу у її відсутності та просила затвердити угоду про примирення ,укладену між нею та ОСОБА_1, претензій до останнього вона немає, наслідки укладення та затвердження угоди їй зрозумілі.

Розглянувши питання про затвердження угоди, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 визнав в судовому засіданні в повному обсязі.

Сторони добровільно уклали угоду про примирення, її укладання не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону, зокрема ст. ст. 63, 65, 185 КК України.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, зокрема обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, та відмова ОСОБА_1 від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, а потерпілим - від права вимагати в подальшому притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Підстави відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлені.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4

Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 04.06.2017 року по кримінальному провадженню №12016220500002903, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню судово-товарознавчу експертизу у сумі 351(триста п'ятдесят одна) грн. 84 коп., перерахувавши їх на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУ НП України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за проведення експертиз».

Речовий доказ: мобільний телефон моделі «Nomi i401» чорного кольор, який переданий потерпілій ОСОБА_4 по збережувальній розписці, залишити в розпорядженні власника.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя Н.М. Васильєва