Вирок № 67137991, 15.06.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/3251/16-к

Провадження № 1-кп/592/69/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого-судді Труханової Л.М.,

за участі секретаря- Сахненко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження №12016200440000600 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Суми , громадянина України, не

працюючого, маючого спеціальну освіту, раніше

судимого вироком Ковпаківського районного суду

м. Суми від 04.09.2015 за ст.. 185 ч.1 КК України

до штрафу в сумі 850 грн.,траф сплачений,

зареєстрованого та

проживаючого за адресою : АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Кононенко К.М.,

потерпілого -ОСОБА_2,

захисника - Холодова С. Е.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимим, вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, за наступних обставин.

04.02.2016 приблизно з 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де відпочивав зі своїми знайомими.

У цей же день близько о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в кімнаті, в якій розташовані умивальники, (гуртожитку) буд. АДРЕСА_1,зустрівся з мешканцем цього ж гуртожитку-потерпілим ОСОБА_2, який виходив з цієї кімнати. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті. У ході якого ОСОБА_1, маючи умисел на застосування до ОСОБА_2 фізичного насильства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, однак не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, хоча міг і повинен був їх передбачити, тобто діючи необережно, внаслідок злочинної недбалості, підійшов до ОСОБА_2 та долонями обох рук, накладеними одна на одну, завдав удару в область лівого плеча ОСОБА_2, від чого останній упав на правий бік на підлогу кімнати, в якій розміщені умивальники. У результаті падіння потерпілий отримав наступні тілесні ушкодження: закритий медіальний перелом шийки правої стегнової кістки без особливого зміщення, які являються тяжким тілесним ушкодженням.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині не визнав, та пояснив, що 04.02.2016, близько о 21 годині, разом із друзями перебував за місцем свого мешкання , а саме : АДРЕСА_1. В цей час сусідка ОСОБА_4, після того як він відчинив двері кімнати на її стук, повідомила , що його друзі забруднили стіни туалету і стала вимагати від нього вимити стіни. Він не став заперечувати ОСОБА_4 , і під час прибирання в туалеті до нього підійшла ОСОБА_5-дружина потерпілого ОСОБА_2 , яка стала кричати та ображати його знайомих. На її крик в умивальну кімнату зайшов потерпілий ОСОБА_2, який, перебуваючи біля умивальників, намагався нанести йому удар. З метою самозахисту та уникнення конфліктної ситуації , обвинувачений відсунув потерпілого лівою рукою у лівий бік. Оскільки на підлозі була вода, то ОСОБА_5 підслизнувся та впав на підлогу лівою стороною тулуба. Дані події відбувалися в присутності дружини потерпілого і ОСОБА_4. Після чого обвинувачений покинув умивальну кімнату. А потім приїхала швидка та працівники поліції. Заявлений потерпілим цивільний позов відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнає.

Незважаючи на те , що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення не визнав , його вина підтверджується поясненнями , даними в судовому засіданні, потерпілого , свідків та письмовими доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 04.02.2016 він повернувся до дому з роботи близько о 21 год.. Бачив, що біля умивальників стояли ОСОБА_6 та його друзі. Пізніше донька повідомила , що стіни в туалеті забруднені. Перебуваючи в кімнаті , він почув шум, після чого вийшов до умивальнику де була донька, дружина, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, який мив стіни. Потім ОСОБА_1 розвернувся та вийшов з умивальників. Потерпілий з дружиною та донькою також почали виходити з умивальників, і в цей час забіг ОСОБА_1 до умивальної кімнати та двома руками наніс потерпілому удар в ліве плече, від чого потерпілий впав на підлогу на праву частину тіла, і вже не зміг самостійно підвестись з підлоги. Донька допомогла йому підвестись , і він каретою швидкої допомоги був доставлений до лікарняного закладу. Потерпілий наполягає , що результатом його падіння був саме нанесений обвинуваченим йому удар. Він не міг підсковзнутися , оскільки підлога була суха. Після того , як донька допомогла йому зайти до кімнати, він чув як плакав ОСОБА_1 та говорив,що він винуватий. Через отриману травму потерпілий став інвалідом другої групи. ОСОБА_1 навіть не вибачився та не відшкодував жодної копійки, тому просив покарати суворо. Цивільний позов в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує в повному обсязі і просить його задовольнити, оскільки в результаті злочинних дій обвинуваченого , він , тобто потерпілий, витрачав грошові кошти на лікування, був порушений звичайний спосіб його життя і його сім»ї, і він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя, зокрема в наслідок отриманої травми він не може в повному обсязі себе обслуговувати.

Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_7, донька потерпілого ОСОБА_5, пояснила, що 04.02.2016 батько ввечері прийшов з роботи до дому. В цей час в кімнаті ОСОБА_1 перебували його друзі. Після того ,як батько побув в умивальній кімнаті гуртожитку , він повідомив , що в кімнаті дуже накурено. Свідок, встановивши , що стіни туалетній кімнаті забруднені , повідомила про це черговій по поверху ОСОБА_4 , яка змусила ОСОБА_1 вимити стіни. В той час , коли ОСОБА_1 був в умивальній кімнаті у зв»язку з тим , що мив стіни в туалетній кімнаті, мати з батьком зайшли в туалетну кімнаті , де також перебувала ОСОБА_4 , і мати стала кричати на ОСОБА_1 з приводу того, що його друзі забруднили місце загального користування. На грунті склавшейся ситуації між батьками та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт , в ході якого ОСОБА_1, склавши дві долоні разом , ударив у ліве плече батька і той впав на праву сторону та зламав шийку правого стегна. Потім викликали швидку та працівників поліції. Свідок додала, що підлога в умивальній кімнаті в момент нанесення удару обвинуваченим батькові була сухою, оскільки чергова по поверху ОСОБА_4 її помила близько о 17 годині, тобто за декілька годин до подій, і в цей момент в умивальній кімнаті окрім батьків , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ніхто більше не перебував. Сама свідок в цей момент перебувала в загальному коридорі гуртожитку біля вхідних дверей її кімнати на відстані , близько, 1,5-2 м.

Допитана у судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_5, дружина потерпілого ОСОБА_2 , суду пояснила , що вона та її сім»я є сусідами обвинуваченого ОСОБА_1. 04.02.2016 ввечері , у період часу з 20год. 30 хвилин до 20 год.40 хвилин, її чоловік прийшов до дому з роботи. У ОСОБА_1 в цей вечір були друзі, які бігали , голосно вели себе, бо мати ОСОБА_1 в цей день була на роботі. У гуртожитку кімната, в якій свідок проживає разом з сім»єю, знаходиться біля вхідних дверей поверху, напроти знаходиться туалет, потім кухня,а потім кімната сім»ї ОСОБА_1. В цей вечір , після того , як чоловік повернувся з умивальної кімнати, він був обурений з приводу того , що там було дуже накурено, весь дим і весь чад потрапляв в їх кімнату. Тоді їх дочка з цього приводу зробила зауваження ОСОБА_1 , який прийняв зауваження і попрохав не розповідати його матері.В цей час друзі ОСОБА_1, перебуваючи в умивальній кімнаті , продовжували курити. Коли донька в туалетній кімнаті побачила забрудненні стіни , вона повідомила про це черговій поверху- Полтавській ОСОБА_4, яка в цей день , близько до 17 годині, вже прибрала туалетну і умивальну кімнати. ОСОБА_8 змусила ОСОБА_1 прибрати санвузол. Коли свідок разом з чоловіком зайшли до умивальної кімнати , ОСОБА_8 стояла біля вікна, а поряд з нею ОСОБА_1, який під її наглядом прибирав туалетну кімнату. ОСОБА_1 став показувати свідкові непристойні жести, та казати щоб вона пішла та висловлювався нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_1, склавши дві долоні , ударив чоловіка в ліве плече, від чого чоловік упав на праву сторону і не міг встати. Вона разом з донькою допомогли чоловіку добратися до кімнати. Вона викликала швидку , поліцію. Результатом дій ОСОБА_1 - отримання чоловіком перелому правого стегна , в наслідок чого він тривалий час перебував на лікуванні і визнаний інвалідом другої групи.

Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_4 суду пояснила, що сім»я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають з нею у одному гуртожитку. У минулому році, лютому місяці ввечері прийшла донька ОСОБА_7 і сказала, що в туалетній кімнаті забруднені стіни, а у ОСОБА_1 у той вечір були друзі. Свідок прийшла до ОСОБА_1 і зробила йому зауваження та змусила його привести туалетну кімнату в належний стан. Через деякій час вона почула крики з умивальної кімнати. Коли підійшла до умивальників то там побачила ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_7 та його дружину, які сварилися з ОСОБА_1 з приводу того , що накурено. В той час , коли потерпілий рукою замахнувся на ОСОБА_1 , той відсунув його від себе, при цьому свідок не бачила, чи товкався обвинувачений потерпілого, оскільки стояла позаду обвинуваченого. Обвинувачений впав на мокру підлогу лівою стороною, а потім сам піднявся і пішов до своєї кімнати.Потім дружина потерпілого викликала працівників поліції і швидку. Під час подій в умивальній кімнаті перебувало тільки четверо осіб: вона , потерпілий з дружиною і обвинувачений, інші особи , зокрема друзі обвинуваченого , не перебували. Дочка потерпілого дійсно перебувала в загальному коридорі гуртожитку біля дверей своєї кімнати.

Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_9 суду пояснила, що сім»ї ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вона знає, проживають у одному гуртожитку. В 2016 році , точної дати вже не пам»ятає, близько о 23 годині, на прохання ОСОБА_5 вона прийшла до неї в кімнату , де ОСОБА_5 лежав на дивані і були лікарі. Свідок разом з іншими особами допомогла лікарям винести потерпілого з кімнати до карети швидкої допомоги. Коли проходили сходову площадку , ОСОБА_1 казав: «Що я накоїв? Що я накоїв?». Зі слів ОСОБА_5 відомо , що ОСОБА_1 штовхнув її чоловіка в умивальній кімнаті, а той впав і зламав шийку стегна. Також свідок пояснила , що в той вечір , проходячи повз умивальної кімнати, вона не помітила , щоб підлога була мокра , і в загалі о одинадцятій годині вечора ніхто не миє підлогу в гуртожитку.

Допитана в судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_1 її знайомий. Взимку минулого року вона разом зі своїм другом перебувала у гостях ОСОБА_1, як , близько о 20 годині, в двері постукала ОСОБА_5 і сказала, що вони забруднили туалет, і ОСОБА_1 пішов прибирати. Потім, коли ОСОБА_1 прибирав туалетну кімнату , туди зайшов ОСОБА_5 і став ображати ОСОБА_1. Поруч з потерпілим стояли також ОСОБА_5 та ОСОБА_7. ОСОБА_5 замахнувся на ОСОБА_1, який у відповідь правою рукою вдарив ОСОБА_5, і той впав на підлогу на ліву сторону, бо на підлозі було сиро. Події відбувалися в присутності свідка, ОСОБА_4 ,ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ще багато інших осіб.

Крім показів потерпілого, свідків обвинувачення, вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується письмовими доказами, а саме:

-відповідно до протоколу огляду місця події від 18 березня 2016 року оглянуто місце події, а саме кімната, де розміщені умивальники, в першому під»їзді на першому поверху будинку № 133 по пр.-ту Курському в м. Суми, та де отримав тяжкі тілесні ушкодження потерпілий ОСОБА_2 (а.с.166-167);

-відповідно до висновку судово-медичної експертизи 243 від 23.02.2016 потерпілий ОСОБА_2 в результаті падіння отримав закритий медіальний перелом шийки правої стегнової кістки без особливого зміщення, яке є небезпечним для життя , а тому є тяжким тілесним ушкодженням, та забій м'яких тканин лівого плеча, що є легким тілесним ушкодженням. Тілесне ушкодження в області правого стегна могло утворитися в результаті падіння з висоти власного зросту з прискоренням і без такого, з огляду на характер і локалізацію (а.с.170-171);

-відповідно до протоколу від 09.03.2016 проведення слідчого експерименту з додатками до нього - фототаблиці , проведеного за участю потерпілого ОСОБА_2, останній розповів та на місці продемонстрував яким чином ОСОБА_1 наніс йому удар в область лівого плеча від якого останній впав на правий бік та зламав шийку правого стегна ( наклавши долоні рук одна на одну замком , наніс один удар в область лівого плеча. Від удару ОСОБА_2 впав на підлогу на правий бік) (а.с.183-187);

-згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №285 від14.03.2016, яка проведена з урахування протоколу слідчого експерименту від 09.03.2016 з участю потерпілого ОСОБА_2,характер та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 може відповідати механізму їх утворення, продемонстрованому у ході проведення слідчого експерименту потерпілим ОСОБА_2 (а.с.188);

- відповідно до протоколу від 09.03.2016 проведення слідчого експерименту з додатками до нього - фототаблиці, проведеного за участю свідка ОСОБА_2, під час якого остання розповіла та на місці продемонструвала яким чином ОСОБА_1 наніс удар в область лівого плеча потерпілому ОСОБА_2 від якого останній впав на правий бік та зламав шийку правого стегна ( ОСОБА_1 наніс один удар двома долонями обох рук , накладених одна на одну в замок в область лівого плеча. Від удару ОСОБА_2 впав на підлогу на правий бік) (а.с.189-192) ;

-згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №286 від 14.03.2016, яка проведена з урахування протоколу слідчого експерименту від 09.03.2016 з участю свідка ОСОБА_5,характер та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 може відповідати механізму їх утворення, продемонстрованому у ході проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_5 (а.с.193);

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового слідства доказів, які узгоджуються між собою, а саме: показами потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, частковими показами ОСОБА_4, які були очевидцями подій , показами свідка ОСОБА_9, , протоколом огляду місця події, протоколами проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5, висновками судово-медичних експертиз.

Отже, проаналізувавши досліджені докази, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд знаходить обвинувачення доведеним і кваліфікує дії ОСОБА_1 за 128 КК України , як необережне тяжке тілесне ушкодження, оскільки наносячи удар потерпілому в ліве плече , ОСОБА_1 не передбачав, але повинен був і міг передбачити , що потерпілий може впасти і одержати травму внаслідок удару, тобто діяв з необережності внаслідок злочинної недбалості.

Оцінюючи досліджені докази та покази обвинуваченого ОСОБА_1, які він дав в судовому засіданні про те , що не спричиняв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , суд ставиться до них критично , розцінює позицію обвинуваченого з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання.

Приймаючи до уваги ,що покази потерпілого ОСОБА_5 , які він дав під час судового розгляду , щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , є послідовними , логічними і повністю узгоджуються з показами з цього ж приводу свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7,ОСОБА_9 , які також узгоджуються між собою так із іншими доказами , що були досліджені в судовому засіданні , тому суд зазначені покази потерпілого та свідків визнає правдивими і кладе їх в основу вироку.

Суд також критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_4 в частині того, що обвинувачений відсунув від себе потерпілого, який впав на ліву сторону, при цьому свідок не бачила чи торкався обвинувачений потерпілого , є нелогічними і не узгоджуються з іншими показами та письмовими доказами, а тому їх в цій частині не можливо покласти в основу вироку. Оцінюючи зазначені пояснення свідка ОСОБА_4 , дані в судовому засіданні , суд зазначає , що дані пояснення є суперечливими з її поясненнями під час проведення слідчого експерименту з її участю , де вона розповідала і показувала як ОСОБА_1 зовнішньою стороною кисті лівої руки відштовхнув від себе потерпілого ОСОБА_7, при цьому потрапивши своєю лівою рукою по лівому плечу потерпілого. Висновком судово-медичної експертизи №244 від 14.03.2016 підтверджено , що характер і локалізація тілесного ушкодження в області лівого плеча у ОСОБА_2 могут відповідати механізму його утворення , продемонстрованому в ході проведення слідчого експерименту з ОСОБА_4. (а.с.178-182)

До пояснень свідка захисту ОСОБА_10 суд також відностись критично і не бере їх в основу вироку, оскільки покази даного свідка неправдиві, не узгоджуються з іншими матеріалами провадження та показами інших учасників провадження, навіть різняться з показами самого обвинуваченого ОСОБА_1, який пояснив, що в умивальнику крім нього, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 нікого не було. Щодо такого кола осіб надала свої пояснення в суді і свідок ОСОБА_4. Крім того, не відповідають дійсності покази свідка в частині того, що у двері до ОСОБА_1 постукала ОСОБА_5, а з пояснень свідка ОСОБА_4 та пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що саме ОСОБА_4 заходила до ОСОБА_1 і зробила йому зауваження. Крім того, з пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що останній відсторонив ОСОБА_5 лівою рукою в ліву сторону, а не правою рукою, як пояснила свідок ОСОБА_10 .

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи , якій висунуте обвинувачення , і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта , крім випадків , передбачених цією статтею.

Суд вважає, за необхідне виключити з обвинувачення посилення на наслідки кримінального правопорушення у вигляді отриманих потерпілим легких тілесних ушкоджень, оскільки диспозицією ст. 128 КК України кримінальна відповідальність за спричинення легких тілесних ушкоджень, не передбачена. Також, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення посилення на те, що обвинувачений під час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп»яніння, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного факту. Виключення з обвинувачення зазначених фактів не погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Враховуючи обставини даної справи , злочин, пов»язаний з причиненням легких тілесних ушкоджень, і злочин , пов»язаний з необережним тяжким тілесним ушкодженням, носять різні мотиви.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 виду та міри покарання, суд враховує конкретні обставини скоєного , ступінь тяжкості вчиненого злочину , сукупність всіх характеризуючих його обставин (обстановку, мотив і спосіб вчинення злочинного діяння), дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 ,те, що він має не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, не працює, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце проживання,за місцем проживання характеризується посередньо, заподіяні злочином збитки не відшкодував, від дій ОСОБА_1 настали тяжкі наслідки у виді спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та настання інвалідності, врахувуючи думку потерпілого, який наполягає на суворому покарані обвинуваченому, в суд приходить до твердого переконання, що необхідним і достатнім покаранням ОСОБА_1 з метою його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, буде призначення йому покарання у межах санкції ст. 128 КК України. Водночас, враховуючи наведене, а також те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачений ОСОБА_1 не уникнув за вчинений ним злочин, а також те, що останній, не розкаявся у вчиненому, що може свідчити про наявність у винного стійких злочинних навиків , і , відповідно , про підвищену суспільну небезпеку цієї особи, суд вважає, що за таких обставин, виправлення останнього та попередження скоєння ним нових злочинів можливо досягти в умовах обмеження волі.

Згідно ст. 128 ч.3 КПК України суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов прокурора в інтересах держави та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину у сумі 3717,75 на користь держави.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України ,цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за проведене лікування на суму 9263,84 грн. і документально підтверджений підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, заподіяних протиправною поведінкою щодо самої особи, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна фізичної особи, в приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи. Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка заподіяла цю шкоду за наявності її вини.

Судом встановлено, що внаслідок скоєного злочину ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_2 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, він зазнав фізичний біль, тривалий час проходив лікування в лікарні, в результаті чого визнаний інвалідом 2-ї групи, тому суд вважає, що потерпілому необхідно відшкодувати моральну шкоду. Заподіяння моральної шкоди підтверджується поясненнями потерпілого про обставини заподіяння тілесних ушкоджень, висновком експерта про тяжкість тілесних ушкоджень, дослідженими судом матеріалами справи. Крім того, при вирішенні судом питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги характер злочину, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, а також обставини заподіяння тілесних ушкоджень. Враховується судом також та обставина, що обвинувачений не визнав позовні вимоги в повному обсязі. Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та зваженості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 20 000 грн.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред»явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначити йому покарання у виді 1(одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 за лікування потерпілого ОСОБА_5 3717,75 грн. на користь держави ( УК м. Суми 24060300, № рахунку 31414544700002, код одержувача платежу 37970593, банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області , МФО №837013).

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 9263,84 грн. та моральну шкоду у сумі 20 000 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку в Апеляційний суд Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з моменту його оголошення.

Копію вироку після оголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Л.М. Труханова