Ухвала суду № 67127235, 31.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 757/15339/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц/796/5638/2017Головуючий у суді першої інстанції - Батрин О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Чобіток А.О.,

секретар Майданець К.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів.

Свої вимоги мотивував тим, що між позивачем та ОСОБА_5 05.05.2014 укладено договір про надання правової допомоги № 1, відповідно до якого позивач тривалий період представляв інтереси ОСОБА_5 в різних судових інстанціях з питання розірвання договору довічного утримання, укладеного 22.03.2012 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Рішенням Печерського районною суду від 17.11.2014 позов ОСОБА_5 було задоволено частково. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.05.2015 та ухвалою суду касаційної інстанції від 20.10.2015 залишене в силі.

Пунктом 3.2 договору про надання правової допомоги № 1 від 05.05.2014 сторони передбачили, що питання оплати винагороди позивача визначається додатково. У зв'язку з цим, 05.06.2014 між сторонами підписано додаток до договору про надання правової допомоги № 1 від 05.05.2014, відповідно до якого оплата замовником послуг адвоката проводиться в розмірі 10% (гонорар) від вартості квартири АДРЕСА_2 та вартості коштів, що залишаються в розпорядженні замовника і не повертаються ОСОБА_6 (відповідачу у справі про розірвання договору довічного утримання від 22.03.2012). Крім того, п. 1.2 додаткової угоди передбачено додаткову оплату в розмірі 250 грн. за участь адвоката у кожному судовому засіданні, незалежно від результату розгляду справи, строк оплати - не пізніше 3 місяців з моменту набрання рішення законної сили. Разом з тим, відповідач не виконав умови договору про надання послуг, не оплатив отримані послуги адвоката.

З урахуванням наведеного, позивач просив стягнути з відповідача 110 000 грн. як 10% від вартості квартири, 5 500 грн. як 10% від коштів, що залишилися в розпорядженні замовника і не повернуті ОСОБА_6 за договором довічного утримання, 2 000 грн. за участь у судових засіданнях (8 х 250 грн.), а всього 117 500 грн.

Під час судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та її правонаступником стала ОСОБА_4 щодо всього їй належного майна (а.с. 118) та позивач ОСОБА_3 щодо вкладів у банківських установах банку на загальну суму 24 722 грн. 82 коп. (а.с. 143 на звор.)

З урахуванням наведеного суд першої інстанції замінив відповідача ОСОБА_5 її правонаступником ОСОБА_4

Під час судового розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги (а.с 26-28,168-170). Востаннє просив стягнути з відповідача на його користь 116 259 грн. 98 коп з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1 639 грн. 62 коп., 71 752 грн. 18 коп. пені.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2017 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 189 651 грн. 78 коп. та судовий збір у розмірі 1 896 грн. 52 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зазначала, що позивачем не було виконано всіх робіт за договором про надання правової допомоги, а частина виконаних робіт не підтверджена документально.

В судовому засіданні відповідач підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просила її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням вимог закону.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог.

Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 05.05.2014 між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір про надання правової допомоги № 1, відповідно до якого позивач, котрий є адвокатом, зобов'язується представляти і захищати інтереси замовника ОСОБА_5 в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції (а.с. 7).

Відповідно до п. 3.2 питання оплати винагороди адвоката визначається сторонами додатково.

Так, 05.06.2014 між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено додаток до договору про надання правової допомоги № 1 від 05.05.2014, відповідно до п. 1. якого оплата замовником послуг адвоката проводиться в розмірі 10% (гонорар) від вартості квартири АДРЕСА_1 та вартості коштів, що залишаються в розпорядженні замовника і не повертаються ОСОБА_6 (відповідач по справі про розірвання договору довічного утримання від 22.03.2012). Гонорар виплачується за умови набрання чинності рішення суду, яке винесене на користь замовника (мається на увазі спірна квартира повертається у власність замовника) чи підписання замовником з позивачем мирової угоди (а.с. 8).

За представництво інтересів замовника в суді перед іншими третіми особами, незалежно від результату розгляду справи, замовник зобов'язанийсплатити адвокату кошти у розмірі 250 грн. - за участь адвоката у кожному судовому засіданні.

Передбачений пунктом 1.1. гонорар повинен бути сплачений адвокату не пізніше через 3 місяці з моменту набрання рішенням законної сили, якщо інший строк додатково не погоджений сторонами.

Не сплата замовником вказаних в цьому додатку коштів, в строк дії договору про надання правової допомоги № 01 від 05.05.2014, не звільняє замовника від їх сплати. У випадку порушення строків оплати коштів, замовник сплачує на користь адвоката пеню і у розмірі 1% від вартості несплачених коштів за кожен день прострочки по оплаті.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду від 17.11.2014 (справа № 757/20525/14-ц) позовна заява ОСОБА_5 задоволена частково: розірвано договір довічного утримання, укладений 22.03.2012 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зареєстрований у реєстрі за № 3-884, повернуто у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, котре ухвалами суду апеляційної інстанції від 13.05.2015 та ухвалою суду касаційної інстанції від 20.10.2015 залишене в силі (а.с. 9-15).

Під час судового розгляду вказаної справи представництво інтересів ОСОБА_5 здійснював позивач ОСОБА_3, що вбачається, зокрема, з описової частини судового рішення та копій журналів судових засідань (а.с. 153-167).

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_5 померла та її правонаступником стала ОСОБА_4 щодо всього їй належного майна (а.с. 118) та позивач ОСОБА_3 щодо вкладів у банківських установах банку на загальну суму 24 722 грн. 82 коп. (а.с. 143 на звор.)

З урахуванням наведеного суд замінив відповідача ОСОБА_5 її правонаступником ОСОБА_4

Відповідно до ст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст.1218, 1231 ЦК України).

Згідно ст. 1281 ЦК України позивач пред'явив свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

19.08.2016 позивач звернувся з претензією до спадкоємців після смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_4 (а.с. 131-132).

ОСОБА_4 не пізніше 01.09.2016 повинна була сплатити позивачу кошти в загальному розмірі 205 813,66 грн., що складається з 107 250,90 грн. основної суми заборгованості та 96 525 грн. пені за 90 днів прострочки з 01.09.2016.

Разом з тим, відповідно до заповіту від 25.06.2014 позивач також є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, відповідно - відповідальним за її боргами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.11.2016 після смерті ОСОБА_5 позивач отримав спадщину, що складається з 24 772,82 грн.

З урахуванням наведеного, розмір коштів, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 зменшуються на вказану суму.

У відповідності з вимогами ст. 534 ЦК України, отримані позивачем кошти в порядку спадкування в розмірі 24 772,82 грн. йдуть на погашення пені в розмірі 96 525 грн.

Відповідно до сплати підлягає неустойка (пеня), котра зменшується і становить 71 752,18 грн. (96 525,00 - 24 772,82).

Разом з тим, у відповідності зі ст. 625 ЦК України позивач має право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 116 259 грн. 98 коп. суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1 639 грн. 62 коп., пені у розмірі 71 752 грн. 18 коп., що разом складає 189 651 грн. 78 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4- відхилити.

РішенняПечерського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

А.О.Чобіток