Рішення № 67127112, 14.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.2017р. Справа №913/359/17

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Рапетфін", м.Антрацит

до відповідача Державного підприємства "Антрацит", м.Дружківка

про стягнення 394690,76 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Фірма "Рапетфін", м.Антрацит, позивач, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Державного підприємства "Антрацит", м.Дружківка, про стягнення інфляції в сумі 354367,73 грн. та трьох процентів річних в сумі 40323,03 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.04.2017р. позовна заява Приватного підприємства "Фірма "Рапетфін", м.Антрацит до Державного підприємства "Антрацит", м.Дружківка направлена для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором від 19.10.2001р. №11 в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг та виконаних робіт, що встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.2005р. по справі №3/338.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Антрацит" зареєстровано за адресою: 84306 м.Дружківка, вул.Радченко, 60, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.2005р. по справі №3/338, позовні вимоги Приватного підприємства "Фірма "Рапетфін", м.Антрацит до Державного підприємства "Антрацит", м.Дружківка задоволено повністю: стягнуто з Державного підприємства "Антрацит", м.Дружківка на користь Приватного підприємства "Фірма "Рапетфін", м.Антрацит суму основного боргу в розмірі 448033 грн.77 коп., інфляційні втрати в сумі 68778 грн. 52 коп., витрати по державному миту в сумі 5168 грн. 12 коп. та 118 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Згідно вказаного рішення суду встановлено, що 19.10.2001р. між Приватним підприємством"Фірма "Рапетфін", м.Антрацит та Відкритим акціонерним товариством «Шахта Крепенська «ДХК «Антрацит», правонаступником якого є Державне підприємство "Антрацит", м.Дружківка, укладено договір від 19.10.2001р. №11, за умовами якого, позивач (виконавець) взяв на себе зобов’язання виконати роботи з видобування вугілля,проведенню гірничих виробіток, монтажно-демонтажні роботи, а відповідач (виконавець) зобов’язався оплатити роботи на умовах договору, додаткової угоди до нього від 23.01.2001р. та угоди від 21.05.2003р. №7.

Крім того, за умовами п.п.2.10, 3.3,3.7 договору позивач зобов’язався оплачувати харчування своїх робітників, обслуговувати транспортний ланцюг в межах видобувної ділянки та здійснювати допомогу в придбанні необхідного обладнання і матеріалів.

Як встановлено рішенням суду, на виконання умов договору, позивач за період з жовтня 2001р. по грудень 2003р. виконав та передав відповідачеві відповідні роботи та надав відповідні послуги, які відповідач оплатив частково, у зв’язку з чим станом на 15.04.2005р. за відповідачем утворився борг перед позивачем в сумі 448033 грн. 77 коп.

Як наслідок, рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.2005р. по справі №3/338 стягнуто з позивача на користь відповідача суму основного боргу в розмірі 448033 грн.77 коп. та інфляційні втрати в сумі 68778 грн. 52 коп.

Вказане судове рішення набрало законної сили 27.06.2005р., про що свідчить наказ про виконання рішення суду від 27.06.2005р. по справі №3/338.

Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов’язковому виконанню на всій території України.

Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 16.06.2005р. по справі №3/338, що набрало законної сили, встановлено факти наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 4488033,77 грн. та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання, тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 448033,77 грн. до матеріалів справи не надано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача за період з квітня 2014р. по березень 2017р. інфляцію в сумі 354367,73 грн. та три проценти річних в сумі 40323,03 грн. за період з 01.04.2014р. по 01.03.2017р.

За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних та інфляції, проведений позивачем, є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, виходячи з того, що грошове зобов’язання, наявність порушення якого встановлена судовим рішенням по справі №3/338 про стягнення з відповідача коштів, не виконане, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги про стягнення інфляції в сумі 354367,73 грн. та трьох процентів річних в сумі 40323,03 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Фірма "Рапетфін", м.Антрацит до Державного підприємства "Антрацит", м.Дружківка про стягнення інфляції в сумі 354367,73 грн. та трьох процентів річних в сумі 40323,03 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Антрацит" (84200 Донецька область, м.Дружківка, вул.Радченко, 60, оф.2, ЄДРПОУ 32226065) на користь Приватного підприємства "Фірма "Рапетфін" (94632 м.Антрацит, Луганська область, вул.Калініна, 7/121, рах.№26001194 в АППБ «Аваль», МФО 304557, ЄДРПОУ 30279309) інфляцію в сумі 354367,73 грн. та три проценти річних в сумі 40323,03 грн., судовий збір в сумі 5920 грн. 36 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.06.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина