Рішення № 67126603, 14.06.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року Справа № 915/464/17

м. Миколаїв

за позовом: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1), код 22440366

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Соляні (54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6), код 38790177

про: стягнення штрафу у розмірі 50000 (пятдесят тисяч) гривень згідно рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2016 №31-ріш, та пені у розмірі 50000 (пятдесят тисяч) гривень, яка нарахована за прострочення сплати цього штрафу.,

суддя В.Д. Фролов

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність №18 від 27.04.2017

від відповідача - ОСОБА_2 довіреність від 06.06.2017

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Соляні (далі-Відповідач) штрафу у розмірі 50000 грн. згідно рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2016 №31-ріш та 50000 грн. - пені за прострочення сплати штрафу.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі рішення АМК №31-ріш справа №2-26.213/11-2016 від 29.09.2016, ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, ст. 25 Закону України Про антимонопольний комітет України, та мотивовані тим, що у передбачений законом термін та станом на час подання даного позову Відповідачем до територіального відділення не надано доказів виконання резолютивної частини рішення №31-ріш від 29.09.2016.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в відзиві на позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:

29 вересня 2016 року адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відносно Відповідача прийняла рішення №31-ріш у справі №2-26.213/11-2016 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яким вирішила:

1. Визнати, що товариство з обмеженою відповідальністю Соляні, з жовтня 2014 року по квітень 2016 року займало монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах території розташування будинків та прибудинкових територій, що у вказаний період обслуговувались товариством з обмеженою відповідальністю Соляні, з часткою 100 відсотків, оскільки на цьому ринку в зазначених межах у нього не було жодного конкурента.

2. Визначати, що ТОВ Соляні, не довівши до споживачів інформацію про послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в обсязі та у спосіб, що передбачено Порядком доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів з обслуговуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 №390 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 за №1380/21692, з додержанням всіх його вимог, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч.1 ст. 13, п.2 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що могло призвести до ущемлення інтересів споживачів.

3. За порушення, зазначене у пункті 2 цього рішення, накласти на ТОВ Соляні штраф у розмірі 50 000,00 грн.

В рішенні адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визначено, що штраф підлягає платі у двомісячний строк з дня одержання рішення та відповідно до ч.8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції направити докази сплати такого штрафу. Крім того зазначено, що рішення може бути оскаржено до господарського суду Миколаївської області у двомісячний строк з дня його отримання.

За твердженнями Позивача, у передбачений законом термін та станом на час подання цього позову Відповідачем рішення АМК не оскаржено, штраф не сплачено.

Дослідивши матеріали даної справи відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, оцінивши наявні в ній докази, проаналізувавши їх з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та його задоволення в повному обсязі виходячи з наступного:

Частинами другою та третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) передбачено, що рішення та розпорядження органів АМК України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМК України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, прийняте колегією територіального відділення 29.09.2016 рішення було направлено на адресу Відповідача супровідним листом від 10.10.2016 №2-292/80-1463. Дане рішення отримане Відповідачем 13.10.2016 р., що підтверджується підписом одержувача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

Таким чином, рішення вважається вручене Відповідачу 13.10.2016 р., а штраф мав бути сплачений відповідачем в строк з 14.10.2016 по 14.12.2016 включно.

Відповідно до приписів п. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Приписами ст.ст. 60, 47 Закону передбачено, що строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України є присічними.

Слід зазначити, що оскільки рішення №31-ріш від 29.09.2016 р. по справі №2-26.213/11-2016 Відповідачем не оскаржено, то воно є таким, що підлягає обовязковому виконанню.

Предметом розгляду даної справи є стягнення з Відповідача штрафу та пені згідно рішення територіального відділення, яке було прийнято 29.09.2016 року.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 року правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами. До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам. Розгляд справ за участю органів Антимонопольного комітету України здійснюється господарськими судами на загальних засадах рівності перед законом і судом та змагальності, визначених статтями 42 і 43 ГПК.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно абзацу першого частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Судом встановлено, що двомісячний строк, передбачений законом, для сплати штрафу закінчився 14.12.2016 р.

З наданого Позивачем розрахунку вбачається, що сума штрафу, накладеного на ТОВ ЖКГ Соляні рішенням АМК від 29.09.2016 №31-ріш, складає 50000 грн.

Кількість днів прострочення становить 141 (з 15.12.2016 по 04.05.2016).

За вказані дні прострочення сплати штрафу сума пені складає:

50000х1,5 %х141 =105750 грн., де 50000 гривень - розмір штрафу, накладеного органом АМК України; 1,5 % - відсоток від суми несплаченої частини штрафу відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", 141- дні прострочення сплати штрафу.

Оскільки, відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМК України, то розмір пені, належної до стягнення по даній справі, складатиме 50000 грн.

Отже, загальна сума, що підлягає сплаті з Відповідача до Державного бюджету України, складає: 50000 + 50000 = 100000 грн., де

50000 грн. - розмір несплаченої частини штрафу, накладеного на ТОВ Соляні рішенням Відділення від 29.09.2016 №31-ріш;

50000 грн. - сума пені, нарахованої відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції".

Судом перевірено розмір нарахування позивачем санкцій до стягнення з Відповідача, та встановлено, що їх розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та вищенаведеним нормам Закону.

Відповідач же не скористався наданим йому процесуальним правом, а саме - не надав суду доказів, які свідчать про сплату штрафу по спірним відносинам.

Таким чином, позовні вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Соляні (54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6, код 38790177) до загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в Управлінні Держказначейства України за місцем знаходження платника податків за КБК 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» штраф у розмірі 50 000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп. згідно рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2016 №31-ріш та пеню у розмірі 50 000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп., яка нарахована за прострочення сплати цього штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Соляні (54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6, код 38790177) судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. на користь Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1, код 22440366) на рахунок 35212019004742, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, із зазначенням коду тимчасової програмної класифікації 6011010 та коду економічного класифікації видатків бюджету 2800.

Суддя В.Д. Фролов