Рішення № 67125745, 08.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.2017 Справа №905/872/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Державного підприємства Торецьквугілля, м.Торецьк Донецької області, ЄДРПОУ 33839013,

про стягнення 163023,35 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго, м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-165/17 від 03.04.2017р. до Державного підприємства Торецьквугілля, м.Торецьк Донецької області, про стягнення 163023,35 грн., у тому числі боргу за активну електроенергію у розмірі 69991,50грн., спожиту у період жовтень грудень 2014р., боргу за реактивну електроенергію у розмірі 3392,28грн., спожиту у період жовтень грудень 2014р., боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 24003,82грн., спожиту у період серпень 2014р., жовтень грудень 2014р., суми 3% річних у розмірі 4834,06грн., нарахованих у період 11.11.2014р. 28.02.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої у період жовтень грудень 2014р., суми інфляційних у розмірі 47675,32грн. нарахованих у період 01.12.2014р. 28.02.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої у період жовтень грудень 2014р., суми пені у розмірі 13126,37грн. нарахованих у період 01.03.2014р. 13.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої у період жовтень грудень 2014р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/872/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 14.04.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/872/17.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №2577 від 19.11.2010р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості поставленої активної електроенергії та отриманої реактивної електроенергії за жовтень 2014р.-грудень 2014р., внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат, а також, у зв'язку з перевищенням відповідачем договірних величин електроспоживання у серпні, жовтні-грудні 2014р. та їх неоплатою, виникли підстави для нарахування суми боргу в розмірі 24003,82 грн.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок ціни позову, у копіях: договір про постачання електричної енергії №2577 від 19.11.2010р. з додатками №5 Порядок розрахунків, №6 Порядок розрахунків за перетокікання реактивної електроенергії, №б/н Договірні величини споживання електричної енергії на 2014р., додатковими угодами №б/н від 19.11.2010р., №б/н від 05.03.2013р., №б/н від 01.10.2015р. до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції за серпень, жовтень-грудень 2014р., рахунки за активну електроенергію №2577 за жовтень-грудень 2014р., рахунки за реактивну електричну енергію №2577 за жовтень-грудень 2014р., рахунки №14/2577.095647 від 01.09.2014р., №14/2577.094425 від 03.11.2014р., №14/2577.090639 від 01.12.2014р., №14/2577.083011 від 31.12.2014р., повідомлення №146 від 01.09.2014р., №167 від 03.11.2014р., №184 від 01.12.2014р., №195 від 31.12.2014р., банківська виписка за 25.09.2014р., довіреність на представника відповідача, довіреність на представника позивача, правоустановчі документи позивача, документи, що підтверджують правовий статус підприємства відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України Про електроенергетику, Правилами користування електричною енергією.

11.05.2017р. від відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано відзив №1 14/684 від 04.05.2017р. на позовну заяву Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго від 03.04.2017р. №51юр 165/17 про стягнення заборгованості за постачання електричної енергії, пені, інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 163023,35грн., до якого додано розшифровку кредиторської заборгованості по ДП Торецьквугілля на 01.04.2017р. та заяву №1 14/685 від 04.05.2017р. про розгляд позовної заяви Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго без його участі на підставі відзиву.

За змістом представленого суду відзиву відповідач позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго визнає у повному обсязі, але при цьому у звязку з тим, що Державне підприємство Торецьквугілля знаходиться у дуже скрутному фінансовому становищі, заявив клопотання про зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань на 50%.

16.05.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н від 15.05.2017р. щодо встановлення для відповідача тарифу вартості спірної електроенергії в розмірі визначеному у відповідних рахунках та актах прийому-передачі; повідомлено про відсутність на розгляді у іншого суду даних позовних вимог, а також відсутність відносно відповідача провадження по справі про банкрутство.

До письмових пояснень додано у копіях: акт звірки розрахунків, супровідний лист Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго №185 від 25.04.2017р. на адресу ДП Торцьквугілля, опис вкладення у цінний лист, датований 25.04.2017р., фіскальний чек ДД УДППЗ Укрпошта від 25.04.2017р., роздруківка з веб сайту Вищого господарського суду України.

30.05.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано заперечення б/н від 29.05.2017р. на відзив, у яких заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені; зазначено, що посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства як на підставу для зменшення пені на 50% не є тією виключною обставиною, яка унеможливлює виконання зобовязання, а є наслідком комерційного ризику відповідача та останній повинен нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності; вказано, що позивач знаходиться у вкрай важкому фінансово-економічному стані; звернуто увагу, що станом на 01.01.2017р. заборгованість ПАТ ДТЕК Донецькобленерго за куплену електричну енергію перед ДП «Енергоринок» складає 5823799679,03 грн., а також санкції 205872066,79 грн.; підкреслено збитковість підприємства позивача.

До заперечень додано документи, наведені у переліку.

Представник позивача у судовому засіданні 08.06.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 08.06.2017р. не зявився.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

19.11.2010р. між Відкритим акціонерним товариством Донецькобленерго (нині-Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго та далі-Постачальник) та Державним підприємством Дзержинськвугілля (нині-Державне підприємство Торецьквугілля та далі-Споживач), укладено договір про постачання електричної енергії №2577, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма обєктами) приєднаною потужністю 400,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2. договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та №5 Порядок розрахунків до цього договору (п.2.3.4 договору) та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії до цього Договору (п.2.3.5 договору).

Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами у відповідності до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електроенергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками №5 Порядок розрахунків і №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії до цього договору (п.7.5 договору).

Пунктом 1 додатку №5 Порядок розрахунків до означеного правочину (у редакції додаткової угоди №б/н від 05.03.2013р.) розрахунковим вважається період з 00-00 годин першого числа поточного місяця до 24-00 годин останнього числа поточного місяця.

Відповідно до п.9 вказаного додатку №5, порядок зняття показів розрахункових приладів обліку реактивної енергії та розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюється додатками №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» і №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до договору. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 оперційних днів з дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем складання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

За визначенням п.5 означеного додатку до договору сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу, згідно даних оформленого між Постачальником та Споживачем «Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток №10 до договору) та інших умов договору, з урахуванням сум та призначення платежів, що надійшли від Споживача.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції за жовтень-грудень 2014р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- у жовтні 2014 року: активна електроенергія - 23503 кВт/год на суму 34789,14 грн., реактивна електроенергія - 24424 кВАр/год на суму 1228,45 грн.;

- у листопаді 2014 року: активна електроенергія - 19653 кВт/год на суму 29090,38 грн., реактивна електроенергія 21162 кВАр/год на суму 1057,12 грн.;

- у грудні 2014 року: активна електроенергія - 19734 кВт/год на суму 29795,18 грн., реактивна електроенергія - 21410 кВАр/год на суму 1106,71 грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №2577 від 19.11.2010р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період жовтень-грудень 2014р. активної електричної енергії у обсязі 62890 кВт/год на загальну суму 93674,70 грн. та реактивної електричної енергії за період жовтень-грудень 2014р. в обсязі 66996 кВАр/год на загальну суму 3392,28грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Рахунки на оплату:

- спожитої у жовтні 2014р. активної електроенергії на суму 11105,94 грн. (з урахування проведеної оплати за жовтень 2014р., що відображено у рахунку №2577 за 10.2014. у сумі 23683,20 грн.) та реактивної електроенергії на суму 1228,45 грн. отримано відповідачем 03.11.2014р.;

- спожитої у листопаді 2014р. активної електроенергії на суму 29090,38 грн. та реактивної електроенергії на суму 1057,12 грн. отримано відповідачем 01.12.2014р.;

- спожитої у грудні 2014р. активної електроенергії на суму 29795,18 грн. та реактивної електроенергії на суму 1106,71 грн. отримано відповідачем 31.12.2014р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах.

Доказів протилежного суду не надано.

Повноваження особи, що здійснила приймання перелічених документів від імені Державного підприємства Торецьквугілля підтверджено довіреностею останнього №б/н від 10.01.2014р.

За змістом п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 оперційних днів з дня отримання рахунку.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електричну енергію та реактивну електричну енергію, повинно бути вчинено у термін протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за зобов'язанням жовтня 2014р. повинна бути здійснена: не пізніше 10.11.2014р.;

листопада 2014р. не пізніше 08.12.2014р.;

грудня 2014р. не пізніше 12.01.2015р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну електроенергію та послуги з перетікання реактивної електроенергії у визначений спірний період у повному обсязі та належним чином не здійснив, у зв'язку з чим порушив строки обумовлені сторонами у договорі.

Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач частково розрахувався за спожиту у жовтні 2014р. активну електроенергію у розмірі 23683,20 грн., у звязку з чим у нього утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію у жовтні 2014р. у сумі 11105,94 грн.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної електроенергії протягом жовтня-грудня 2014р. та реактивної електроенергії протягом жовтнягрудня 2014р. за спірним правочином, вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошового зобов'язання з оплати отриманої активної електроенергії у визначений період в загальній сумі 69991,50 грн. та реактивної електроенергії в розмірі 3392,28 грн. у встановлені договором строки.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору сторони обумовили відповідальність, яка полягає у наступному: за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 47675,32 грн. (нарахування здійснено загалом у період з 01.12.2014р. по 28.02.2017р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за жовтень-грудень 2014р. та реактивної електроенергії за жовтень-грудень 2014р., виходячи з суми боргу, що існувала на перший день місяця наступного за місяцем, в якому платіж мав бути здійснений і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція/дефляція, з урахуванням проведених оплат);

3% річних 4834,06 грн. (фактично нараховані загалом за період з 11.11.2014р. по 28.02.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у жовтні-грудні 2014р., та реактивної електроенергії, наданої у жовтні-грудні 2014р., щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з дотриманням приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань №14 від 17.12.2013р., суд дійшов висновку про розмір інфляційних витрат у сумі 46360,24 грн. та 3% у розмірі 4834,56 грн.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 13126,37 грн. (фактично нараховані загалом за період з 11.11.2014р. по 13.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у жовтні-грудні 2014р., та реактивної електроенергії, наданої у жовтні-грудні 2014р., щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат).

Згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку про їх дійсний розмір у сумі 13126,34 грн.

Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у серпні, жовтнігрудні 2014р. обсягу договірних величин споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 24003,82 грн.

За умовами вказаного договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою, встановленою додатком №7 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем» до цього договору. У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється Постачальником на рівні фактичних обсягів споживання відповідних періодів поточного року, оформлюються додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» та надаються споживачу для розгляду та узгодження (п.5.1 договору).

Визначені згідно з пунктом 5.1 цього договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» до цього договору як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 договору).

Відповідно до додатку №8 Договірні величини споживання електричної енергії на 2014 рік до договору про постачання електричної енергії №2577 від 19.11.2010р., узгодженими величинами споживання електричної енергії у серпні 2014р. є 10000 кВт/год., у жовні 2014 16000 кВт/год., у листопаді 2014р. - 16000 кВт/год., у грудні 2014р. - 15000 кВт/год.

Пунктом 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період.

Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, за серпень 2014р. відповідач фактично спожив 13614 кВт/год., за жовтень 2014р. 23503 кВт/год., за листопад 2014р. 19653кВт/год., за грудень 2014р. 19734 кВт/год.

Згідно з п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами Розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої у розрахунковому періоді потужності понад договірну (граничну) величину сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством та умовами додатку №5 «Порядок розрахунків».

Статтею 26 Закону України Про електроенергетику, споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

За умовами п.7 додатку №5 до договору у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, згідно з розділом 5 цього договору, Постачальник електричної енергії надає споживачу повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та виписує окремий рахунок на суму вартості, визначеної як добуток значення перевищення договірної величини споживання електричної енергії на середньозважений тариф.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунки:

- №14/2577.095647 від 01.09.2014р. за серпень 2014р. у кількості 3614 кВт/год на суму 4286,57 грн. (за перевищення договірних величин), із повідомленням №146 від 01.09.2014р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах, а саме їх отримано 01.09.2014р.;

- №14/2577.094425 від 03.11.2014р. за жовтень 2014р. у кількості 7503 кВт/год на суму 9254,95 грн. (за перевищення договірних величин), із повідомленням №167 від 03.11.2014р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах, а саме їх отримано 03.11.2014р.;

- №14/2577.090639 від 01.12.2014р. за листопад 2014р. у кількості 3653 кВт/год на суму 4505,98 грн. (за перевищення договірних величин), із повідомленням №184 від 01.12.2014р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах, а саме їх отримано 01.12.2014р.;

- №14/2577.083011 від 31.12.2014р. за грудень 2014р. у кількості 4734 кВт/год на суму 5956,32 грн. (за перевищення договірних величин), із повідомленням №195 від 31.12.2014р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах, а саме їх отримано 31.12.2014р.

Доказів протилежного суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Вказані вище рахунки на момент розгляду справи відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у серпні, жовтні-грудні 2014р. в розмірі 24003,82грн.

Зі змісту відзиву №1 14/684 від 04.05.2017р. на позовну заяву, відповідачем позовні вимоги визнано у повному обсязі, а саме заборгованість за постачання активної електроенергії у розмірі 69991,50 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 3392,28 грн., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 24003,82грн., 3% річних у сумі 4834,06грн., інфляційні витрати у сумі 47675,32грн., пеня у сумі 13126,37грн., а разом 163023,35 грн.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою ОСОБА_2 (керівник згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002478431 від 14.04.2017р.).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише позивач та відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання відповідачем грошових вимог позивача за вказаними правовідносинами.

З огляду на викладені обставини, визнання відповідачем вимог суми інфляційних витрат в розмірі 47675,32 грн. та суми пені в розмірі 13126,37 грн. порушує у першу чергу права і охоронювані законом інтереси останнього, а отже визнання позову у цій частині не приймається судом.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго до Державного підприємства Торецьквугілля підлягають задоволенню в частині стягнення суми основного боргу та перевищення договірних величин споживання електроенергії у повному обсязі, інфляційних витрат у сумі 46360,24 грн. та 3% річних - у розмірі 4834,06 грн.

Окрім того, у відзиві №1 14/684 від 04.05.2017р. відповідач просить зменшити розмір пені на 50%, посилаючись на приписи п.3 ст.83, п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, що ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру цієї санкції.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було порушено господарське зобовязання, наслідки чого передбачені п.4.2.1 п.4.2 договору про постачання електричної енергії, а саме застосування позивачем пені стосовно відповідача.

Розмір пені, на стягненні якого наполягає позивач, не відповідає фактичним обставинам справи, а отже перерахований судом та визначений у загальному розмірі 13126,34 грн.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пп.3.17.4. п.3.17 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При цьому, за висновками суду, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із обєктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, період, за який виник борг (жовтень-грудень 2014р.), час прострочення, часткове погашення існуючої заборгованості, у тому числі за рахунок проведеної попередньої оплати, загальний розмір нарахованих сум у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, перенасиченість грошовими вимогами позивача, специфіку діяльності підприємства відповідача та місце її проведення (м.Торецьк Донецької області), враховуючи положення ст.129 Конституції України, та, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин, які є підставою для зменшення розміру суми пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а саме від розміру встановленого судом на 25%, тобто до 9844,75 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на таке, клопотання відповідача у цій частині задоволено судом частково, оскільки, за результатами встановленого, та беручи до уваги баланс інтересів сторін, зменшення пені на 50% є надмірним.

Судові витрати в цій частині, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі.

У залишковій частині, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на таке, позовні вимоги у частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, у сумі встановленої судом.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго, м.Краматорськ Донецької області, до Державного підприємства Торецьквугілля, м.Торецьк Донецької області, про стягнення 163023,35 грн., у тому числі боргу за активну електроенергію у розмірі 69991,50грн., спожиту у період жовтень грудень 2014р., боргу за реактивну електроенергію у розмірі 3392,28грн., спожиту у період жовтень грудень 2014р., боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 24003,82грн., спожиту у період серпень 2014р., жовтень грудень 2014р., суми 3% річних у розмірі 4834,06грн., нарахованих у період 11.11.2014р. 28.02.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої у період жовтень грудень 2014р., суми інфляційних у розмірі 47675,32грн. нарахованих у період 01.12.2014р. 28.02.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої у період жовтень грудень 2014р., суми пені у розмірі 13126,37грн. нарахованих у період 01.03.2014р. 13.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої у період жовтень грудень 2014р., задовольнити частково.

2. Зменшити розмір стягуваної суми пені до 9844,75 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства Торецьквугілля (85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Дружби, буд.19, код ЄДРПОУ 33839013, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, б.2, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 158426,65 грн., у тому числі 69991,50 грн. суми боргу за активну електроенергію, 3392,28 грн. суми боргу за реактивну електроенергію, 24003,82 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 9844,75 грн. пені, 4834,06 грн. 3% річних та 46360,24 грн. суми інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2425,62 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 08.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2017р.

Суддя О.В. Кротінова