Постанова № 67125467, 01.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року Справа № 907/1125/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Панової І.Ю., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Білоусової Таміли Дмитрівни

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017

у справі№ 907/1125/15 господарського суду Закарпатської областіза заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд" Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"провизнання банкрутом арбітражний керуючийБілоусова Таміла Дмитрівнав судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Крам"Кукарек К.С.ТОВ "Офіс-центр-4" ТОВ "Офіс-центр-3" ТОВ "Транскарпатбуд" Дроздова Д.Г. Манцулич Л.А. арбітражний керуючийКукарек К.С. Кукарек К.С. Кукарек К.С. Кукарек К.С. Кукарек К.С. Білоусова Т.Д.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 11.11.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", визнано розмір грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Білоусову Тамілу Дмитрівну.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.10.2016 в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів, визначено дату підсумкового засідання суду на 14.11.2016.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 14.11.2016 (суддя Ремецькі О.Ф.) припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Білоусової Т.Д.; визнано ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білоусову Тамілу Дмитрівну.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 (колегія суддів: Гриців В.М., Кордюк Г.Т., Михалюк О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Транскарпатбуд" задоволено, постанову господарського суду Закарпатської області від 14.11.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Білоусової Т.Д. про визнання ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Арбітражний керуючий Білоусова Таміла Дмитрівна звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017, постанову господарського суду Закарпатської області від 14.11.2016 залишити без змін. При цьому заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.

У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.

Частиною 3 ст.27 Закону встановлено перелік судових рішень, які виносить суд у підсумковому засіданні за пропозицією розпорядника майна та на підставі рішення зборів кредиторів зазначених у ч.2 ст.27 Закону.

У разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею. (ч.4 ст.27 Закону)

Згідно з ч.5 ст.27 Закону у разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень або прийняте рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд має право винести ухвалу про введення процедури санації у випадках: якщо є достатні підстави вважати, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та встановлена реальна можливість відновити платоспроможність боржника; якщо після проведення засідання комітету кредиторів виявились обставини, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, статтею 27 Закону визначено послідовність дій суду у підсумковому засіданні. При цьому рішення про перехід до наступної судової процедури приймається судом з урахуванням пропозиції розпорядника майна та на підставі рішення комітету кредиторів.

Відповідно до ст.37 Закону у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (ст.1 Закону).

Отже, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд повинен дослідити майновий стан боржника, розмір кредиторської та дебіторської заборгованості, встановити обставини неспроможності боржника відновити свою платоспроможність, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення 11.11.2015 провадження у справі про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", суд неодноразово продовжував строк процедури розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майном боржника.

Попереднє засідання суду відбулося лише 19.10.2016, на якому було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та призначено підсумкове засідання суду на 14.11.2016 (т.3, а.с.165-170).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що перші збори кредиторів ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" відбулися 14.11.2016. На зборах були присутні конкурсні кредитори з кількістю 11437 голосів, що становить більше двох третин від усіх голосів кредиторів. Збори кредиторів одноголосно затвердили порядок денний, обрали голову і секретаря зборів, обрали комітет кредиторів у кількості п'яти кредиторів (ТОВ "Транскарпатбуд", ТОВ "Офіс-центр 3", ОСОБА_8, ТОВ "Офіс-центр 4", Державна податкова інспекція у місті Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області). Збори кредиторів вирішили клопотати перед господарським судом про укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, за участі третьої особи (т.4, а.с.73-75).

Цього ж дня відбулося й засідання комітету кредиторів кредиторів ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття". Згідно з протоколом №1 засідання комітету кредиторів від 14.11.2016 прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про укладення мирової угоди та про продовження строку процедури розпорядження майном на два тижні для підготовки та укладення мирової угоди між боржником та кредиторами за участі третьої особи (т.4, а.с.76).

Голова комітету кредиторів представник ТОВ "Транскарпатбуд" подав 14.11.2016 суду протоколи зборів і засідання комітету кредиторів ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", клопотання про укладення мирової угоди та продовження строку процедури розпорядження майном боржника на два тижні для підготовки і укладення мирової угоди та пропозицію ТОВ "Маєрсам" щодо укладення мирової угоди (т.4, а.с. 70-76).

З матеріалів справи вбачається, що розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Білоусова Т.Д., всупереч рішенню комітету кредиторів, 14.11.2016 подала суду клопотання про прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білоусову Т.Д. (т.4., а.с.31-68).

Посилаючись на приписи ст.ст. 27, 37 Закону, приймаючи рішення про перехід до ліквідаційної процедури, суд першої інстанції зазначив, що строк розпорядження майном боржника сплив, відкладення справи порушить процесуальний строк, а відтак у задоволенні клопотання комітету кредиторів про продовження процедури розпорядження майном відмовив.

Відносно клопотання комітету кредиторів про укладення мирової угоди та продовження строку процедури розпорядження майном боржника на два тижні для підготовки і укладення мирової угоди, суд першої інстанції зазначив, що клопотання комітету кредиторів про укладення мирової угоди, підписане головою та секретарем зборів, однак, присутніми на засіданні кредиторів їх представниками не підписане. Окрім того, представником ДПІ у м. Ужгороді зазначено про непогодження рішення зборів кредиторів про наявність підстав для укладення мирової угоди та схвалення ним передачі такого до суду.

Задовольняючи клопотання розпорядника майна про перехід до ліквідаційної процедури, суд першої інстанції виходив з того, що визнана судом кредиторська заборгованість боржника становить близько 13 млн. грн., вартість матеріальних активів становлять близько 9 млн. грн. Боржник не має можливості повністю відновити свою платоспроможність та розрахуватися із всіма визнаними судом кредиторами. Виконання зобов'язань боржника третьою особою в мировій угоді повинно бути підтверджено не тільки листом такої третьої особи, а також іншими доказами, які б підтверджували, що при реалізації умов мирової угоди буде вирішена проблема відновлення платоспроможності підприємства, погашення боргів, здійснення розрахунків з кредиторами, створення надійного фундаменту для забезпечення прибуткового та стійкого розвитку підприємства. Проте, такі докази у матеріалах справи відсутні та учасниками до судового засідання не подані.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, встановивши порушення судом першої інстанції ст.ст.27, 37, 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.42, 47, 43 ГПК України, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 14.11.2016 суд не мав законних підстав приймати рішення про визнання боржника банкрутом, оскільки ні зборами кредиторів, ні комітетом кредиторів таке рішення не приймалося, і відповідно до вимог ч.4 ст.27 Закону суд вправі був вирішити питання про визнання боржника банкрутом за наявності ознак протягом п'яти днів після дати закінчення процедури розпорядження майном, отже не раніше 25.11.2016 (20.11.2016 день закінчення процедури розпорядження майном).

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення приписів ч.3 ст.27 Закону, суд першої інстанції виніс рішення про визнання боржника банкрутом, на підставі клопотання розпорядника майна боржника, а не як того вимагає Закон - на підставі рішення зборів кредиторів боржника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що місцевим господарським судом при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом не враховано, що перші збори кредиторів і засідання комітету кредиторів відбулись 14.11.2016 і на цю ж дату було призначене підсумкове засідання суду, тому учасники провадження не могли одночасно із прийнятими зборами і комітетом кредиторів рішеннями про укладення мирової угоди подати на затвердження суду заяву, як цього вимагає стаття 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно з вимогами ст.81 Закону, у призначеному для розгляду мирової угоди судовому засіданні господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, у тому числі й оцінити позицію ДПІ у м. Ужгороді щодо умов мирової угоди, можливості затвердження чи відмови у затвердженні такої.

Таким чином, суд апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. ст.103, 104, 105 ГПК України, встановивши порушення судом першої інстанції вимог ст.ст.27, 37, 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.42, 47, 43 ГПК України виніс законну та обґрунтовану постанову про скасування постанови господарського суду Закарпатської області від 14.11.2016.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Білоусової Таміли Дмитрівни залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі №907/1125/15 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді І.Ю. Панова

В.Ю. Поліщук