Ухвала суду № 671250, 18.01.2007, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22-600 Категорія 21

Головуючий у 1 інстанції Лінник О.П.

 Доповідач Біляєва О.М.

18 січня 2007 року

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Висоцької B.C.,

суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,

при секретарі Таранець В.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар"їнському районі про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Мар"їнського районного суду від 18 жовтня 2006 року даний позов задоволений частково і з відповідача на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, стягнуто 10000 гр.

З рішенням суду не погодився відповідач і подав апеляційну скаргу.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Марийському районі в апеляційній скарзі просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог .

В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК. Судом не враховано, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей. Крім цього, апелянт вважає, що даний спір регулюється трудовим законодавством, тому позивачем порушений строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача Мардахова О.О. підтримала вимоги скарги з викладених в ній мотивів.

Позивач ОСОБА_1 з доводами скарги не погодився, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Суд першої інстанції, розглядаючи вимоги позивача та задовольняючи їх частково, виходив з того, що позивач більше 33 років працював на вугільних підприємствах в шкідливих умовах. Висновком МСЕК від 12 січня 2005 року позивачу вперше встановлений ступінь стійкої втрати професійної працездатності 25% в зв'язку з

2

професійним захворюванням - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології. Ушкодження здоров'я спричиняє позивачу моральні та фізичні страждання, тому відповідно до Закону відповідач повинен відшкодувати потерпілому моральну шкоду.

Апеляційний суд, вислухавши суддю-доповідача Біляєву О.М., пояснення

осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи

апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду

залишити без змін з таких підстав.

Згідно статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме на Фонд соціального страхування покладено обов»язок своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, що заподіяна працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я, в тому числі сплатити йому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння шкоди. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати.

Визначений судом розмір моральної шкоди 10000 гр. передбачений матеріальним законом та відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача.

Суд врахував конкретні обставини справи, характер та тривалість моральних страждань позивача, дихання якого внаслідок професійного захворювання ускладнене, що вимагає від потерпілого додаткових зусиль для організації життя. Судом при визначені розміру компенсації моральної шкоди прийнято до уваги істотність вимушених змін у життєвих стосунках ОСОБА_1, оскільки в зв'язку з ушкодженням здоров'я позивач постійно відчуває фізичний біль, проходить лікування.

Апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, визначений судом першої інстанції, є справедливою компенсацією моральних страждань потерпілого.

Доводи скарги відповідача про те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК, безпідставні і не ґрунтуються на законі, який не передбачає обов'язковість висновків МСЕК в данному випадку. Ушкодження здоров'я, що потягло стійку втрату працездатності , свідчить про наявність моральних страждань у потерпілого.

Посилання на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди та який набрав чинності з 1.01.2006 року, не є переконливими, оскільки спірні правовідносини виникли до 01 січня 2006 року.

Крім цього, відповідно до статті 25 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" усі види страхових виплат і

3

соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Щодо строку звернення до суду, то даний спір не є трудовим, тому вимоги статті 233 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом 1 інстанції вірно встановлені обставини справи, дана їм належна правова оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства. Наведені у апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст.307 ч.І п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Мар"їнському районі відхилити.

Рішення Мар"їнського районного суду від 18 жовтня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар"їнському районі витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 1 гр. 50 коп. (розрахунок 35228011000992, ОКПО 02891428, МФО 824016 в УДК в Донецькій області, одержувач - Апеляційний суд Донецької області).

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.