Ухвала суду № 67123879, 13.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6315/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої суддіХобор Р.Б.

суддів:Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засіданняГелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2017 року у справі № 155/1772/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2016 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії в розмірі 90 % від сум її заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за період з 01 травня 2007 року по 08 червня 2016 року включно залишено без розгляду.

Визнано дії Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо неврахування ОСОБА_1 стажу державної служби понад 20 років при проведенні перерахунку її пенсії неправомірними.

Зобов'язано Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" № 3723-XII в розмірі 90 % від сум її заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 09 червня 2016 року, та здійснити виплату недоотриманих коштів у зв'язку з проведеним перерахунком.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, яке покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Горохівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує те, що обчислення стажу державної служби належить до компетенції відповідного кадрового підрозділу державного органу, з яким державний службовець перебуває чи перебував у трудових відносинах, та на момент призначення позивачу пенсії чинним законодавством, серед обов'язків працівника, який нараховує пенсію, не було передбачено повноважень щодо звірки стажу, який зазначений у довідці, із записами в трудовій книжці державного службовця. Перерахунок пенсії проводиться за бажанням пенсіонера на підставі поданої заяви та довідки про заробітну плату, але у всіх довідках, які були представлені позивачем для перерахунку пенсії, стаж її державної служби позивача вказаний як 15 років. Крім цього зазначає, що спірні правовідносини щодо перерахунку пенсії виникли після набрання чинності Законом України «Про державну службу», а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Локачинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області (як правонаступника управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області) та з 05 листопада 2002 року отримує пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 85 % її посадового окладу з урахуванням передбачених законодавством надбавок. До призначення пенсії позивач перебувала на посаді начальника відділу освіти і науки Горохівської районної державної адміністрації Волинської області та продовжувала працювати на цій посаді до 05 листопада 2007 року. Як вбачається з довідки № 9, виданої 16 листопада 2002 року головою Горохівської районної державної адміністрації Волинської області, стаж державної служби позивача станом на день призначення пенсії становив 15 років.

30 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із проханням перерахувати її пенсію у зв'язку з тим, що станом на 05 листопада 2007 року стаж її державної служби становив не 15, а 22 роки.

З листа заступника начальника Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області № 276/С-01 від 06 грудня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні такого перерахунку.

14 квітня 2017 року позивач подала клопотання про зменшення позовних вимог та просила залишити без розгляду її позовні вимоги щодо визнання дій відповідача незаконними та зобовязання вчинити певні дії в частині визнання відмови у проведенні перерахунку її пенсії від зарплати працюючого державного службовця.

Ухвалою від 19 квітня 2017 року Горохівського районного суду Волинської області за заявою ОСОБА_1 позовні вимоги щодо проведення перерахунку її пенсії у зв'язку із підвищенням посадових окладів і зміни структури заробітної плати державним службовцям, було залишено без розгляду.

Щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням стажу державної служби понад 20 років, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.

З розпорядження Горохівської районної державної адміністрації Волинської області від 27.04.2006 року № 28-ос "Про зміни в розмірі щомісячної надбавки за вислугу років ОСОБА_1В." вбачається, що станом на 1 вересня 2005 року позивач має 20 річний стаж державної служби.

Розпорядженням Горохівської районної державної адміністрації Волинської області від 05.11.2007 року № 56-ос "Про звільнення ОСОБА_1В." підтверджено, що стаж державної служби, який дає право на виплату допомоги позивачу, станом на 05.11.2007 року, становить 22 роки 2 місяці.

Отже, апеляційним судом встановлено те, що стаж державної служби ОСОБА_1 на день звільнення із займаної посади становив 22 роки 2 місяці.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що дії Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо неврахування ОСОБА_1 стажу державної служби понад 20 років при проведенні перерахунку її пенсії є неправомірними.

На час звернення позивача ( 30.11.2016 року) за перерахунком пенсії набрав законної сили Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року.

Згідно п.2 "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Отже, на час звернення позивача за перерахунком втратила чинність стаття 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців.

Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 1 травня 2016 року, не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів.

Щодо невключення до складу заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та інших виплат з яких сплачено судовий зір на загальнообовязкове пенсійне страхування, то апеляційний суд зазначає наступне.

За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» ( в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачці) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Поряд з цим, згідно ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог щодо перерахунку призначеної пенсії поданий після закінчення шестимісячного строку звернення до суду, який в даному випадку слід обчислювати з дня подачі позову до суду, тобто з 09.02.2016 року. Судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними, тому позов в цій частині за період, що виходить за межі шестимісячного строку, вірно залишено без розгляду.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальних допомог, винагороди за вислугу років, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно з нормами чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а постанову Горохівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2017 року у справі № 155/1772/16-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4