Ухвала суду № 67120833, 09.06.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/1321/17

пр.4-с/336/87/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Наумов О.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1, зацікавлені особи старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_2, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», на дії та рішення державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою 06.03.2017 року, згідно якої просить визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_2, щодо прийняття до примусового виконання виконавчого документа №027/11864/2012 виданого 04.06.2013 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 2103,89 грн. заборгованості з квартирної плати та комунальним послугам на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» та скасувати постану державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження №52598991 від 03.10.2016 року.

Ухвалою суду від 07.03.2017 року вказану скаргу залишено без рогляду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24.05.2017 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 07.03.2017 року, справу направлено до того ж суду першої інстанції на повторний розгляд процесуального питання.

Справа надійшла до суду 08.06.2017 року.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України та п. 12 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК), незалежно від місця виконання судового рішення.

Крім того, відповідно до ст.383 ЦПК України та п.16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року, скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Статтею 385 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Статтею 72 ЦПК України визначено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Скаржником у своїй заяві про поновлення строку на оскарження дії державного виконавця вказано, що вона ознайоимлась з матеріалами виконавчого провадження №52598991 ще 31.01.2017 року, та дії державного виконавця вона намагалась оскаржити в Шевченківському районному суді м.Запоріжжя 06.02.2017 року шляхом подання відповідної скарги.

В той же час ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.02.2017 року вищевказану скаргу було повернуто скаржнику.

Скаржник заявляє, що підставою для повернення скарги було те, що в скарзі були обєднані вимоги, що стосуються різних виконавчих проваджень по виконанню різних рішень.

Скаржником не надано документів на підтвердження того, що про існування виконавчих проваджень вона дізналась лише у січні 2017 року в ході ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень.

Документом на підтвердження цього факту може бути, наприклад, заява боржника про ознайомлення з виконавчим провадженням, подана в установленому порядку до органу ДВС, чи інші документи, які підтверджують такі обставини.

Натомість скаржником не надано жодного документу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення зі скаргою на дії та рішення державного виконавця.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити скаргу ОСОБА_1 без руху для надання документів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою

Керуючись ст.ст. 207, 208-210, 293, 383 ЦПК України, Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, зацікавлені особи старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_2, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», на дії та рішення державного виконавця залишити без руху.

Надати скаржникові для усунення вищезазначених недоліків триденний строк з моменту отримання ухвали суду, інакше заяву вважати неподаною і повернути скаржникові.

Надіслати копію ухвали скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Наумов