Рішення № 67120504, 25.05.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12270/16-ц 2/335/373/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., при секретарі Гончаренко М.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в особі Запорізької дирекції про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в особі Запорізької дирекції про стягнення страхового відшкодування.

У позовній заяві вказує наступне.

05.08.2015 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в особі директора Запорізької дирекції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір № 1245/15-Т/ЗП117 добровільного страхування наземного транспорту - автомобіля Land Rover Range Rover EVOQUE реєстраційний номер AP4514AM, номер кузова НОМЕР_1, що належить їй на праві приватної власності. Строк дїї договору з 06.08.2015 року по 05.08.2016 рік

Вказує, що 31.01.2016 року особою, яка була допущена до керування автомобілем, а саме її донькою ОСОБА_3, було виявлено, що належний їй транспортний засіб було викрадено, про що вона повідомила правоохоронні органи.

Зазначає, що наступного дня, 01.02.2016 р., відповідно до умов договору страхування, вона повідомила ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про настання події, що носить ознаки страхового випадку та 26.04.2016 р. подала заяву про виплату страхового відшкодування, однак відповідачем його не виплачено.

У зв'язку з чим, просила суд стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на її користь 1358000 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, 2030 грн. грн. витрат на правову допомогу.

05.05.2017 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, та просить суд стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на її користь суму основного боргу 1358000 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 159402,04грн., а також 2030 грн. грн. витрат на правову допомогу та судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у заяві, та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.08.2015 р. що між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в особі директора Запорізької дирекції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір № 1245/15-Т/ЗП117 добровільного страхування наземного транспорту автомобіля Land Rover Range Rover EVOQUE реєстраційний номер AP4514AM, що належить останній на праві приватної власності.

Згідно п. 10 договору страхування страхова сума становить 1400000 грн..

Пунктом 22.1 договору визначено, що за його умовами, страховик бере на себе зобовязання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, наведеними в п. 22.2 договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості.

Відповідно до п. 22.2.1 договору страховим ризиком визнається викрадення, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом крадіжки, грабежу, розбою під час його знаходження в будь-якому місці в будь-який час.

В судовому засіданні встановлено, що 31.01.2016 року, у ранковий час, невстановлена особа, перебуваючи біля буд. №2 по вул. Сєдова у м. Запоріжжя незаконно заволоділа автомобілем марки Land Rover Range Rover EVOQUE державний реєстраційний номер AP4514AM в кузові чорного кольору.

Відомості по даному факту внесено до ЄРДР за № 12016080060000457 від 31.01.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України

Відповідно до п. 25.1.3 договору, в разі настання передбаченої у п. 22.2 договору події, страхувальник зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з моменту настання події письмово сповістити про це страховика шляхом надання повідомлення про страховий випадок встановленої страховиком форми.

Як слідує із пояснень представника позивача та матеріалів справи, 01.02.2016 р. позивачем письмово було повідомлено ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про настання даного страхового випадку і даний факт сторонами не оспорюється.

П.п. 25.1.11, 26.1.4 Договору встановлений обовязок страхувальника для підтвердження настання страхового випадку надати страховику довідку МВС про викрадення транспортного засобу, повідомлення про початок кримінального провадження, основний та додатковий комплект ключів до замку запалювання транспортного засобу, ключі механічного протиугінного пристрою, пристрої дистанційного управління протиугінною системою, а також документи, які надають право на управління застрахованим транспортного засобу ( в тому числі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).

Як слідує із пояснень представника позивача та матеріалів справи, представником позивача було передано ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 16.05.2016 р. витяг з ЄРДР та копію довідки про викрадення, а 30.05.2016 р. позивачкою було передано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та основний та додатковий комплект ключів від замка запалювання, про що складений відповідний акт приймання-передачі.

Проте, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування з посиланням на той факт, що, позивачкою порушено вимоги п. 25.1.11 Договору, так як вона надала Відповідачу неповний комплект ключів до застрахованого транспортного засобу При цьому відповідач посилається на інформацію, яку він отримав від офіційного імпортера Land Rover в Україні ТОВ «Віннер Моторс Україна, Лтд», відповідно до якої надані ключі не являються повним комплектом ключів запалення автомобіля Land Rover, так як в них відсутні резервні (аварійні) механічні ключі, а також надані ключі є різними

В запереченнях на позовну заяву ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» також, як на додаткову підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування, посилається на те, що позивачка не виконала вимоги п. 27.6 Договору, а саме не підписала з відповідачем договір абандону (угоду про обовязок страхувальника у разі, якщо викрадений транспортний засіб буде пізніше знайдено, передати страховику право власності на нього)

Однак, на думку суду, така відмова ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, так як у відповідності до договору страхування, було застраховано майнові інтереси позивача, пов'язані із володінням, користуванням та розпоряджанням належним йому автомобілем та згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків і на підставі ст. 629 ЦК України він є обов'язковим до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» та ч. 1 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

- навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового випадку;

- вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

- подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

- отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим

страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

- несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

- інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Отже, виходячи зі змісту вказаних норм слідує, що при настанні страхового випадку, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є таким випадком і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Зокрема, ненадання повного комплекту ключів від застрахованого транспортного засобу, або не підписання договору абандону, може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування.

Наведене викладене у п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», де розяснено, що з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Таким чином, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку, визнання (не заперечення) страховиком, що мав місце страховий випадок і не надання страхувальником визначеного договором переліку всіх речей та документів, що стосуються страхового випадку, не може бути підставою для відмови у здійснені страхової виплати.

До того ж суд критично ставиться до інформації, наведеної у листі №833 від 20.10.2016 р. ТОВ «Віннер Моторс Україна, Лтд», так як відповідачем не надано підтвердження достатніх повноважень та кваліфікації у особи, яка надала такий висновок, не надано відповідей відповідних інженерно - технічних відділів виробників, на які є посилання у висновку.

Крім того, як випливає з пояснень представника позивача, застрахований транспортний засіб був придбаний позивачкою у попереднього власника разом з цим комплектом ключів, та саме цим комплектом ключів вона користувалася під час укладення договору страхування.

У п. 19 Договору також вказано, що огляд транспортного засобу був зроблений ОСОБА_4, та Договір не містить будь-яких застережень про те, що ключі від застрахованого транспортного засобу є різними.

А тому, в даному випадку посилання відповідача на ненадання позивачкою повного комплекту ключів від застрахованого транспортного засобу або не укладення нею договору абандону не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Також судом встановлено, що про відсутність підписаного договору абандону відповідач вперше зазначив лише у запереченнях на позовну заяву, в той час, як у листі ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» № 271016-02574/к/у від 27.10.2016 року, якім ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, про відсутність підписаного сторонами договір абандону, як про підставу для відмови зазначено не було.

Крім того, суд зазначає, що у судовому засіданні сторони надали суду належним чином укладений під час розгляду справи договір абандону від 03.05.2017 року.

Суд, враховуючи вищенаведене, а також з огляду на те, що питання про укладення договору абандону врегульовано сторонами, вважає, що посилання відповідача на відсутність підписаного сторонами договір абандону, як на підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування, є безпідставним.

Згідно ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 24.1.3 договору страхування, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до п. 27.5. Договору у разі настання страхової події за ризиком Викрадення страхове відшкодування виплачується в розмірі дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку але не більше страхової суми вказаної в розділі 10 цього Договору (з урахуванням умов п. 27.22. Договору) за вирахуванням встановленої згідно з розділом 12 Договору франшизи.

П. 10 Договору встановлено загальну страхову суму у розмірі 1400000 грн., а п. 12.1 Договору встановлено, що франшиза за ризиком «Викрадення» складає 42000 грн. (3% від страхової суми.).

Таким чином, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню, становить 1400000 грн. 42000 грн. франшизи = 1358000 грн.

Також підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення інфляційних втрат, які виникли за час прострочення виконання грошового зобовязання.

Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 27.3 Договору Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 (десяти) робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової Заяви на виплату страхового відшкодування та інших необхідних документів та речей згідно з розділом 26 Договору. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до п.27.13 Договору. Рішення Страховика про здійснення виплати страхового відшкодування оформлюється Страховим актом.

Судом встановлено, що листом № 040716-22577/к від 04.07.2016 р. відповідач повідомив, що на підставі п. 27.13 Договору ним вирішено відстрочити прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування терміном до 3 місяців, починаючи з дати надання ОСОБА_1 всіх необхідних речей та документів. тобто з 30.05.2015 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідач фактично визнав, що ОСОБА_1 надала всі необхідні речи та документи, та був зобовязаний прийняти рішення про виплату страхового відшкодування в строк до 31.08.2016 року, тобто після спливу тримісячного строку. Як свідчать матеріали справи, відповідач цього обовязку не виконав.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивачки про те, що обовязок відповідача виконати свої зобовязання по виплаті страхового відшкодування за договором виник починаючи з 01.09.2016 року.

З урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання та відповідно до роз'яснення Верховного Суду України від 3 квітня 1997 року № 62-97 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» сума боргу з урахуванням індексу інфляції за договором 01.09.2016 року до 05.05.2017 року становить1517402, 04 грн. з наступного розрахунку: 101,80% (індекс інфляції за вересень 2016 р.) ? 102,80% (індекс інфляції за жовтень 2016 р.) ? 101,80% (індекс інфляції за листопад 2016 р.) ? 100,90% (індекс інфляції за грудень 2016 р.) ? 101,10% (індекс інфляції за січень 2017 р.) ? 101,00% (індекс інфляції за лютий 2017 р.) ? 101,80% (індекс інфляції за березень 2017 р.) = 111,738% х 1358000 грн./100 = 1517402,04 грн.

Самі втрати від інфляції, які підлягають стягненню, складають 1517402,04 грн. - 1358000 грн. = 159402,04грн.

Крім того, підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Як слідує із розрахунку та актів виконаних робіт за надання правової допомоги позивачем сплачені кошти в сумі 2030 грн., а тому їх слід стягнути з відповідача на його користь.

Також підлягають стягненню з відповідача судові витрати, повязані зі сплатою позивачем судового збору в сумі 6890 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 509, 526, 625, 979, 991 ЦК України, ст.ст. 16, 26 Закону України «Про страхування», 10, 11, 60, 62, 84, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРИШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в особі Запорізької дирекції про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в особі Запорізької дирекції (ідентифікаційний код 33908322) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму основного боргу в розмірі 1358000 (один мільйон триста пятдесят вісім тисяч) грн. та інфляційні втрати в суми 159402 (сто пятдесят девять тисяч чотириста дві) грн. 04коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в особі Запорізької дирекції (ідентифікаційний код 33908322) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) судові витрати в сумі 8920 грн., які складаються з суми судового збору в розмірі 6 890 (шість тисяч вісімсот девяносто) грн. та суми витрат на правову допомогу в розмірі 2 030 (дві тисячі тридцять) грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.В. Воробйов