Вирок № 67112051, 14.06.2017, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/4/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2017 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Самолюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12016180170000430 від 19 вересня 2016 року

по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, непрацюючого, раніше несудимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

сторонами кримінального провадження є:

прокурор Мусіюк Т.В.

потерпілий ОСОБА_2

обвинувачений ОСОБА_1

встановив

ОСОБА_1, 27.05.2016 року, приблизно о 15 год. 30 хв., діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання, у житловому будинку, що розташований по вул. Хутір Братеничі, 2, в с. Вілія Острозького району Рівненської області, шляхом вільного доступу, таємно викрали майно, що належало на праві приватної власності ОСОБА_2 та зберігалось у названому будинку, а саме: зварювальний інвертор марки «Дніпро-М ММА-250 DL», вартістю 1543 грн. 67 коп., кутову шліфувальну машинку марки «VORHUT VA130C», вартістю 1184 грн. 08 коп.

В подальшому ОСОБА_1 із ОСОБА_3 шляхом продажу ОСОБА_4 реалізували викрадене майно, таким чином розпорядилися ним на власний розсуд. В результаті вчиненого кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно майнову шкоду у розмірі 2727 грн. 75 коп.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України, так як ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

20 грудня 2016 року між потерпілим ОСОБА_2, якому на підставі ч.4 ст. 56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження надано право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення у даному кримінальному провадженні № 12016180170000430 та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_2, та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України. Так, обвинувачений ОСОБА_1Ю у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, погоджується з тим, що завдані в результаті вчиненого ним кримінального правопорушення збитки, відшкодовані в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2, зобов'язується погодитись з тим, що завдані в результаті вчиненого кримінального правопорушення збитки, відшкодовані в повному обсязі.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинення кримінального правопорушення, а саме за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком .

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджене покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.2 ст.185 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом з`ясовано, що потерпілий ОСОБА_2, повністю усвідомлює зміст укладеної з обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого ОСОБА_1 визнає себе винуватим, цілком розуміє наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2, та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Речові докази у відповідності до вимог ст.100 КПК України, вважати повернутими потерпілому ОСОБА_2

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

засудив

затвердити угоду від 20 грудня 2016 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 20 грудня 2016 року покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, призначивши іспитовий строк 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - обов'язок періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 527 грн. 76 коп. (Отримувач: державний бюджет м. Острог, код отримувача 38043501, р/р 31112115700005, банк отримувача ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017).

Речові докази - зварювальний інвертор марки "Дніпро-М ММА-250 LD", кутова шліфувальна машинка марки "VORHUT VA 130 С", вважати повернутими потерпілому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_5