Ухвала суду № 67111230, 12.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4763/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів – Станкевича В.А., Цюри Т.В., при секретарі – Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію,-

встановила:

10 листопада 2015р. ОСОБА_3 звернувся з позовом, який остаточно уточнив просив суд стягнути з ОСОБА_2 за спожиту електричну енергію 9796грн.10коп., моральну шкоду в сумі 10000грн., за надання правової допомоги 2000грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 вказав, що він за договором купівлі-продажу від 07 вересня 2012р. придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

10 вересня 2012р. він отримав повідомлення від ВАТ «ЕК Одесаобленерго» про сплату боргу за електроенергію у розмірі 5522грн.15коп., який не сплатив ОСОБА_2

Одночасно в повідомленні було зазначено, що заборгованість має бути сплачено протягом 10 днів з дня отримання повідомлення, та у разі несплати, постачання електроенергії буде припинено. Тому він 03 січня 2013р. сплатив вказаний борг в сумі 5528грн.87коп. за спожиту електричну енергію, яку він не використовував. Позивач просив стягнути з відповідача саме 9796грн.10коп., з урахуванням індексу інфляції.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016р. позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9796грн.10коп., судові витрати в сумі 551грн.20коп.

Ухвалою суду від 29 березня 2017р. представнику ОСОБА_2 було відмовлено у задоволені заяви про перегляд заочного рішення суду (а.с.117).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення суду скасувати, ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3, посилаючись на те, що судом було ухвалено заочне рішення, та він був позбавлений надати суду першої інстанції свої заперечення проти позову (а.с.120-122).

Справу розглянуто у відсутності ОСОБА_2, і його представника ОСОБА_4, які були належним чином сповіщені про слухання справи в апеляційній інстанції, про причини неявки суд не сповістили.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, ОСОБА_3, який просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановлені фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв’язок доказів в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за договором купівлі-продажу від 07 вересня 2012р. ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

10 вересня 2012р. ОСОБА_3 отримав повідомлення від ВАТ «ЕК Одесаобленерго», що квартира була продана із боргом за електроенергію у розмірі 5522грн.15коп., який слід сплатити. Одночасно в повідомленні було зазначено, що заборгованість має бути сплачено протягом 10 днів з дня отримання повідомлення, та у разі несплати, постачання електроенергії буде припинено.

03 січня 2013р. ОСОБА_3 заплатив вищевказаний борг в сумі 5528грн.87коп., а саме за послуги, які було отримано відповідачем.

Суд першої інстанції обґрунтовано з урахуванням зазначених норм і рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі №62-97р від 03квітня 1997р., щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ визначив суму індексу інфляції станом на вересень 2015р., що становить 177,4%, та загальна сума, яку ОСОБА_2 зобов’язаний сплатити на користь позивача складає 9796грн.10коп.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судова колегія прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не містять доказів, які б давали апеляційному суду підстави встановити факт порушення відповідачем немайнових прав позивачів.

Безпідставними є доводи апелянта відносно того, що нібито сума боргу за електроенергію ввійшла до суми договору купівлі-продажу, оскільки з п.5 вказаного договору купівлі-продажу вбачається, що «Продавець», тобто ОСОБА_2 свідчить, що квартира не продана, не подарована, не заставлена, та не має будь-яких обтяжень, в тому числі боргів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: В.А. Станкевич

ОСОБА_5