Ухвала суду № 67111225, 12.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4319/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів – Станкевича В.А., Цюри Т.В., при секретарі - Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 20 березня 2017р. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Актабанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И Л А :

30 червня 2016р. ПАТ «Актабанк» звернувся з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 0860685504/Т/973808 від 05 грудня 2013р. в розмірі 52461грн.41коп., судовий збір в розмірі 1378грн.

В обґрунтування позову представник банку вказав, що 05 грудня 2013р. між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №0860685504/Т/973808, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 50000грн., зі сплатою 0,01 % річних. Відповідачка свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, та станом на 08 червня 2016р. має заборгованість в сумі 52461грн.41коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 41004грн.40коп., прострочена заборгованості 15167грн.85коп., по відсоткам заборгованість 7,01грн., в тому числі прострочена заборгованість 6,66 гривень; комісія за обслуговування кредиту 10400грн., в тому числі прострочена 10400грн., штраф по кредиту 1050грн.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що вона не сплачувала кредит у зв’язку зі зміною реквізитів банку, що вона зверталася до інших банків, але там відмовляли в прийомі платежів.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 20 березня 2017р. позов ПАТ «Актабанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Актабанк» заборгованість за кредитним договором № 0860685504/Т/973808 від 05 грудня 2013р. в розмірі 52461грн.41коп., судовий збір в сумі 1378грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити рішення про відмову у задоволені позову банку, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме те, що вона не знала на який рахунок слід сплачувати гроші, та вона не була належним чином сповіщена про зміну транзитного рахунку банку, що судом безпідставно не зменшено розмір неустойки.

Заслухавши суддю доповідача, представника ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 309 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 05 грудня 2013р. між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №0860685504/Т/973808, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 50000грн.

Відповідно до п.п.2.1.1 кредитного договору процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 0,01 % річних та включається в суму щомісячного платежу. Згідно п.п.2.1.2 кредитного договору позичальник сплачує банку щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 1200грн., що зараховується як 2,40 % від суми кредиту вказаного в п. 2.1 кредитного договору, та включається в суму щомісячного платежу.

Згідно до п.п. 2.1.3 кредитного договору погашення кредиту, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, сплата комісії за супроводження кредиту здійснюється позичальником щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, 15 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 2033грн.55коп., з кінцевою датою погашення всієї заборгованості за кредитом 04 грудня 2018р. на умовах, визначених кредитним договором, згідно додатку №1, що є невід’ємною частиною кредитного договору.

Згідно п.п.4.3.3 п. 4.3 кредитного договору позичальник зобов’язаний суворо дотримуватися положень кредитного договору, погасити банку в повному обсязі кредит в строк, встановлений в п.п.2.1.3 кредитного договору; сплачувати банку проценти та комісії в строки, встановлені в п.п. 2.1.3 кредитного договору, тощо.

Відповідно до п.п. 4.2.4 п. 4.2 кредитного договору банк має право вимагати повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій та можливих штрафних санкцій за кредитним договором, зокрема у разі затримання позичальником сплати частини кредиту або процентів та комісії щонайменше на 30 календарних днів, тощо. Згідно п. 5.1 кредитного договору у разі прострочення позичальника строків погашення кредитів щомісячного платежу/частини щомісячного платежу банк має право вимагати від клієнта сплати штрафу у розмірі 350грн., за кожний прострочений щомісячний платіж або його частину на строк більше 5 календарних днів при сумі простроченого щомісячного платежу більше ніж 15грн.

Згідно розрахунків банку заборгованість складає в загальному розмірі 52461грн.41коп., а саме: заборгованість по тілу кредиту 41004грн.40коп., в тому числі прострочена заборгованості 15167грн.85коп., по відсоткам заборгованість 7,01грн., в тому числі прострочена заборгованість 6,66грн., комісія за обслуговування кредиту в сумі 10400грн., в тому числі прострочена 10400грн., штраф по кредиту 1050грн.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги твердження відповідачки про неможливість сплати кредиту через інші банки, оскільки її твердження спростовуються наданими квитанціями від 17.02.2015р., 27.05.2015р., 19.06.2015р., 20.07.2015р., 18.08.2015р., 28.09.2015р., 15.09.2014р., 14.10.2014р., 1.12.2014р.; з яких вбачається, що відповідачка сплачувала заборгованість за кредитом, але не в повній мірі.

Відповідачка не надала суду першої та суду апеляційної інстанції належні та допустимі докази, щодо неможливості сплачувати борг, а також щодо погроз з боку представників банку або осіб, які б були пов’язані з позивачем, та до органів внутрішніх справ з цього приводу відповідачка, з її слів, не зверталася.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки судом встановлено, що відповідачка не виконала зобов’язання, передбачені вищезазначеним кредитним договором у строк, встановлений цим договором, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у відповідності до ч.1 ст. 612, ст. 610 ЦК України її слід вважати такою, що прострочила виконання зобов’язання.

Згідно зі ст. 623 ЦК України, боржник, який прострочив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 не має.

Керуючись ст.ст. 303, 304,315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 20 березня 2017р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: Т.В.Цюра

ОСОБА_3