Ухвала суду № 67101939, 18.04.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2715/17

У Х В А Л А

про забезпечення позову

18 квітня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Крамара О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Дрогобицької міської ради, виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 про скасування рішення Дрогобицької міської ради, визнання недійсним договору та зобов’язання звільнити земельну ділянку, –

встановив:

Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати п.1.2 рішення сесії Дрогобицької міської ради „Про укладення договорів особистого строкового сервітуту для встановлення та обслуговування об’єктів торгівельного призначення” від 23.09.2015 № 1728; визнати недійсним договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 03.10.2016, укладений між Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради та СПД – ФО ОСОБА_1 та зобов’язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 24 кв.м.

З метою забезпечення позовних вимог, прокурором було подано заяву про забезпечення позову, у зв’язку з можливим вчиненням земляних та інших будівельних робіт на земляній ділянці, з приводу якої виник спір.

За клопотанням прокурора суд здійснює розгляд заяви про забезпечення позову за відсутності відповідачів та інших осіб, що беруть участь у справі, що відповідачє положенню ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Одним із видів забезпечення позову відповідно до положень ст. 152 ЦПК України є, зокрема, заборона вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 своєї постанови „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006 № 9, з відповідними змінами та доповненнями, роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається із матеріалів заяви прокурор, який має статус позивача (абз. 2 ч. 2 ст. 45 ЦПК України), просить забезпечити позов шляхом накладення заборони на вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій щодо встановлення тимчасової споруди, проведення будь-яких земляних та будівельних робіт на спірній земельній ділянці. На підтвердження того, що виконання рішення може бути утруднено прокурор надав суду акт обстеження земельної ділянки від 21.03.2017.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв’язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

В частині вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову до вступу рішення по справі в законну силу така вимога задоволенню не підлягає, оскільки ст. 154 ЦПК України чинність заходів забезпечення позову визначається інакше.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151-154, 210, 293, 294 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Заяву задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо встановлення тимчасової споруди, проведення будь-яких земляних та будівельних робіт на спірній земельній ділянці, розташованій по вул. В. Великого у м. Дрогобичі площею 24 кв.м.

В решті вимог заяви – відмовити.

Дані про стягувача: Дрогобицька місцева прокуратура Львівської області, адреса: 82100, м.Дрогобич вул.Шевченка 29.

Дані про боржника: ОСОБА_1, адреса: 82100, Львівська обл., м.Дрогобич вул.Богуна 8, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Ухвала набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Крамар