Ухвала суду № 67101848, 08.06.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 332/5270/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-сс/778/544/17 Слідчий суддя в 1 інст. - ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер 332/5270/15-к Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Гріпаса Ю.О.,

суддів Фоміна В.А., Шаповал О.С.,

при секретарі Вечеренко Є.М.,

за участю прокурора Нестерук О.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження і апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність керівника регіональної прокуратури.

Згідно зі змістом ухвали, 18.04.2017 ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність керівника регіональної прокуратури. В обґрунтування поданої скарги заявник зазначив, що він є потерпілим в обєднаному кримінальному провадженні №12015080030000713 стосовно арбітражного керуючого ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» досудове розслідування у якому здійснюється Заводським ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. Також в провадженні вказаного органу досудового розслідування перебувають кримінальні провадження №12013080030002437 стосовно посадових осіб ТОВ «Енергомашінвест» та №12017080030000501 стосовно посадових осіб ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод». Мотивуючи неефективністю досудового розслідування, ОСОБА_3 відповідно до вимог ч.5 ст.36 КПК України звернувся до прокурора Запорізької області із заявою про зміну підслідності вказаних кримінальних проваджень. Але, його звернення не було розглянуто прокурором з дотриманням вимог ст.220 КПК України, а спрямовано Запорізькій місцеві прокуратурі №1, що на думку заявника, свідчить про бездіяльність керівника регіональної прокуратури. Посилаючись на вимоги п.1 ч.1 ст.303 КПК України, просив зобовязати керівника регіональної прокуратури винести вмотивовану постанову про розгляд його заяви про зміну підсудності.

Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою слідчий суддя зазначив, що ч.1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження. Вимоги ОСОБА_3 в частині визнання бездіяльності керівника регіональної прокуратури не охоплюється положеннями п.1 ч.1 ст.303 КПК України. Відповідно до ст.36 КПК України керівник регіональної прокуратури наділений правом, а не обовязком доручення розслідування іншому органу досудового розслідування. Окрім цього оскільки прокурор Запорізької області не здійснює досудового розслідування та процесуальне керівництво у вказаних кримінальних провадженнях, посилання заявника на положення ст.220 КПК України є помилковим.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 зазначив що оскаржувана ухвала слідчого судді була винесена за його відсутності. Копію ухвали було отримано його представником адвокатом ОСОБА_4 21.04.2017. Сам він є мешканцем міста ОСОБА_5. Після отримання копії ухвали адвокатом знадобився певний час для її передачі заявнику і прийняття рішення про апеляційне оскарження. Вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, просив поновити відповідний процесуальний строк.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, просить її скасувати. З її змісту випливає також, що апелянт просить постановити нову ухвалу, якою задовольнити по суті його скаргу на бездіяльність прокурора.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що відповідно до положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого чи прокурора, у тому числі і у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобовязаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. На переконання апелянта досудове розслідування у вищевказаних кримінальних провадженнях органом досудового розслідування Заводським ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, проводилося неефективно. Відтак він керуючись п.5 ст.36 КПК України просив керівника прокуратури Запорізької області доручити здійснювати розслідування по вказаним кримінальним провадженням слідчим ГУНУ в Запорізькій області. Натомість 03.04.2017 року отримав лист начальника відділу прокуратури Запорізької області, зі змісту якого випливало, що клопотання про зміну підслідності не було розглянуто, а лише перенаправлено до Запорізької місцевої прокуратури №1 для організації його розгляду. Апелянт вважає, що висновки слідчого судді на предмет відмови у відкритті провадження за його скаргою є надуманими і суперечать загальним принципам і завданням кримінального провадження.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення, доводи апеляційної скарги а також вимоги клопотання про поновлення строку; прокурора, яка вважала ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи, упродовж розумного строку встановленим законом, незалежним і безстороннім судом. Положенням ст. 117 КПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді. Враховуючи вищевказане положення, а також те, що матеріалами провадження не спростовуються обставини викладені в клопотанні, з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_3 є мешканцем іншого міста і фактично строк на апеляційне оскарження ним було пропущено лише на один день, колегія суддів вважає можливим визнати причину пропуску останнім строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді поважною та поновити йому цей строк.

Щодо вимог апеляційної скарги по суті слід зазначити наступне.

Висновок слідчого судді щодо невідповідності питань, які порушені скаржником, а саме зобовязання керівника регіональної прокуратури винести вмотивовану постанову про розгляд його заяви про зміну підсудності, положенням ст.303 КПК України, є законним і обґрунтованим. Висновки слідчого судді узгоджуються із висновками зробленими в узагальненні ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування».

Суд апеляційної інстанції вважає, що твердження апелянта про належність оскаржуваної дії до тих, що передбачені ч.1 ст.303 КПК України, не відповідають змісту зазначеної статті і є помилковими. Частиною першою ст.303 КПК України передбачена можливість оскарження підозрюваним нездійснення процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобовязаний вчинити у визначений КПК строк.

Як правильно було зазначено в ухвалі слідчого судді, відповідно до ст.36 КПК України керівник регіональної прокуратури наділений правом, а не обовязком доручення розслідування іншому органу досудового розслідування, до того ж процесуальний закон не встановлює часові обмеження щодо можливість реалізації такого права. За наслідком звернення ОСОБА_3 були вчиненні відповідні заходи реагування, а саме, його звернення було направлено на розгляд до прокуратури нижчого рівня.

Доводи апеляційної скарги і самої скарги на бездіяльність щодо недотримання положень ч.1 ст.220 КПК України є безпідставними, з огляду на те, що прокурор Запорізької області не здійснює досудового розслідування та процесуальне керівництво у вказаних кримінальних провадженнях, відповідно він не є субєктом, який розглядає клопотання у кримінальному провадженні в розумінні ст.220 КПК України.

Колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали, з мотивів на які посилається апелянт.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року, задовольнити та поновити йому цей строк.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність керівника регіональної прокуратури, залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_6 ОСОБА_7