Ухвала суду № 67099123, 01.06.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/5956/17

Провадження № 2/520/7690/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01.06.2017

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності.

Разом з позовом, позивач надала клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що майновий стан позивача не дозволяє повністю сплатити судовий збір, оскільки вона не працює та на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, у зв’язку з чим, позивач просить відстрочити (або розстрочити) сплату судового збору, на три місяці, або зменшити чи звільнити від сплати судового збору.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши клопотання позивача про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст.119 ч.5 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно роз’яснень викладених у п. 29 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач просить відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, при цьому не довів неможливості, які б підтверджували про його скрутний матеріальний стан та неможливість сплатити судового збору. Та обставина, на яку позивач посилається, не є достатньою підставою для відстрочення слати судового збору.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, як вбачається у прохальній частині позову позивач просить виділити в натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59 «Г» квартира №81 – а саме, житлової площі 37,4 кв. м., кухні 14,1 кв.м., санвузла площею 3,9 кв.м., балкону площею 2 кв.м.; коридори площею 4,4 кв.м. та 2,4 кв. залишити у спільній частковій власності, тобто, позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Згідно ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000 грн.).

Відповідно до п.4 ч.2ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Згідно вимог ст. 80 ЦПК України, ціна позову повинна дорівнювати дійсній вартості майна на цей час.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 80 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно, або його витребування вартістю майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Згідно з ч.2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 606000 грн., однак, визначена позивачем у позовній заяві ціна позову не відповідає дійсної вартості спірного майна, оскільки позивачем не надано суду документів щодо оцінки спірного нерухомого майна на момент пред’явлення позову до суду, отже, у разі належного підтвердження ціни позову (довідка БТІ, експертне дослідження, тощо), позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання заяви майнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за реквізитами: отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача - УК у м. Одесі, код банку отримувача 828011, рахунок № 31218206700005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 та 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 119-122 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– п’ять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз’яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 5 днів після отримання її копії. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.