Ухвала суду № 67098592, 08.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» про поділ майна подружжя, визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та просив визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину:

транспортного засобу - автомобіль марки BMW, модель 320D, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2;

транспортного засобу - мотоцикл марки BMW, модель R NINET, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4;

квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

нежитлового приміщення секція 3, поверх 1, номер 1, площею 123,2 кв.м.

Також ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль марки BMW, модель 320D, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на ім'я ОСОБА_1

Справа № 755/3936/17 № апеляційного провадження:22-ц/796/7212/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Астахова О.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.04.2017 заяву задоволено. Накладено арешт на автомобіль марки BMW, 2013 року випуску, модель 320D, номер шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, у задоволенні заяви відмовити. Посилається на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що оскаржувана ухвала порушує її права, як власника автомобіля, який вибув із володіння відповідача з відома та за згодою позивача, в період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Зазначила, що позивачем не оспорюється договір відчуження автомобіля, жодних вимог до ОСОБА_1 не заявлено, яка не є відповідачем по справі.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені судом про час та місце слухання справи. На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції, перевіривши відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, дійшов висновку, що є належні правові підстави для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, у спосіб накладення арешту на майно.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що накладення арешту на майно, як спосіб забезпечення позовних вимог, може бути застосований судом не в будь-якому випадку, а лише при існуванні реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення майнового позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись до суду, заявник належним чином вказав причини, у зв'язку із якими необхідно вжити заходи забезпечення позову та обґрунтував існуванням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що предметом судового розгляду є майновий спір щодо поділу спільного сумісного майна подружжя.

Відчуження спільного автомобіля марки BMW, 2013 року випуску, модель 320D, реєстраційний номер НОМЕР_2 відбулося під час знаходження вищезгаданих осіб у шлюбних відносинах, в зв'язку з чим при розгляді справи суду необхідно з'ясувати чи відчужувався останній за взаємною згодою подружжя.

Враховуючи те, що спірне майно може бути відчужене на момент виконання рішення, тому наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів визнає законними й належно мотивованими висновки районного суду про наявність підстав до вжиття заходів забезпечення позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що автомобіль знаходиться на праві власності ОСОБА_1 відповідно до Договору купівлі-продажу 8044/2016/153348 транспортного засобу від 27.10.2016 (а. с. 18), яка не є стороною по справі, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, враховуючи вищезгадані обставини.

Крім того, накладення арешту на автомобіль не позбавляє власника останнього володіти ним, а лише наявна заборона щодо його відчуження.

Отже, ухвала суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303,304,312,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк