Рішення № 67098266, 07.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.2017 Справа № 904/5372/17За позовом Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Вільногірськ Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ Дніпропетровської області

про стягнення 530 402 грн. 24 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 02.06.2017р. №032/17;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 530 402 грн. 24 коп., що складає 511 484 грн. 97 коп. заборгованості за послуги, надані відповідно до умов договору від 17.05.2015р. №254-2 про надання послуг по прийому стічних вод до каналізаційних споруд, 15 243 грн. 73 коп. пені, 1 742 грн. 23 коп. 3% річних та 1 931 грн. 31 коп. інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не зявився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання було отримано відповідачем 17.05.2017р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 86).

Приймаючи до уваги, що:

- відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору;

- суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору;

- відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи;

- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обовязків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;

- обовязок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смирнова проти України);

- тому суд доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2015р. між Державним підприємством «Обєднана гірничо-хімічна компанія», як стороною-1, та відповідачем - Комунальним підприємством "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як стороною-2, було укладено договір №254-2 про надання послуг по прийому стічних вод до каналізаційних споруд (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого сторона-1 надає послугу стороні-2 по прийому каналізаційних стоків на свої очисні спорудження, згідно «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України».

Договір діє з моменту укладання до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання (пункт 9.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.12.2015р. №1) (т. 1 а.с. 19).

Як вбачається Державне підприємство «Обєднана гірничо-хімічна компанія» повідомило відповідача листом від 12.12.2016р. №01-38/15 про реорганізацію шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство «Обєднана гірничо-хімічна компанія» (т. 1 а.с. 20-21).

У пункті 1.2 Договору встановлено, що сторона-1 бере на себе зобовязання прийняти від сторони-2 на свої очисні спорудження каналізаційні стоки в обсязі 1 039 тис. м.куб. по категоріях: - населення 940,0 тис. куб.м.; - бюджетні організації 45,0 тис. куб.м.; - госпрозрахункові організації 46,0 тис. куб.м.; - власні потреби 8,0 тис. куб.м.

Відповідно до пункту 2.1 Договору тариф на послуги із прийому каналізаційних стоків по категоріях становить: - населення 300 грн. 00 коп. без ПДВ за 1 000 куб.м.; - бюджетні організації 300 грн. 00 коп. без ПДВ за 1 000 куб.м.; - госпрозрахункові організації 583 грн. 33 коп. без ПДВ за 1 000 куб.м.; - власні потреби 583грн. 33 коп. без ПДВ за 1 000 куб.м.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що облік прийнятих каналізаційних стоків від сторони-2 на очисні спорудження здійснюється стороною-1 засобами вимірювальної техніки, які внесені до державного реєстру та пройшли державну метрологічну атестацію.

Зняття показань засобів обліку здійснюється представником сторони-1 у присутності сторони-2 або самою стороною-1 не рідше одного разу на місяць (пункт 3.4 Договору).

Фактична кількість прийнятих каналізаційних стоків, скинутих стороною-2, погоджується в акті приймання-передачі та підписується у двох екземплярах уповноваженими представниками сторони-1 і сторони-2 1-го числа місяця наступного за звітним (пункт 3.5 Договору).

Як вбачається на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги по прийому каналізаційних стоків на загальну суму 563 908 грн. 72 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), долучених до матеріалів справи (т. 1 а.с. 22-218, т. 2 а.с. 1-17).

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць; розрахунок за надані послуги із прийому каналізаційних стоків сторона-2 робить на підставі рахунків на оплату, виставлених стороною-1, відповідно до акту приймання-передачі.

Матеріали справи містять виставлені позивачем відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 563 908 грн. 72 коп. (т. 1 а.с. 23-219, т. 2 а.с. 2-18).

У пункті 4.3 Договору узгоджено, що рахунки за прийняті каналізаційні стоки підлягають оплаті стороною-2 у національній валюті України протягом 30-ти календарних днів з моменту предявлення їх йому стороною-1.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк оплати за наданні послуги є таким, що настав.

Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 511 484 грн. 97 коп., що також підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаєморозрахунків станом на 19.05.2017р. (т.2 а.с. 90-93).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

У пункті 5.1.1 Договору передбачено, що сторона-1 має право нарахувати у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню в розмірі, установленому законом і договором.

Відповідно до пункту 4.4 Договору за несвоєчасне внесення плати з боку сторони-2 стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, пеня згідно розрахунку становить 15 243 грн. 73 коп. (з 31.08.2016р. по 20.04.2017р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 1 931 грн. 31 коп. (з вересня 2016р. по березень 2017р.), а річні - 1 742 грн. 23 коп. (з 31.08.2016р. по 20.04.2017р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, м. Вільногірськ Дніпропетровської області, вул. Молодіжна, 53; ідентифікаційний код 36489096) на користь Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3; ідентифікаційний код 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (51700, м. Вільногірськ Дніпропетровської області, вул. Степова, 1; ідентифікаційний код 39389830) 511 484 (пятсот одинадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 98 коп. заборгованості, 15 243 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок три) грн. 73 коп. пені, 1 931 (одна тисяча девятсот тридцять одна) грн. 31 коп. інфляційних нарахувань, 1 742 (одна тисяча сімсот сорок дві) грн. 23 коп. річних та 7 956 (сім тисяч девятсот пятдесят шість) грн. 03 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

12.06.2017р.