Постанова № 67098098, 12.06.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників сторін:

від ТОВ "Магнум" - ОСОБА_1 за довіреністю; ОСОБА_2 за довіреністю;

від ПАТ "АрселорМіттал Берислав" - ОСОБА_3 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум"

на рішення господарського суду Херсонської області від 02.03.2017 р.

у справі №923/8/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум"

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав"

про стягнення 58 032,96 грн.

ВСТАНОВИВ

У січні 2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Магнум" (далі – ТОВ "Магнум") звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" (далі – ПАТ "АрселорМіттал Берислав") в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 58 032,96 грн., яка складається з основного боргу, інфляційних та 3% річних.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.03.2017 р. (суддя Литвинова В.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції посилаючись на приписи 837 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України та умови договору зазначив, що позивачем на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором надано копію акту № МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014, в якому зазначено що виконавцем (позивачем) були проведені роботи по рахунку №МА-0000019 від 21.05.2014 - добування, переробка вапняку, транспортування продукції на ст. Блакитна, навантаження до залізничних вагонів згідно акта розрахунку послойної загрузки вагонів за 21.05.2014 р. загальною вартістю 24234,47 грн. з ПДВ. Зазначений акт, за твердженням суду першої інстанції, не підписаний відповідачем. Пославшись на приписи ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" місцевим господарським судом відзначено, що в акті № МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 та копії рахунку-фактури № МА-0000019 від 21.05.2014 на суму 24234,47 грн. відсутні будь-які посилання на укладений між сторонами договір, а наданий позивачем в судовому засіданні 02.03.2017 року рахунок-фактура № МА-0000019 від 21.05.2014 року, в якому є посилання на номер та дату договору, судом не взято до уваги, оскільки позивачем не надано доказів його направлення відповідачеві.

До того ж, господарським судом Херсонської області зазначено, що за умовами договору № 8 від 07.04.2014 (п. 1.1, 4.1) позивач зобов'язався виконати комплекс робіт, перелік яких наведено в договорі. Однак, в акті №МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 та в рахунку-фактурі № МА-0000019 від 21.05.2014 зазначено не комплекс робіт, а лише частину -"добування, переробка вапняку, транспортування продукції на ст. Блакитна, навантаження до залізничних вагонів згідно акта розрахунку послойного завантаження вагонів за 21.05.2014". Тобто, на думку суду першої інстанції, акт №МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 та рахунок-фактура № МА-0000019 від 21.05.2014 не підтверджують виконання позивачем робіт саме за договором № 8 від 07.04.2014.

Пославшись на приписи ст. 853 ЦК України суд першої інстанції зазначив, що відповідач не погодився з обсягом робіт, тому повернув без підписання акт №МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 та рахунок-фактуру № МА-0000019 від 21.05.2014, що підтверджується листом від 12.12.2014 № 417 (отримано позивачем 15.12.14).

Також, на думку суду, позивачем не обґрунтовано нарахування паливної та валютної частини станом на час подання позовної заяви.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач саме на виконання умов договору № 8 від 07.04.2014р. виконав роботи на загальну суму 36297,65 грн. у зв’язку з чим відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу.

Також місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 1832,00грн 3% річних та 19903,46 грн. втрат від інфляції, оскільки дані вимоги є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 36297,65 грн., в задоволенні якої суд відмовив.

Не погодившись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "Магнум" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 02.03.2017 по справі №923/8/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Магнум" задовольнити повністю та судові витрати, пов’язані з розглядом апеляційної скарги стягнути з відповідача.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке було озвучено суддею усно та ґрунтується на висновках, зроблених після неповного, необ’єктивного та суперечливого з’ясування всіх дійсних обставин, що мають першочергове значення для справи, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Так, апелянт зазначає, що господарський суд Херсонської області в своєму рішенні по справі посилається на відсутність у первинних бухгалтерських документах посилання на Договір № 8 укладений між сторонами, хоча, як стверджує апелянт, під час судового слухання позивачем по справі було чітко заявлено та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ "Магнум" був єдиним підрядником на підприємстві в ПАТ "АрселорМіттал Берислав", тобто ніхто інший не міг та не мав права здійснювати роботи з перероблення гірської маси.

Крім того, скаржник відзначає, що в матеріалах справи наявні двохсторонні документи позивача та відповідача, що були підписані сторонами та сплачені ПАТ "АрселорМіттал Берислав" в повному обсязі відповідно до аналогічного рахунку фактури та акту виконаних робіт, тобто, за твердженням апелянта, між сторонами існувала чітка встановлена практика формування та підписання спільних двохсторонніх документів, яку суд проігнорував.

Разом з цим, апелянт зазначає, що в матеріалах справи наявний рахунок-фактура, де прямо вказано посилання на Договір № 8, та який згідно опису вкладення поштового відправлення був отриманий ПАТ "АрселорМіттал Берислав" 01.07.2014.

Скаржник відзначає, що між сторонами існує ряд аналогічних актів виконаних робіт, які належним чином підписувалися відповідачем по справі та сплачувалися в повному об’ємі, а тому, на думку апелянта, посилання на відсутність в двохсторонніх документах посилань на договір є надуманим та таким, що не відповідає фактичним обставинам по справі.

Як стверджує апелянт, ТОВ "Магнум" було здійснено комплекс робіт та добуто, перероблено вапняку, транспортовано продукції на станцію Блакитна, навантажено до залізничних вагонів 390,4 тони на загальну суму 24 234,47 грн. На підтвердження виконання своїх зобов’язань позивачем надано акт розрахунку послойного завантаження вагонів за 21.05.2014, відомість по відвантаженню вагонів до ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" від 21.05.14, акт здачі-приймання робіт № МА - 0000014 від 21.05.2014. До того ж, за твердженням апелянта, факт загрузки зазначеного у позовних вимогах об’єму продукції та направлення його до кінцевого споживача - ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" підтверджується ЖД накладними від 20 травня 2014 року, які, на вимогу суду, представив до розгляду в суді представник ПАТ "АрселорМіттал Берислав".

За твердженням апелянта, жодних заперечень факту виконання ТОВ "Магнум" робіт (власних зобов’язань) представником відповідача по справі до суду представлено не було. Роботи ТОВ "Магнум" виконані в повному обсязі. Проте, відповідач (замовник) від підписання акту виконаних робіт безпідставно відмовився, рахунок не сплатив, зауважень щодо якості робіт не надав, вмотивованої відповіді (відмови) від підписання та сплати первинних бухгалтерських документів не надав. Апелянт відзначає, що відповідно до умов договору № 8 та вимог чинного законодавства України акти виконаних робіт та рахунки фактури вважаються повністю прийнятими та обов’язковими до сплати після їх прийняття та не надсилання вмотивованої відмови від їх підписання та сплати.

Апелянт вважає, що судом проігноровано той факт, що до суду як позивачем так і відповідачем було надано прямі докази виконання робіт за договором № 8, які ПАТ "АрселорМіттал Берислав" були прийняті, оскільки виготовлена продукція згідно ЖД накладних направлена до ОСОБА_4, проте акти виконаних робіт та рахунок залишились без відповіді та не сплачені.

Скаржник стверджує що, безпідставна відмова від підписання актів виконаних робіт та сплати рахунків фактури була зумовлена лише тим, що дирекція ПАТ "АрселорМіттал Берислав" в особі генерального директора ОСОБА_5 та заступника генерального директора ОСОБА_6 здійснювала крадіжки готової продукції, що її виробило ТОВ "Магнум", з приводу чого директор ТОВ "Магнум" 02.06.2014 р. звернулось до Олександрійського РВ УМВС із заявою про крадіжку продукції посадовими особами ПАТ "АрселорМіттал Берислав", об’ємом 3557 тони та заподіяння таким чином шкоди ТОВ "Магнум" на загальну суму близько 500 000 грн. За вказаним фактом, як стверджує апелянт, порушено кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201423010000479 від 02.06.2014.

Враховуючи вищенаведене, апелянт вважає, що в оскаржуваному рішенні не заперечується факт виконання ТОВ "Магнум" робіт за рахунком фактурою № МА 0000014 та актом виконаних робіт № МА 00000019, безпідставно проігноровано рахунок фактура № МА 0000014 із посиланням на договір № 8, жодним чином не досліджено та не проаналізовано практику, що склалася між підприємствами, відповідно до якої аналогічні акти виконаних робіт сплачувалися ПАТ "АрселорМіттал Берислав" в повному обсязі, проігноровано судову практику, вимоги чинного законодавства та умови договору № 8, відповідно до якого акти виконаних робіт розглядаються протягом 3 днів, та у разі відсутності вмотивованої відмови від підписання вважаються прийнятими та підлягають сплаті.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 р. апеляційну скаргу ТОВ "Магнум" прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Таран С.В.

17.05.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ПАТ "АрселорМіттал Берислав" в якому останнє просить апеляційну скаргу ТОВ "Магнум" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 02.03.2017 р. у справі №923/8/17 – без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 було продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд апеляційної скарги на 07.06.2017.

29.05.2017 Одеським апеляційним господарським судом отримано клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" та клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ТОВ "Магнум" отримати та надати до суду додаткові докази по результатам оскарження постанови про закриття кримінального провадження №1201423010000479 від 02.06.2014.

Своє клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" позивач обґрунтовує тим, що лист про наміри на укладення договору про виконання комплексу робіт підписано також представниками ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг", договір на виконання комплексу робіт №8 від 07.04.2014 також завізований представником ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг", що свідчить, на думку позивача, про те, що ПАТ "АрселорМіттал Берислав" являється структурним підрозділом ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг". Крім того, як зазначає позивач, кінцевим отримувачем продукції, що її виготовило ТОВ "Магнум" згідно договору №8 від 07.04.2014 являється ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг". За твердженням позивача, предметом спору по даній справі є невиконання умов договору та не оплата виготовленої продукції, яку отримала ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг", у зв’язку з чим позивач вважає, що ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" має бути залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Колегією суддів у судовому засіданні від 12.06.2017 означене клопотання відхилено, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 ГПК України відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Статтею 23 ГПК України визначено, що позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Відповідно до ч. ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні (п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення").

Колегія суддів відзначає, що сторонами спірного договору №8 від 07.04.2014 р. на виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин є ПАТ "АрселорМіттал Берислав" та ТОВ "Магнум". Позивач у встановленому процесуальним законом порядку ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду з позовними вимогами до ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" не звертався, а тому залучення ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" у якості співвідповідача у справі буде мати наслідком заявлення нових вимог до нового відповідача, до якого позивач з вимогами про стягнення заборгованості не звертався. З огляду на викладене, залучення співвідповідача у даній справі призведе до зміни підстав позову, яка на стадії розгляду справи апеляційним судом процесуальним законодавством не передбачена.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг".

07.06.2017 р. представники сторін прибули до суду, проте судове засідання не відбулось, у зв’язку і тимчасовим зупиненням здійснення судочинства.

Відповідне рішення ухвалене загальними зборами суддів Одеського апеляційного господарського суду та господарського суду Одеської області від 07.06.2017 на виконання рекомендацій рішення ОСОБА_1 суддів України № 69 від 06.10.2016 через неможливість здійснення правосуддя, у зв'язку із загрозою життю і здоров'ю суддів, працівників апарату, учасників слухань у справах, відвідувачів суду

У зв’язку з чим, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 р. було призначено розгляд справи на 12.06.2017.

У судовому засіданні від 12.06.2017 представники ТОВ "Магнум" підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на їх задоволенні.

Представник ПАТ "АрселорМіттал Берислав" надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Магнум" підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2014 р. між ПАТ "АрселорМіттал Берислав" (замовник) та ТОВ "Магнум" (виконавець) було укладено договір №8 на виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин, відповідно до п.1.1. якого замовник доручає виконавцю, а виконавець бере на себе зобов’язання щодо виконання комплексу робіт по видобутку вапняку Старосільського родовища Архангельської ділянки Херсонської області, згідно "Плану гірничих робіт на 2014 рік".

Зазначений комплекс робіт (зокрема, добування вапняку, його дроблення та сортування, транспортування самоскидами на залізничну станцію Блакитна Одеської області, завантаження вапняку у вагони і т. д.) визначено п.п.1.1.1. - 1.1.9. договору.

Пунктом 3.3.3. договору передбачено що виконавець зобов’язується прийняти виконані роботи за актом виконаних робіт. У разі відсутності зауважень до якості виконаних робіт замовник зобов’язаний підписати акт на протязі трьох робочих днів.

Розділом 4 договору передбачена ціна та порядок розрахунків. Так, відповідно до п. 4.8. оплата виконаних робіт здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання відповідного акта виконаних робіт.

Згідно з п. п.5.1., 5.2., 5.3. договору здача і приймання виконаних робіт здійснюється шляхом надання позивачем відповідачу відповідних актів.

Відповідно до п. 5.4. договору відповідач розглядає та підписує акти протягом 3 робочих днів. У разі відмови від підписання відповідач повинен надати письмову мотивовану відмову від підписання не пізніше 3 календарних днів після спливу терміну передбаченого цим пунктом на розгляд такого акта.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.2. договору він вступає в силу з 07.04.2014 і діє до 30.12.2014. Договір може бути пролонгований за домовленістю сторін шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

За неналежне виконання або порушення умов договору Замовник і виконавець несуть відповідальність згідно діючого законодавства України, порушенням зобов’язань є його невиконання, або неналежне виконання, тобто порушенням умов визначеннях змістом зобов’язання (п.7.1.).

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції ТОВ "Магнум" зазначило, що останнім було здійснено комплекс робіт та добуто, перероблено вапняку, транспортовано продукції на станцію Блакитна, навантажено до залізничних вагонів згідно акту розрахунку послойного завантаження вагонів від 21 травня 2014 р. 390,4 тони на загальну суму 24 234,47 грн., проте, за твердженням позивача, відповідач від підписання акту виконаних робіт відмовився, рахунок не сплатив, що й стало підставою для звернення із позовом до суду.

Судом першої інстанції позовні вимоги ТОВ "Магнум" визнано необґрунтованими та відхилено їх у повному обсязі.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду помилковим, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 530, 610 - 612 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2014 р. представниками ПАТ "АрселорМіттал Берислав" та ТОВ "Магнум" було складено та підписано акт розрахунку пошарового завантаження вагонів в якому зазначено, що 21.05.2014 р. було відвантажено 17 вагонів продукції згідно наступної шихтовки: 1-й шар 4 ковша, 2-й шар 4 ковша, 4-й шар 6 ковшів + дозування (всього 70,8 тон на 17 вагонів). Загальна вага відвантаженої продукції склала 1189,3 т. Враховуючи, що дозування здійснювалось 1-м шаром, загальна розрахункова вага завантаженого 1-го шару (виготовленого ТОВ "Магнум") склав: 319,6+70,8=390,4 т.

Колегія суддів відзначає, що даний акт, був підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та заперечень (а.с. 29).

На підставі даного акту позивачем було складно акт №МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 р. в якому зазначено, що ТОВ "Магнум" були проведені роботи з добування, переробки вапняку, транспортування продукції на ст. Блакитна, навантаження до залізничних вагонів згідно акту розрахунку пошарового завантаження вагонів від 21.05.2014 р. у розмірі 390,4 т. та на загальну суму 24 234,47 грн. та рахунок-фактура №МА-0000019 від 21.05.2014 р. на суму 24 234,47 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не погодився з обсягом робіт, тому повернув без підписання акт №МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 та рахунок-фактуру № МА-0000019 від 21.05.2014, що підтверджується листом від 12.12.2014 №417 (отримано позивачем 15.12.14).

Проте, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги наявні у матеріалах справи докази, а саме, направлення позивачем ПАТ "АрселорМіттал Берислав" вищевказаних акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунку-фактури від 21.05.2014 р., що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.06.2014 р., яке було вручено ПАТ "АрселорМіттал Берислав" 01.07.2014 р.

Також, судом першої інстанції було проігноровано той фат, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач дійсно отримав означені акт №МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 та рахунок-фактуру № МА-0000019 від 21.05.2014 лише у грудні 2014 року.

Судова колегія відхиляє посилання відповідача на те, що в означеному рекомендованому повідомленні відсутній підпис особи, що отримала даний лист, а прізвище, що вказано у даному повідомленні йому не відомо, з наступних підстав.

Так, п. 3.5.2.3. Порядку пересилання поштових відправлень (Наказ УДППЗ "Укрпошта" від 12 травня 2006 року №211) визначено, що поштові відправлення з повідомленням про вручення вручаються адресатам відповідно до вимог п. 121 Правил надання послуг поштового зв'язку.

Після вручення поштового відправлення на зворотному боці бланка повідомлення про вручення у відведених для цього місцях зазначається, коли видане поштове відправлення під розписку одержувача із зазначенням прізвища. У разі видачі поштового відправлення повнолітнім членам сім'ї зазначаються родинні зв'язки (батько, мати, син, донька тощо).

У разі вручення уповноваженому юридичної особи реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, працівник поштового зв'язку на бланку повідомлення робить позначку "Уповноваженому" і зазначає його прізвище.

На бланку повідомлення зазначається прізвище працівника поштового зв'язку, який здійснював оформлення повідомлення в місці видачі.

Отже, чинним Порядком пересилання поштових відправлень не передбачено проставлення підпису уповноваженої юридичної особи на поштовому відправленні, що отримується. Так, працівник поштового зв'язку на бланку повідомлення робить позначку "Уповноваженому" і зазначає його прізвище. Означені позначка та прізвище містяться на рекомендованому повідомленні від 25.06.2014 р., яке було адресовано ПАТ "АрселорМіттал Берислав", а тому твердження відповідача про вручення даного рекомендованого повідомлення не уповноважені особі спростовуються вищенаведеним.

До того ж, колегія суддів відзначає, що відповідач жодних заперечень з приводу даного поштового повідомлення до суду першої інстанції не заявляв та у разі наявності сумнівів щодо особи, яка отримала означене поштове відправлення не був позбавлений можливості звернутись до відділення поштового зв’язку задля отримання відповідної інформації.

Отже, враховуючи наявні у матеріалах справи докази отримання відповідачем 01.07.2014 р. акту №МА-0000014 та рахунку-фактури №МА-0000019 від 21.05.2014 р., ПАТ "АрселорМіттал Берислав" протягом трьох календарних днів, як того вимагає п. п. 3.3.3, 5.4. укладеного між сторонами договору №8 від 07.04.2014 було зобов’язане прийняти виконанні роботи та підписати акт або надати письмову мотивовану відмову від підписання акту.

Проте, лише 12.12.2014 відповідач направив на адресу позивача лист №417, в якому зазначив, що в акті обсяги виконаних робіт не відповідають фактично виконаним роботам. У зв’язку з цим, акт здачі-приймання робіт від 21.05.2014 року №МА-0000014 засобами зв’язку 13.12.2014 було повернуто позивачу без підпису відповідача.

Отже, у порушення умов договору, а саме п. п. 3.3.3, 5.4. відповідач надіслав на адресу позивача відмову від писання акту більш ніж через п’ять місяців з дати отримання акту засобами поштового зв’язку.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що відповідь-відмова від підписання спірного акта здачі-приймання робіт № МА-0000014 від 21.05.2014 відповідачем на адресу позивача була надіслана лише 13.12.2014 листом від 12.12.2014 за № 417, тобто з порушенням визначених п. п. 3.3.3., 5.4. договору (3-денного строку для перевірки та підписання актів замовником чи надання мотивованої відмови від їх підписання), а відтак перелічені у ньому роботи на суму 24 234,47 грн. вважаються прийнятими ПАТ "АрселорМіттал Берислав", у зв’язку з цим у останнього виник обов’язок щодо його оплати.

Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання ТОВ "Магнум" на те, що станом на час подання позовної заяви, вартість робіт складає 36 297,65 грн. у зв’язку зі зміною вартості палива та офіційного курсу НБУ долара США, адже відповідно до п. 4.5. договору № 8 сторони узгодили, що вартість робіт включає в себе паливну частину – 59%, валютну частину – 30% та незмінну складову – 11%. Паливна та валютна частини повинні корегуватись та розраховуватись на дату складання акту виконаних робіт, отже, подальше корегування, таких складових вартості робіт, як паливної та валютної частини, умовами договору №8 не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами договору, виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору не сплатив на користь позивача вартість виконаних робіт, та має перед ним заборгованість в розмірі 24 234,47 грн., у зв’язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ТОВ "Магнум" 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. п. 3.3.3., 5.4. договору відповідач протягом 3-денного строку перевіряє та підписує акти або надає мотивовану відмову від їх підписання. Згідно з п. 4.8. договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 банківських днів із моменту підписання відповідного акту виконаних робіт. Приймаючи до уваги викладене, початковою датою нарахування штрафних санкцій є 14.07.2014 (01.07.2014+3дні+10днів), а кінцевою датою 12.12.2016 - день складання та підпису позовної заяви позивачем.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що був здійснений позивачем, колегія суддів не погоджується з останнім, оскільки він містить арифметичні помилки, у зв’язку з цим, судова колегія зробила власний розрахунок.

Так, загальна сума 3% річних за період з 14.07.2014 р. по 12.12.2016 р. складає 1756,94 грн., сума інфляційних втрат за період з 14.07.2014 р. по 12.12.2016 р. складає 19053,40 грн.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню, з урахуванням їх перерахунку судом апеляційної інстанції.

Судова колегія відхиляє посилання як суду першої інстанції так й відповідача на те, що в акті № МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 та рахунку-фактурі № МА-0000019 від 21.05.2014 на суму 24234,47 грн. відсутні будь-які посилання на укладений між сторонами договір та на те, що за умовами договору № 8 від 07.04.2014 (п. 1.1, 4.1) позивач зобов'язався виконати комплекс робіт, перелік яких наведено в договорі, однак, в акті №МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 та в рахунку-фактурі № МА-0000019 від 21.05.2014 зазначено не комплекс робіт, а лише частину, й тому вони не можуть бути належними доказами, оскільки, дослідивши з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України всі надані сторонами докази судова колегія встановила, що наявний в матеріалах справи акт здачі-приймання робіт №МА-0000012 від 20.05.2014 та рахунок-фактура №МА-0000016 від 20.05.2014, на які у своїх запереченнях посилається відповідач та які були виставлені позивачем відповідачеві на оплату виконаних робіт, також не містять посилання на договір, але були сплачені відповідачем без будь-яких зауважень.

Крім цього, доказів існування між сторонами будь-яких інших договірних правовідносин відповідачем не було надано.

Спростовуються матеріалами справи й посилання відповідача на те, що роботи з навантаження до залізничних вагонів у відповідності до відомості від 21.05.2014 р. вже були сплачені відповідачем на користь ТОВ "Магнум", оскільки, оплата на яку посилається відповідач була здійснена на підставі рахунку-фактури №МА-0000016 від 20.05.2014 р. у сумі 336061,79 грн. та акту №МА-0000012 від 20.05.2014 р., у той час як спірними у даній справі є акт №МА-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2014 та рахунок-фактура №МА-0000019 від 21.05.2014 на суму 24234,47 грн.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що господарським судом Херсонської області при прийнятті оскаржуваного рішення не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, не досліджено подані сторонами докази та порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв’язку з чим воно підлягає частковому скасуванню, а позов задоволенню частково.

Розподіл судових витрат здійснено на підставі положень ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 02.03.2017 р. у справі №923/8/17 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" 24 234 грн. 47 коп. основного боргу, 19053 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 1756 грн. 94 коп. три проценти річних.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" 1069 грн. 30 коп. судового збору за подання позовної.

В решті позову відмовити."

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" 1176 грн. 23 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Таран С.В.