Постанова № 67097964, 01.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р. Справа№ 911/3587/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Отрюха Б.В.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

від позивача - Лебідь Л.О.представник за довіреністю;

від відповідача - ОСОБА_3.(особисто)

від третьої особи - Котовський В.М. представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2017 року

по справі № 911/3587/16 (суддя - Бацуца В.М.)

за позовом Державного підприємства "Київпассервіс"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області

про стягнення 18 818,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.01.2017р. по справі № 911/3587/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства „Київпассервіс" (ідентифікаційний код 33348385) 15 552 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн 34 (тридцять чотири) коп. основної заборгованості, 3 265 (три тисячі двісті шістдесят п'ять) грн 99 (дев'яносто дев'ять) коп. штрафу та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2017р. по справі № 911/3587/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 прийнято до провадження.

Розпорядженням №09-53/1578/17 від 19.04.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 19.04.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, який не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2017 року по справі № 911/3587/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Від Державного підприємства "Київпассервіс" надійшло клопотання про зміну організаційно-правової форми, а саме Публічне акціонерне товаристо "Київпассервіс", що підтверджується наказом №1677 від 08.09.2016р, витягом зі мтатуту та витягом з ЄДР.

06.04.2017р. та 20.04.2017р. було оголошено перерву відповідно до ч.3 ст.77 ГПК УКраїни.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області подано письмові пояснення по справі.

Від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії заяв ФОП ОСОБА_3 та копія акту звірки взаєморозрахунків.

Також заявлено клопотання про витребування документів відповідно до ст.38 ГПК України.

Представники позивача та третьої особи заперечують проти заявленного клопотання.

Відповідно до ст.38 ГПК України, клопотання задоволенню не підлягає оскільки відповідач не дотримався вимог зазначеної статті.

ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримує, просить апеляційний господарський суд рішення господарського суду Київської області від 11.01.2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить суд рішення господарського суду Київської області від 11.01.2017 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечує, просить суд рішення господарського суду Київської області від 11.01.2017 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

20.10.2006 р. між третьою особою та відповідачем було укладено договір оренди № 13/06 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину приміщення автостанції „Кагарлик", площею 36, 00 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Державного підприємства „Київпассервіс", надалі балансоутримувач, вартість якого визначена експертним шляхом і становить 43 240, 00 грн без ПДВ. Майно передається в оренду під розміщення продовольчого магазину.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно п. 2.3. договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті по експертній оцінці.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі п. 1 статті 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" за погодженням сторін, враховуючи розмір орендної плати за аналогічні об'єкти, вказаний в звіті про незалежну оцінку вартості даного об'єкта, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 745, 56 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. договору визначено, що орендна плата перераховується орендарем в розмірі 100 % на поточний рахунок балансоутримувача щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця, останній розподіляє кошти у наступному співвідношенні:

-70 % орендної плати перераховується до Державного бюджету України;

-30 % орендної плати балансоутримувачу.

Пунктом 3.10. договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно п. 3.7. орендар сплачує експлуатаційні витрати та витрати по утриманню приміщень шляхом щомісячних перерахувань у термін, зазначений у п. 3.3., відповідно до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 10.1 договору після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в термін 3 діб згідно з п. 5.6. цього договору.

Пунктом 11.1. договору визначено строк договору, згідно якого договір діє з 20.10.2006 р. до 19.10.2007 р. включно.

Пунктом 11.5. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з обов'язковим погодженням з органом, уповноваженим управляти цим майном.

Разом з укладенням договору між сторонами було підписано Розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства „Київпассервіс", відповідно до якого орендна плата за перший (базовий) місяць оренди становила 745, 56 грн без урахування ПДВ.

01.11.2006 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення автостанції „Кагарлик", загальною площею 36, 00 кв. м. під розміщення продовольчого магазину.

13.03.2012р. між третьою особою та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 13/06 від 20.10.2006 р., згідно якої сторони вирішили змінити п. 1.1. договору та викласти його у наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове вбудоване приміщення, площею 30, 60 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Державного підприємства „Київпассервіс", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.08.2011 р. і становить за незалежною оцінкою 93 980, 00 грн.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди п. 3.1 договору змінити та викласти в наступній редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2011 року 1 409, 70 грн .

21.01.2015р. між третьою особою та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 13/06 від 20.10.2006 р., згідно якої сторони вирішили п. 1.1. договору викласти у наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове вбудоване приміщення, площею 30, 60 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Державного підприємства „Київпассервіс", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2014 р. і становить за незалежною оцінкою 84 181, 00 грн.

Згідно п. 2 додаткової угоди п. 3.1. договору викласти в наступній редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2014 року 1 262, 72 грн

Відповідно до п. 13. додаткової угоди № 3 сторони домовились продовжити термін дії договору на 1 рік з 19.09.2014 р. по 18.09.2015 р. включно.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ч.2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Орендна плата сплачується за період фактичного користування (Постанова Верховного Суду України №3-54гс12 від 20.12.2012р.).

Згідно ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1,3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач обов'язок щодо оплати орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15 552, 34 грн, що підтверджується договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 13/06 від 20.10.2006 р.

Доказів оплати або повернення орендованого приміщення, матеріали справи не містять.

Позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 13/06 від 20.10.2006 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті орендної плати понад 3 місяці на загальну суму 3 265, 99 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.8. додаткової угоди № 2 передбачено, що, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги є документально обґрунтованими та підлягають задоволенню

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2017 року у справі № 911/3587/16.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Господарського суду Київської області від 11.01.2017 року по справі № 911/3587/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №911/3587/16 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

Б.В. Отрюх