Постанова № 67097852, 06.06.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017 року Справа № 912/455/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання Пінчук Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2017 р. у справі

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новомиргородська районна державна адміністрація

про визнання права на поновлення договору, визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2017 р. у даній справі (суддя Колодій С.Б.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що переважне право позивача на укладення договору перед іншими особами (ч.ч.1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") не є порушеним, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі. Відсутність в установлений законом строк заперечень відповідача щодо поновлення договору не є свідченням про надання згоди останнього на укладення додаткової угоди до договору у запропонованій позивачем редакції.

Не погодившись з даним рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що відповідач, в порушення ст.122 ЗК України, ст.33 Закону України "Про оренду землі", п.8 договору, у встановлений місячний строк не узгодив з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняв рішення про поновлення договору, не уклав додаткову угоду про поновлення договору, не повідомив заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору та не надіслав лист-повідомлення про прийняте ним рішення.

Відзиву апеляційну скаргу на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

Сторони не забезпечили у судове засідання явку повноважених представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач у поданому клопотанні просить розглянути справу за відсутністю його представника, у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

12.01.2007 р. між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду відповідача передано земельну ділянку загальною площею 18,39 га, у тому числі: 18,39 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району.

Договір укладено терміном на 10 (десять) років. Без права посіву озимих культур у 2016 році. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Договір підписано представниками сторін, підписи яких скріплені печатками, та зареєстровано у Новомиргородському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.02.2007 р. за № 2.

Згідно Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки, яка передана позивачу в оренду за договором, НОМЕР_1.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстровано за ФОП ОСОБА_1 строком дії - 19.02.2017 р.

22.12.2016 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 12.01.2007 р. у відповідності до пункту 8 договору та частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", до якого додано проект додаткової угоди з пропозицією поновити дію договору оренди землі від 12.01.2007 р. на той же самий строк і на тих самих умовах.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач у встановлений Законом місячний строк не узгодив з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняв рішення про поновлення Договору, не уклав додаткову угоду про поновлення договору, не повідомив заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору та не надіслав лист-повідомлення про прийняте ним рішення, звернувся до господарського суду з позовом у даній справі з посиланням на приписи частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступне.

01.01.2013 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Кіровоградської області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Кіровоградській області.

Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

З урахуванням наведеного, розпорядником земель за договором оренди землі від 12.01.2007 р. та відповідачем у справі на час вирішення даного спору є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі").

За ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.ч. 6 - 10 ст.33 Закону України "").

Отже, стаття 33 вказаного закону фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі: 1) на підставі ч.ч. 1 - 5; 2) та на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

У першому випадку орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. У цьому випадку поновлення дії договору оренди землі відбувається без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення вказаного договору. Однак закон вимагає обов'язкове укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі.

Таким чином, норми ст. 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - воно може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у межах строку, встановленого п.8 договору строк звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом від 22.12.2016 р.,, в якому повідомив про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та до якого додав проект додаткової угоди відповідно до вимог ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно довідки Новомиргородського відділення Новоукраїнської ОДПІ від 10.02.2017р. №90/10/11-13-17-00-01 позивач не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів. Відповідно до довідки Оситнязької сільської ради від 23.02.2017 № 35 орендна плата проводилася ФОП ОСОБА_1 стабільно, претензій до даного орендаря у Оситнязької сільської ради не має.

Таким чином, позивачем дотримано строк і процедуру повідомлення про намір реалізувати переважне право поновити договір, обов'язки за яким позивач виконує належним чином.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів розгляду листа фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 22.12.2016 р., а також доказів підписання додаткової угоду, доданої до цього листа.

У статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір. Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Поняття переважного права орендаря перед іншими особами означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови рівні з умовами особи, що наділена переважним правом. Тобто, поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23.03.2016 р. у справі № 6-146цс16.

Крім того, в мотивувальній частині зазначеної постанови Верховного Суду України зазначено, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Водночас, матеріалами справи не встановлено обставин надання земельної ділянки, яка орендується позивачем за договором, іншим особам на будь-якому правовому титулі, та відсутні докази на підтвердження наміру відповідача передати земельну ділянку в оренду іншій особі.

Враховуючи, що переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк може бути реалізоване перед іншими претендентами на оренду і за інших рівних умов, а із встановлених обставин в даній справі вбачається лише відсутність розгляду відповідачем звернення позивача та не встановлено існування прав або інтересів до відповідної земельної ділянки інших осіб, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що переважне право позивача на укладення договору перед іншими особами (ч.ч.1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") не є порушеним, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі.

Також, колегія суддів враховує, що виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. При цьому, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, сторони можуть змінювати умови договору (крім сторін договору, розміру земельної ділянки і її цільового призначення). Разом з цим, відсутність в установлений законом строк заперечень відповідача щодо поновлення договору не є свідченням про надання згоди останнього на укладення додаткової угоди до договору у запропонованій позивачем редакції.

Крім того, ч.9 ст.33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем відмови чи бездіяльності уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Спірний договір закінчив свою дію 19.02.2017 р., з даним позовом позивач звернувся до місцевого господарського суду 04.02.2017 р., а тому умови для застосування до спірних правовідносин ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" не настали.

Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в межах місячного строку після закінчення строку дії Договору направило 27.02.2017 р. на адресу позивача лист-повідомлення від 24.02.2017 р. № -11-0.63-1268/2-17, в якому зазначило про прийняте рішення щодо заперечення в поновлені договору оренди землі та направило для підписання акт приймання - передачі земельної ділянки.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2017 р. у справі № 912/455/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

О.В.Чус