Ухвала суду № 67097226, 12.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12.06.2017

Справа № 910/9325/17

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ"

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ФІНАНСИСТ"

про визнання недійсним договору поруки

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 08.06.2017 (вх. № 9325/17 від 08.06.2017) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Пунктом 3 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу (абз. 1 п.п. 2.22 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Згідно листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 № 06-08/327-1049 визначені наступні банківські реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду міста Києва, а саме:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Банк одержувача

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

ЄДРПОУ

37993783

МФО

820019

Рахунок

31215206783001

Код платежу

22030001

Призначення платежу

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

У якості доказу на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва у встановлених порядку та розмірі, позивачем додано платіжне доручення № 1759 від 08.06.2017.

Натомість, у наведеному платіжному дорученні не вірно вказано рекізит "одержувача" платежу, а саме: вказано ГУ Державної казанчейської служби, тоді як належало вказати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві).

Крім того, у "призначенні платежу" наведеного платіжного доручення позивачем не зазначено код ЄДРПОУ Господарського суду міста Києва (05379487).

Зважаючи на наведене, платіжне доручення № 1759 від 08.06.2017 не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановленому порядку, а у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

При цьому суд взяв до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 3 п.п. 2.22 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", згідно якої за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.

За наведених обставин, позовна заява № б/н від 08.06.2017 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою, слід звернути увагу, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 зазначено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Крім того, відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З урахуванням наведених приписів, предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

З огляду на заявлені позовні вимоги, сплачується судовий збір в порядку та розмірі, визначених Законом України "Про судовий збір".

Зважаючи на наведене, у прохальній частині слід зазначати виключно позовні вимоги, у зв'язку з чим позивачу слід звернути увагу на пункт 2 прохальної частини позовної заяви ("Витребувати ... оригінал Договору поруки ... та оригінали документів...") та визначитись, чи є зазначене в наведеному пункті позовною вимогою (і в такому випадку остання підлягає оплаті судовим збором) або зазначене в наведеному пункті є клопотаннями про витребування оригіналів документів (і в такому разі позивач не позбавлений права подати відповідне клопотання, в т.ч. про витребувння доказів в порядку ст. 38 ГПК України).

Також слід врахувати, що відповідно до частини 2 статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

За умовами пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега