Ухвала суду № 67096659, 12.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 червня 2017 року Справа № 910/8064/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києвіна ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017та ухвалу у справіДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 № 910/8064/16 господарського суду Дніпропетровської областіза заявою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"доСпільного українсько-німецького підприємства "МАРКОМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністюпробанкрутство

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 у справі №910/8064/16 (суддя Калиниченко Л.М.) заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про грошові вимоги на суму 7 621 709,48 грн. до Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю по справі про банкрутство №910/8064/16 повернуто кредитору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі № 910/8064/16 (головуючий суддя - Науменко І.М., суддя - Чус О.В., суддя - Кузнецов В.О.) відмовлено Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 у справі №910/8064/16; апеляційну скаргу повернуто скаржникові без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалами судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві ) звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі № 910/8064/16, прийняти нове рішення, яким направити заяву про визнання кредиторських вимог ДПІ до боржника Спільного українсько-німецького підприємства "МАРКОМ" на розгляд до суду першої інстанції.

Подана ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві касаційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі №910/8064/16 не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Як вбачається з касаційної скарги ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві, її вимоги полягають у одночасному скасуванні у справі № 910/8064/16 ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 про повернення заяви кредитора про грошові вимоги до боржника та ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.01.2017, якою відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та повернення останньої заявнику.

Таким чином, заявником касаційної скарги водночас оскаржуються два процесуальні документи суду першої та апеляційної інстанцій.

Виходячи зі змісту ст.ст. 107, 11113 Господарського процесуального кодексу України, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: рішення місцевого господарського суду після перегляду їх в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

За приписами норм ч. 1 ст. 106 та ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на оскарження окремо від рішення ухвал місцевого та апеляційного господарського суду.

Отже, ухвали місцевого господарського суду підлягають касаційному оскарженню тільки після перегляду цієї ухвали в апеляційному порядку та прийняття відповідної постанови. Відсутність же здійснення такого перегляду та відповідної постанови суду апеляційної інстанції виключає, відповідно до вимог ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, оскарження такої ухвали суду першої інстанції в касаційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 в апеляційному порядку по суті не переглядалась, що позбавляє заявника касаційної скарги процесуального права на її оскарження в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 у справі № 910/8064/16 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, в зв'язку з чим у її прийнятті слід відмовити на підставі статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо касаційної скарги в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі № 910/8064/16, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №1774-VIII від 06.12.2016 року, який набрав чинності 01.01.2017 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" №1801-VIII від 21.12.2016, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становив 1 600 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві оскаржує ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі № 910/8064/16, якою відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017, та повернуто апеляційну скаргу заявнику.

Отже, за подання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві касаційної скарги підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 600 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору та визначено перелік осіб, які звільняються від сплати останнього.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що до вказаного переліку ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві не відноситься.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року) Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02. 2013 (із змінами та доповненнями).

Враховуючи викладене та доводи ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві, наведені в обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відмову заявнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі №910/8064/16.

Таким чином, скаржником не додано до касаційної скарги докази сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення скарги відповідно до п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі № 910/8064/16 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 86, 107, п. 4 ч. 1 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 у справі № 910/8064/16.

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі № 910/8064/16 повернути заявнику.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк