Ухвала суду № 67093043, 07.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 червня 2017 року м. Київ К/800/18717/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 року

у справі № 810/4229/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біагріс»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання дій протиправними,

встановив:

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 року у справі № 810/4229/16, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року у справі № 810/4229/16 позов задоволено. Визнано протиправним рішення про призупинення Договору про визнання електронних документів № 200820163 від 22.08.2016 року та відмову Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у прийнятті податкової звітності за жовтень 2016 року та реєстрації податкової накладної № 1 складеної 10.11.2016 року. Зобов'язано Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, відповідно до Договору про визнання електронних документів № 200820163 від 22.08.2016 року, забезпечити прийняття податкової звітності та реєстрацію податкових накладних, коригувань до податкових накладних в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року, днем фактичного отримання - 21.11.2016 року та зареєструвати податкову накладну № 1 від 10.11.2016 року днем її фактичного відправлення - 18.11.2016 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 року, змінено абзац третій резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року. Визнано подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Біагріс» податкову декларацію з податку на додану вартість та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року та податкову накладну № 1 від 10.11.2016 року такими, що подані датою (операційним днем) та часом фактичного отримання податковим органом засобами електронного зв'язку. В іншій частині постанову залишено без змін.

Приймаючи рішення на користь позивача, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності рішення відповідача щодо призупинення Договору про визнання електронних документів № 200820163 від 22.08.2016 року, відмови у прийнятті податкової звітності за жовтень 2016 року та реєстрації податкової накладної № 1 від 10.11.2016 року.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити обґрунтування щодо помилкового та/або неправильного застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - аргументацію того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біагріс» та Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області укладено договір № 200820163 від 22.08.2016 року про визнання електронних документів.

10.11.2016 року позивачем складена в електронному вигляді податкова накладна №1, яка 18.11.2016 року надіслана до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, однак відповідно до квитанції № 1 вищезазначена податкова накладна не прийнята.

Підставами для не прийняття вказаного документу зазначено: документ не прийнято. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

19.11.2016 року позивачем подано засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію та звітність по ЄСВ за жовтень 2016 року. Відповідно до квитанції № 1 вказана податкова звітність не прийнята. Підставами для не прийняття вказаного документу зазначено: документ не прийнято. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

У зв'язку з цим позивачем подано податкову звітність за жовтень 2016 року на електронному носії особисто у відповідне «вікно» Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області і засобами поштового зв'язку.

Листом № 12690/10/10-02-08-02 від 28.11.2016 року відповідач повідомив позивача про відмову у прийнятті звітності відправленої засобами поштового зв'язку, причина: не підписані особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності до контролюючого органу.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Положенням пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Підставою для неприйняття податкових документів позивача в електронному вигляді стало зупинення відповідачем дії Договору про визнання електронної звітності.

Додатком 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233, затверджено примірний договір про визнання електронних документів, в п.6.3 якого вказано, що договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу Державної фіскальної служби нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Пункт 6.4 Договору передбачає, що орган Державної фіскальної служби має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або з разі зміни платником місця реєстрації. Інших підстав для розірвання Договору зазначений документ не містить, як і не містить норм «призупинення дії».

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається відсутність законодавчо обґрунтованих підстав для такого розірвання чи призупинення. Договір є чинним, а отже таким, що зобов'язує відповідача приймати та зареєструвати належно оформлені податкові документи.

Судами встановлено, що підставою для призупинення Договору став висновок податкового органу про відсутність позивача за місцем знаходження, згідно Акту від 16.11.2016 року №755/10-02-12-01/38614749.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.01.2017 року місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Біагріс»: 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок,66/13. Зазначені відомості про місцезнаходження позивача відповідають реквізитам товариства, які містяться в Договорі про визнання електронної звітності.

Актом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.11.2016 року № 755/10-02-12-01/38614749 встановлено, що посадові особи або уповноважені представники платника податків за адресою: 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок,66/13 відсутні.

Судами встановлено, що на час зупинення договору Єдиний державний реєстр не містив відомостей про зміну позивачем місцезнаходження або дані про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Відомості щодо зміни місцезнаходження або щодо відсутності за місцезнаходженням юридичної особи - позивача до Єдиного державного реєстру не вносилися.

При цьому, податковим органом не надано доказів отримання інформації про відсутність позивача за місцезнаходженням від державного реєстратора, а також належних доказів перевірки місцезнаходження позивача.

Отже, відповідачем протиправно прийнято рішення про призупинення Договору про визнання електронних документів № 200820163 від 22.08.2016 року.

Відтак, договір на час подання спірної податкової звітності не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді, відповідно, у відповідача продовжували мати місце зобов'язання за цим договором, у тому числі з прийняття поданих позивачем засобами електронного зв'язку податкових документів.

Враховуючи викладене, відмова податкового органу у прийнятті податкової накладної та податкової звітності з підстав зупинення дії договору, є протиправною.

Отже, враховуючи зміст даної касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, є підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 року у справі № 810/4229/16 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

бачені України.

Суддя Ю.І. Цвіркун