Ухвала суду № 67091571, 06.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання Одеської митниці ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року, прийнятої за результатами розгляду клопотання публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про забезпечення позову по справі № 816/2245/16 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії, -

В с т а н о в и л а:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року, прийнятої за результатами розгляду клопотання публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення дії рішень Одеської митниці ДФС, митного посту «Одеса-порт» від 09 грудня 2016 року про визначення коду товару № КТ-500060705-0004-2016, № КТ-500060705-0005-2016 до вирішення спору по суті.

05 квітня 2017 року на зазначену ухвалу суду Одеською митницею ДФС повторно подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її принесення.

В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на відсутність коштів на сплату судового збору, а також арештом рахунків та блокуванням розрахунків Одеською митницею ДФС. Вказують, що органом казначейства – Головним управлінням Державного казначейства України в Одеській області тільки 16 березня 2017 року проведено оплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року. Вважає вказані причини пропуску строку поважними, тому просить суд поновити процесуальний строк.

За приписами ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час, місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

З матеріалів справи убачається, що 29 грудня 2016 року на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року, тобто в межах строку апеляційного оскарження, встановленого ч. 3 ст. 186 КАС України, Одеською митницею ДФС подано апеляційну скаргу /а.с. 52-58/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року апеляційна скарга Одеської митниці ДФС залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору /а.с. 75-76/. Вказана ухвала отримана відповідачем 06 лютого 2017 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року апеляційна скарга Одеської митниці ДФС на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року, у зв’язку з ненаданням платіжного доручення про сплату судового збору, повернута відповідачу.

05 квітня 2017 року відповідач повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою, надавши при цьому оригінал платіжного доручення № 320 від 16 березня 2017 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 600,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на відсутність коштів на сплату судового збору, арештом рахунків та блокуванням розрахунків Одеською митницею ДФС, а також на проведення оплати судового збору органом казначейства лише 16 березня 2017 року.

Втім, в обґрунтування поважності причин, що обумовили подання повторної апеляційної скарги Одеською митницею ДФС тільки 05 квітня 2017 року після сплати судового збору 16 березня 2017 року, відповідач зазначив про відсутність коштів на поштові відправлення у період з 13 березня 2017 року по 04 квітня 2017 року.

Статтею 129 Конституції України визначено рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 КАС України передбачено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, яке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що частина 2 ст. 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави, викладені Одеською митницею ДФС в клопотанні щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, є неповажними, а отже підстави для поновлення відповідачу строку апеляційного оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року відсутні.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 41 ч. 1, 100-102, 167, 186 ч. 3, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Одеської митниці ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року по справі № 816/2245/16 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12 червня 2017 року.