Ухвала суду № 67091527, 07.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. по справі № 820/7182/16

за позовом ОСОБА_1

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28.12.2016 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Західної об’єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (після реорганізації – Центральна об’єднана державна податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі – відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2015 року № НОМЕР_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2015 року №0010431702 в частині нарахування пені в сумі 3176, 25 грн. з яких 2541, 00 грн. донараховано основного податку та 635, 25 грн. штрафні санкції.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2015 року № НОМЕР_1 – залишено в силі.

Позивач, не погодившись з позовом подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позову, та в цій частині прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПАТ «Укрсиббанк» направлено до позивача повідомлення про анулювання боргу від 21.08.2013 року, яким повідомлено про прийняття рішення про анулювання її кредитної заборгованості стонам на 21.08.2013 року, що складає 37 696,17 доларів (США), що складає 301 305,49 грн по курсу НБУ станом на 21.08.2013 року, пеня у розмірі 14 946,76 грн. та роз’яснено, що відповідно до пп.164.2.17 п.1764.2 ст.164 ПК України анульована сума заборгованості є доходом позивача, отриманим як додаткове благо та позивачу необхідно самостійно сплатити податок такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Працівниками відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, про що складений акт №241/20-33-17-02-07 від 05.02.2015 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні пп.164.2.17п.164.2 ст.164. пп.168.1 ст.168 ПК України в результаті чого визначено суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період, що перевірявся, на суму 53533,48 грн, в тому числі по звітних (податкових) періодах 2013 рік – 53533,48 грн; п.120.1 ст.120 п.176.2 ст.176 ПК України не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0010431702 від 12.03.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичною особою за результатами річного декларування у сумі 67086, 85 грн, із них за основних платежем – 53533,48 грн, за штрафними санкціями – 13 553,37 грн, та застосовано штрафну санкцію у сумі 170 грн за неподання податкової декларації.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, в частині нарахування податкових зобов’язань з суми нарахованої пені, та застосував при цьому правила закону України від 09.04.2015 року №321-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань».

Разом з тим, судом першої інстанції зроблений висновок про те, що в іншій частині оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, оскільки позивачем було отримано додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, але не виконані зобов’язання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб з вказаних сум.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до пп. «д» пп.164.2.17, п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного ) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду у якому такий борг було анульовано (прощено), боржник самостійно сплачує податок з таких доходів і відображає їх і річній податковій декларації.

На підставі п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та АКІБ «Укрсиббанк» укладений договір про надання споживчого кредиту з правилами №11396480000 від 25.08.2008 року про отримання 45 000 доларів США строком до 25.09.2018 року з встановленням процентної ставки за користування кредитом

ПАТ «Укрсиббанк» направлено до позивача повідомлення про анулювання боргу від 21.08.2013 року, яким повідомлено про прийняття рішення про анулювання її кредитної заборгованості станом на 21.08.2013 року, що складає 37 696,17 доларів (США), що складає 301 305,49 грн по курсу НБУ станом на 21.08.2013 року, пеня у розмірі 14 946,76 грн. та роз’яснено, що відповідно до пп.164.2.17 п.1764.2 ст.164 ПК України анульована сума заборгованості є доходом позивача, отриманим як додаткове благо та позивачу необхідно самостійно сплатити податок такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Позивачем не були виконані вимоги Податкового кодексу щодо подання декларації про отримані доходи та не сплачений податок з доходів фізичних осіб у 2013 році.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на відсутність в отриманій позивачем від банку прощеній сумі боргу за кредитною угодою ознак реального блага, оскільки перевищують основну суму боргу, та не є реальним благом, яке можливо використати при реалізації прав, свобод та обов’язків, у зв’язку з чим у неї не було підстав заповнювати та подавати податкової декларації.

Аналізуючи викладений вище п. «д» пп.164.2.17, п.164.2 ст.164 ПК України, колегія суддів дійшла до висновку про помилковість судження позивача, наведена норма не містить вказаних приписів.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення. а постанову суду – без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. по справі № 820/7182/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2017 р.