Ухвала суду № 67091520, 07.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 р.Справа № 820/6963/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2017р. по справі №820/6963/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Котельні лікарняного комплексу", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ Котельні лікарняного комплексу має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 2 298 951 грн. на підставі поданого ТОВ Котельні лікарняного комплексу 31.10.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року;

- зобов'язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ, на яку ТОВ Котельні лікарняного комплексу має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми ПДВ, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 2 298 951 грн. на підставі поданого ТОВ Котельні лікарняного комплексу 31.10.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що бездіяльність контролюючого органу щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ Котельні лікарняного комплексу має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 2 298 951 грн. на підставі поданого ТОВ Котельні лікарняного комплексу 31.10.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року, є протиправними та порушують права та інтереси позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 року задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ Котельні лікарняного комплексу має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 2 298 951 грн. на підставі поданого ТОВ Котельні лікарняного комплексу 31.10.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року.

Зобов'язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ, на яку ТОВ Котельні лікарняного комплексу має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми ПДВ, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 2 298 951 грн. на підставі поданого ТОВ Котельні лікарняного комплексу 31.10.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року.

Стягнуто з ДФС України на користь ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" сплачений судовий збір в розмірі 2756 грн. 00 коп.

Не погодившись із судовим рішенням, ДФС України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що в обрахунку реєстраційної суми для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України (далі ПК України), не беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року, у складі уточнюючого розрахунку з ПДВ, за звітні періоди з січня 2016 року. Також зазначив, що згідно Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, внесення змін до даних системи електронного адміністрування ПДВ здійснюється автоматично.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ Котельні лікарняного комплексу пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС.

ТОВ Котельні лікарняного комплексу обчислює ПДВ по касовому методу, згідно положень ст. 187.10 ПК України.

19.02.2016 року підприємством подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період січень 2016 року, а також розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вказаний звітній період. Вказані документи прийнято податковим органом, що підтверджується квитанціями № 1,2 (а.с. 13-14).

31.10.2016 року ТОВ Котельні лікарняного комплексу подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період січень 2016 року та розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вказаний звітній період. Вказані документи прийнято податковим органом, що підтверджується квитанціями № 1,2 (а.с. 19-20).

В звязку з невідображенням автоматично вищевказаної звітності в розрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних для системи електронного адміністрування ПДВ, ТОВ Котельні лікарняного комплексу звернулось до ДФС України зі скаргами № 609 від 10.11.2016 року та № 17.11.2016 року.

Листом ГУ ДФС у Харківській області № 6865/10/20-40-12-01-10 від 12.12.2016 року повідомило, що платники податків, що застосовують касовий метод податкового обліку, у таблиці 3 додатка 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ мають право одноразово відобразити суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01.07.2015 року, які були включені до складу податкового кредиту до набрання чинності Порядком № 21 у звязку із застосуванням такого методу податкового обліку. Також зазначено, що внесення змін до даних системи електронного адміністрування ПДВ, згідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 із змінами і доповненнями, здійснюються автоматично на рівні ДФС.

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суді із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із протиправності бездіяльності ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ Котельні лікарняного комплексу має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 2 298 951 грн. на підставі поданого ТОВ Котельні лікарняного комплексу 31.10.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПК України, платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, обєднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобовязань та податкового кредиту за касовим методом.

На підставі Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ (п. 35 підр. 2 розд. XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Згідно п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Отже, всі суми податку на додану вартість та інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, автоматично обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. При цьому, ДФС обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 року №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 15 розділу III Порядку, у таблиці 3 (Д5) платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, одноразово за звітний (податковий) період, за який декларація вперше заповнюється і подається за цим Порядком, відображають суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, які були включені до складу податкового кредиту до набрання чинності цим Порядком у зв'язку із застосуванням такого методу податкового обліку.

При цьому, відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його законним представником.

Згідно п. 49.8 ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3, 48.4 ст. 48 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання контролюючим органом.

Приписами п.49.9 ст.49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання п. 49.11 ст. 49 ПК України).

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (надалі - Інструкція № 233), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Згідно п.1 розділу 1 Інструкції №233, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Підпунктами 7.4-7.6 розділу 3 Інструкції № 233 передбачено, що при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами звязку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до п. 7 розділу 2 Інструкції 2 № 233, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючий орган має право або відмовити у прийнятті податкової звітності, або прийняти її.

В свою чергу, як встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ за звітний період січень 2016 року та розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, поданий ТОВ Котельні лікарняного комплексу" прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанцією №2 від 20.10.2016 року. Доказів відмови у прийнятті вказаної податкової звітності або її невідповідності нормам діючого законодавства до суду не надано.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку про протиправність бездіяльності ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ Котельні лікарняного комплексу має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 2 298 951 грн. на підставі поданого ТОВ Котельні лікарняного комплексу 31.10.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги встановлення судом факту протиправності дій відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, буде зобовязання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ, на яку ТОВ Котельні лікарняного комплексу має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми ПДВ, включеної до податкового кредиту за касовим методом за січень 2016 року в розмірі 2 298 951 грн. на підставі поданого ТОВ Котельні лікарняного комплексу 31.10.2016 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та уточнюючого додатку 5 за січень 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, податковий орган, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2017р. по справі №820/6963/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2017р. по справі №820/6963/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2017 р.