Ухвала суду № 67091093, 07.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/8665/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіКостіва М.В.

суддівБруновської Н.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаряБогдан А.О.

представника позивачаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 в справі №813/2006/16 за позовом Національного університету харчових технологій в особі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області, про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Національний університет харчових технологій в особі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області, в якому просить скасувати рішення №0004021302 від 29.03.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при ухваленні даної постанови було зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив за їх безпідставністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що рішенням ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 29.03.2016 на підставі ч.10 та п. 2 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (надалі Закон України №2464-VI) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування застосовано до позивача штраф у розмірі 67 173 грн. 98 коп. (20%) та нараховано пеню у розмірі 8 489 грн. 98 коп. (0,1 % від суми недоїмки). Період з 21.11.2015 до 15.01.2016.

За результатами оскарження вказаного рішення до Головного управління ДФС у Львівській області та Державної фіскальної служби України таке залишено без змін.

Вважаючи протиправним рішення відповідача № НОМЕР_1 від 29.03.2016, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до положень п.2 ч.11 ст.25 Закону України №2464-VI, в редакції чинній на час застосування штрафних санкцій, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, згідно з ч.10 ст.25 Закону України №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

В матеріалах справи наявні наступні платіжні доручення про сплату єдиного соціального внеску за жовтень листопад 2015 року: № 536 від 28.10.2015 на суму 720 грн. 18 коп., № 543 від 28.10.2015 на суму 1 грн. 38 коп., № 542 від 28.10.2015 на суму 6833 грн. 03 коп., № 273 від 28.10.2015 на суму 12861 грн. 61 коп., № 280 від 28.10.2015 на суму 121 808 грн. 64 коп., № 274 від 28.10.2015 на суму 55 грн. 69 коп., № 281 від 28.10.2015 на суму 2 429 грн. 27 коп., № 290 від 12.11.2015 на суму 75 219 грн. 24 коп., № 283 від 12.11.2015 на суму 8 001 грн. 79 коп., № 291 від 12.11.2015 на суму 437 грн. 81 коп., № 284 від 12.11.2015 на суму 6 грн. 18 коп., № 560 від 12.11.2015 на суму 35 грн. 77 коп., № 553 від 12.11.2015 на суму 0 грн. 97 коп., № 552 від 12.11.2015 на суму 430 грн. 69 коп., № 559 від 12.11.2015 на суму 3857 грн. 94 коп., № 46 від 17.11.2015 на суму 118 грн. 12 коп., № 50 від 27.11.2015 на суму 211 грн. 34 коп., № 306 від 26.11.2015 на суму 8 984 грн. 56 коп., № 313 від 26.11.2015 на суму 85 035 грн. 69 коп., № 307 від 26.11.2015 на суму 7 грн. 41 коп., № 314 від 26.11.2015 на суму 3 488 грн. 44 коп., № 577 від 26.11.2015 на суму 504 грн. 79 коп., № 583 від 26.11.2015 на суму 4 992 грн. 22 коп. Однак в таких зазначено помилковий рахунок 37192202011305 замість правильного рахунку 37193201011305.

В подальшому, з метою виправлення допущеної помилки, ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області відповідно до листів позивача щодо перезарахування коштів по єдиному соціальному внеску було сформовано висновки від 19.12.2015 та 30.12.2015, які передані на виконання в Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області.

З врахуванням зазначених обставин справи відповідач застосував до позивача штраф та нарахував пеню.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, колегія суддів виходить з наступного.

Абзацом першим частини 5 статті 9 Закону України №2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Відповідно диспозиція наведеної норми під сплатою єдиного внеску розуміє внесення відповідних сум на рахунки органів доходів і зборів.

У відповідності до положень абзацу першого ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поряд з цим, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III передбачено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Тому, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що під сплатою єдиного внеску розуміється внесення відповідних сум на рахунки органів доходів і зборів.

Висновок щодо застосування норм вищенаведених законодавчих актів у такий спосіб, викладено у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 року у справі №21-377а15, а тому враховується судом при вирішенні даного спору, у відповідності до абзацу другого ч.1 ст.244-2 КАС України.

У вказаній постанові Верховного Суду України зазначається про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Більше того, Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015 у справі №826/6059/13а підтвердив свою правову позицію щодо того, що помилка у визначенні розрахункового рахунку для сплати узгодженого грошового зобовязання не є достатньою підставою для прийняття рішень про застосування штрафних санкцій.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень, суми коштів сплачені на рахунок ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39508247), відкритий у ГУ ДКСУ у Львівській області (МФО банку 825014), а тому кошти надійшли до контролюючого органу.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючий орган без достатніх на те правових підстав дійшов висновку про наявність складу правопорушення (несвоєчасна сплата) та застосував штраф і нарахував пеню.

Суд також зазначає, що підставою для відповідальності є саме несплата чи несвоєчасна сплата, а не відображення сплачених сум в обліку не того платника.

Таким чином, рішення відповідача №0004021302 від 29.03.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та його необхідно скасувати.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 в справі №813/2006/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст ухвали складено 12.06.2017.