Постанова № 67091011, 08.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання – Андрушківа І. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2017 року у справі № 161/2639/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію,-

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 16 січня 2017 року № 2 щодо відмови у призначенні їй пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов’язати відповідача призначити та виплачувати їй пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у її пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 08 січня 2001 року у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно, з моменту звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, а саме з 13 грудня 2016 року.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, так як в неї відсутній пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому відповідно до частини першої статті 41 та частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 13 березня 1979 року по 11 грудня 1988 року, з 26 грудня 1988 року по 30 грудня 1990 року, з 14 січня 1991 року по 31 грудня 1991 року - календарно, з 01 січня 1992 року по 08 січня 2001 року - за фактичною тривалістю роботи на посаді прядильниці у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс», що становить 16 років 04 місяці 23 дні.

16 січня 2017 року Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю у неї необхідного пільгового стажу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивач має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки вона досягла 55-річного віку, має понад 25 років стажу, з яких понад 20 років прядильницею.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до пункту “є” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи, робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Професія прядильниці передбачена Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583.

Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до записів у трудовій книжці, з 09 листопада 1978 року ОСОБА_1 прийнята ученицею знімальниці в прядильний цех №1 Луцької меланжевої прядильно-ткацької оздоблювальної фабрики ім. 60-річчя Радянської України, перетворену з 1982 року в Луцький шовковий комбінат ім. 60-річчя Радянської України, з 02 вересня 1988 року – в Луцьке виробничо-торгове щовкове об'єднання, з листопада 1992 року в Луцьке державне підприємство «Волтекс», з жовтня 1993 року в Державне об'єднанння «Волтекс», з червня 1994 року – ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс»; з 13 березня 1979 року ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація знімальниці третього розряду; з 01 січня 1981 року у зв’язку з вдосконаленням структури підприємства ОСОБА_1 вважалася прядильницею третього розряду; 09 січня 2001 року позивач переведена мастильником устаткування другого розряду прядильно-крутильного цеху прядильної дільниці прядильної фабрики.

Фактично відпрацьований позивачем час та одержаний нею заробіток підтверджується архівними довідками від 12 грудня 2016 року № 2653/1-11, № 2654/1-11, № 2655/1-11, № 2656/1-11, № 2657/1-11, №2658/1-11, згідно з якими позивач з 01 січня 1992 року по 08 січня 2001 року протягом певних періодів не працювала та заробітна плата їй не нараховувалась і не виплачувалась, відповідно страхові внески не сплачувались.

З урахуванням вищенаведеного, зарахуванню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за період з 01 січня 1992 року по 08 січня 2001 року підлягає період фактичної тривалості роботи, відтак, пільговий стаж позивача становить 16 років 04 місяці 23 дні.

Відтак, наявні в матеріалах справи документи не підтверджують наявність у позивача достатнього трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу в її призначенні, що судом першої інстанції враховано не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення відповідача та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

За наведених обставин, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2017 року у справі № 161/2639/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 червня 2017 року.